Постанова № 70211694, 08.11.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1343/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (далі - позивач, ТОВ "ГК "Содружество") звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.05.2017 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 176527,50 грн., з яких за основним платежем на 141222 грн., за штрафними санкціями на 3505,50 грн., № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на 10915461 грн., № НОМЕР_3, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1391175,60 грн., з яких за основним платежем - 1022767,40 грн., за штрафними санкціями - 368408,20 грн., № НОМЕР_4, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 109762,39 грн., з яких за основним платежем - 80503,31 грн., за штрафними санкціями - 29259,08 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій з поставки меду з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, оскільки вони спростовуються первинними бухгалтерськими документами, які надавалися під час проведення перевірки. Вимога контролюючого органу щодо надання ветеринарно-санітарних паспортів, ветеринарних довідок та ветеринарних свідоцтв є безпідставною, так як вказані документи не є документами, що пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, а тому їх відсутність жодним чином не свідчить про нереальність закупівлі та подальшого експорту меду бджолиного. Також вказує на необґрунтованість висновків та розрахунків, наведених в акті перевірки, вимогам податкового законодавства, які стосуються правил те методики визначення доходу, нарахування податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, так як встановлені за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки порушення ТОВ "ГК "Содружество" вимог діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Просять відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ГК "Содружество" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з: ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_9 за період 2013-2016 роки, за результатами якої складено акт від 25.04.2017 р. № 91/21-22-14-04/14121018).

У висновку акту перевірки вказано, що встановлено порушення:

1. п.44.1 ст.44, п.138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України, п.п.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп.2.5 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, в результаті чого збільшено податок на прибуток за 2013 рік на суму 141222 грн.;

2. п.4, п.21, п.19 П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп.2.5 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, п.6 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" від 20.10.1999 р. № 246, п.10, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.138.8 ст.138 ПК України (в редакціях 2014, 2015, 2016 років), в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2015 рік на суму 10915461 грн.;

3. пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, ТОВ "ГК "Содружество" занижено податок на доходи фізичних осіб у зв'язку з не визначенням об'єкта оподаткування в сумі 1022767,40 грн., у тому числі за серпень 2015 року у сумі 694384,80 грн., за вересень 2015 року в сумі 205899,80 грн., за липень 2016 року в сумі 90000 грн., за жовтень 2016 року в сумі 8632,30 грн., за грудень 2016 року в сумі 23850,50 грн.;

4. пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України, занижено військовий збір у зв'язку з не визначенням об'єкта оподаткування в сумі 80503,31 грн., у тому числі за серпень 2015 року в сумі 54102,17 грн., за вересень 2015 року в сумі 16269,27 грн., за липень 2016 року в сумі 7425 грн., за жовтень 2016 року в сумі 719,35 грн., за грудень 2016 року в сумі 1987,52 грн.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем документувалися нереальні господарські операції по відносинах з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9

Зокрема, контролюючим орган вказує на наявність кримінального провадження, внесеного до ЄДР 15.11.2016 р. за № 32.16230000000108, в рамках якого були допитані ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_8 Вказані особи повідомили, що їх знайомий на ім'я ОСОБА_10 запропонував видати йому довіреність на закупку меду, при цьому не повідомив, що реєструє їх як приватних підприємців. З метою термінового оформлення документів для закупки, ОСОБА_10 особисто возив громадян до державного реєстратора, в "ПриватБанк", в даних установах про все домовлявся ОСОБА_10, а вони лише ставили підпис. З їх слів жоден з них не знав, що на нього відкрито підприємницьку діяльність, підписувавши довіреності не знайомилися зі змістом, до органів державної податкової служби до 2016 року не з'являлися, звітність не подавали, з ТОВ "ГК "Содружество" не співпрацювали.

В кожній довіреності зазначено, що фізична особа-підприємець, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 уповноважують ОСОБА_11 представляти їхні інтереси. З метою встановлення звернень до Великоолександрівської міжрайонної лабораторії ветеринарної медицини, що здійснюють контроль за якістю меду, допитано фахівця лабораторії, який повідомив, що протягом 2013-2016 років звернень від ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 не було, окрім ОСОБА_5 в 2013 році. Вищевикладене свідчить про те, що жоден з ФОП не мав наміру та змоги здійснювати правочини, зокрема, дії, пов'язані з здійсненням фінансово-господарської діяльності. Тобто, невстановлені особи від імені ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_8 внесли в документи завідомо неправдиві відомості.

Виходячи з вищевикладеного, платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг) в дійсності фактично не здійснювалися.

Також позивачем не надано документів про походження товару - меду бджолиного, а саме: ветеринарних довідок та ветеринарно-санітарних паспортів на зареєстровані пасіки, товарно-транспортних накладних щодо переміщення меду, авансових звітів про відрядження, подорожніх листів, які підтверджують вибуття та прибуття транспортних засобів і списання паливно-мастильних матеріалів.

Зазначені обставини стали підставою для висновків про завищення підприємством у рядку 05.1 декларації з податку на прибуток за 2013 рік собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2013 році на загальну суму 743277 грн. по відносинах з ФОП ОСОБА_5; у рядку 05.1 декларації з податку на прибуток за 2014 рік собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2014 році на загальну суму 2619433 грн. по відносинах з ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_7, що в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 2619433 грн.; заниження доходів за 2015 рік внаслідок не включення до їх складу в декларації з податку на прибуток за 2015 рік, Звіту про фінансовий результат за 2015 рік вартості безоплатно отриманих товарів (меду бджолиного) без будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання, на загальну суму 7973312 грн. по відносинах з ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_9

Крім того, згідно договорів доручень на придбання ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_7 від імені та за рахунок ТОВ "ГК "Содружество" проводили закупівлю меду бджолиного у фізичних осіб, у зв'язку з чим їм було перераховано грошові кошти у розмірі 5322716 грн.

За результатами перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій з продажу меду фізичними особами ФОП ОСОБА_9 в періоді серпень, вересень 2015 року та ФОП ОСОБА_7 у періоді липень, жовтень, грудень 2016 року, оскільки відповідно до наданих закупівельних актів придбання меду здійснювала ОСОБА_9 особисто, але згідно її пояснень фактично підприємницькою діяльністю вона не займалася; ОСОБА_9 документує у закупівельних актах купівлю-продаж меду 19.08.2015 р. у 41 пасічника у різних районах Херсонської та Миколаївської областях, однак враховуючи віддаленість населених пунктів один від одного, це зробити неможливо; не надано довідки форми 3ДФ про наявність земельної ділянки, яка використовується для отримання власної сільськогосподарської продукції (меду); доставка товару повинна була здійснюватися засобами та силами ФОП ОСОБА_7, але позивачем не надано жодних документів (товарно-транспортні накладні та акти приймання-передачі меду бджолиного на адресу ТОВ "ГК "Содружество"), які підтверджують перевезення та отримання товару позивачем.

Таким чином, ТОВ "ГК "Содружество" занижено податок на доходи фізичних осіб у зв'язку із не визначенням об'єкта оподаткування в сумі 1022767,40 грн. та військовий збір у зв'язку із не визначенням об'єкта оподаткування в сумі 80503,31 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.05.2017 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 176527,50 грн., з яких за основним платежем на 141222 грн., за штрафними санкціями на 3505,50 грн., № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на 10915461 грн., № НОМЕР_3, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1391175,60 грн., з яких за основним платежем - 1022767,40 грн., за штрафними санкціями - 368408,20 грн., № НОМЕР_4, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 109762,39 грн., з яких за основним платежем - 80503,31 грн., за штрафними санкціями - 29259,08 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення ТОВ "ГК "Содружество" оскаржило до ДФС України, рішенням якої від 04.08.2017 р. за № 17087/6/99-99-11-01-02-25 податкові повідомлення-рішення від 24.05.2017 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених в під час судового розгляду фактичних обставин справи.

1. Що стосується правомірності податкових повідомлень-рішень від 24.05.2017 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, яким позивачу донараховано податок на прибуток за 2013 рік та зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік, суд зазначає наступне.

Положеннями пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 142 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (у редакції, яка діє з 01.01.2015 р.) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 5 П(С) БО 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Відповідно до п.7 П(С) БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно п.19 П(С)БО 16 витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 (далі - Закон № 996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

З даних правих норм слідує, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що ТОВ "ГК "Содружество" у 2013-2016 роках мало господарські відносини з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, пов'язані із закупівлею меду бджолиного.

Зокрема, позивачем були укладені наступні договори:

- з ФОП ОСОБА_8 від 08.09.2014 р. № 1/0809, від 23.05.2015 р. № 1/2305, відповідно до яких Постачальник (ФОП ОСОБА_8Я.) зобов'язується поставити, а Отримувач прийняти і оплатити мед натуральний бджолиний у порядку та на умовах, визначених даними договорами (п.1.1 договорів); кількість товару, який поставляється по даним договорам, орієнтовно складає 100 тонн (по 50 тонн по кожному договору) (п.2.1 договорів); Постачальник забезпечує отримання товару Отримувачем (п.4.1 договорів); вивіз товару Постачальником здійснюється окремими партіями, силами і засобами Отримувача, згідно списку пасічників, вказаних у Додатку до даного Договору, передача товару здійснюється по вазі брутто, яка відображається в накладній передачі товару Постачальником на відповідальне зберігання Отримувачу (п.4.2 договорів); товар передається Отримувачу з усією необхідною супроводжуючою документацією: накладна на передачу товарно-матеріальних цінностей по вазі брутто (п.4.3 договорів);

- з ФОП ОСОБА_5 від 08.06.2014 р. № 1/0806, відповідно до якого Постачальник (ФОП ОСОБА_5Т.) зобов'язується поставити, а Отримувач прийняти і оплатити мед натуральний бджолиний у порядку та на умовах, визначених даним договором (п.1.1 договору); кількість товару, який поставляється по даним договорам, орієнтовно складає 50 тонн (п.2.1 договору); Постачальник забезпечує отримання товару Отримувачем (п.4.1 договору); вивіз товару Постачальником здійснюється окремими партіями, силами і засобами Отримувача, згідно списку пасічників, вказаних у Додатку до даного Договору, передача товару здійснюється по вазі брутто, яка відображається в накладній передачі товару Постачальником на відповідальне зберігання Отримувачу (п.4.2 договору); товар передається Отримувачу з усією необхідною супроводжуючою документацією: накладна на передачу товарно-матеріальних цінностей по вазі брутто (п.4.3 договору);

- з ФОП ОСОБА_6 від 20.05.2014 р. № 1/2005, від 08.06.2015 р. № 2/0806, відповідно до яких Постачальник (ФОП ОСОБА_6С.) зобов'язується поставити, а Отримувач прийняти і оплатити мед натуральний бджолиний у порядку та на умовах, визначених даними договорами (п.1.1 договорів); кількість товару, який поставляється по даним договорам, орієнтовно складає 100 тонн (по 50 тонн за кожним договором) (п.2.1 договорів); Постачальник забезпечує отримання товару Отримувачем (п.4.1 договорів); вивіз товару Постачальником здійснюється окремими партіями, силами і засобами Отримувача, згідно списку пасічників, вказаних у Додатку до даного Договору, передача товару здійснюється по вазі брутто, яка відображається в накладній передачі товару Постачальником на відповідальне зберігання Отримувачу (п.4.2 договорів); товар передається Отримувачу з усією необхідною супроводжуючою документацією: накладна на передачу товарно-матеріальних цінностей по вазі брутто (п.4.3 договорів);

- з ФОП ОСОБА_7 від 30.07.2014 р. № 1/3007, відповідно до якого Постачальник (ФОП ОСОБА_7Д.) зобов'язується поставити, а Отримувач прийняти і оплатити мед натуральний бджолиний у порядку та на умовах, визначених даним договором (п.1.1 договору); кількість товару, який поставляється по даним договорам, орієнтовно складає 50 тонн (п.2.1 договору); Постачальник забезпечує отримання товару Отримувачем (п.4.1 договору); вивіз товару Постачальником здійснюється окремими партіями, силами і засобами Отримувача, згідно списку пасічників, вказаних у Додатку до даного Договору, передача товару здійснюється по вазі брутто, яка відображається в накладній передачі товару Постачальником на відповідальне зберігання Отримувачу (п.4.2 договору); товар передається Отримувачу з усією необхідною супроводжуючою документацією: накладна на передачу товарно-матеріальних цінностей по вазі брутто (п.4.3 договору); від 01.07.2016 р. договір доручення на придбання № 7/0107, згідно якого Повірений (ФОП ОСОБА_7Д.), діючи від імені та за рахунок Довірителя, зобов'язується проводити закупівлю меду бджолиного натурального у фізичних осіб-підприємців із метою придбання їх Довірителем (п.1.1 договору); Повірений зобов'язаний: діючи від імені, за рахунок Довірителя та в його інтересах, закупити товар у Продавців з оформленням Акту закупівлі, на вимогу Довірителя надавати йому в усній формі інформацію про хід виконання доручення у 2-х денний термін із дня отримання запиту, негайно після виконання доручення, передати усе належне майно Довірителю, зокрема, а не виключно: товар, а також тару, яка була передана Повіреному Довірителем для закупівлі меду, передати Довірителю товаросупроводжувальні документи на товар, що вказані в п.5.1.3, після виконання доручення повернути Довірителю довіреність (п.2.3 договору); передавання продукції Повіреним Довірителю здійснюється за актом здавання-приймання на таких умовах: місце передавання: Херсонська область, м.Цюрупинськ, вул.Стаханова, 50, порядок транспортування продукції визначається Довірителем, товар передається з обов'язковим додаванням: закупівельних актів, довідок (п.5.1 договору);

- з ФОП ОСОБА_9 від 14.08.2015 р. договір доручення на придбання, відповідно до якого Повірений (ФОП ОСОБА_9С.), діючи від імені та за рахунок Довірителя, зобов'язується проводити закупівлю меду бджолиного натурального у фізичних осіб-підприємців із метою придбання їх Довірителем (п.1.1 договору); Повірений зобов'язаний: діючи від імені, за рахунок Довірителя та в його інтересах, закупити товар у Продавців з оформленням Акту закупівлі, на вимогу Довірителя надавати йому в усній формі інформацію про хід виконання доручення у 2-х денний термін із дня отримання запиту, негайно після виконання доручення, передати усе належне майно Довірителю, зокрема, а не виключно: товар, а також тару, яка була передана Повіреному Довірителем для закупівлі меду, передати Довірителю товаросупроводжувальні документи на товар, що вказані в п.5.1.3, після виконання доручення повернути Довірителю довіреність (п.2.3 договору); передавання продукції Повіреним Довірителю здійснюється за актом здавання-приймання на таких умовах: місце передавання: Херсонська область, м.Цюрупинськ, вул.Стаханова, 50, порядок транспортування продукції визначається Довірителем, товар передається з обов'язковим додаванням: закупівельних актів, довідок (п.5.1 договору).

На підставі договорів доручення на придбання від 14.08.2015 р., від 01.07.2016 р. № 7/0107 ТОВ "ГК "Содружество" виписано довіреності від 14.08.2015 р., від 01.07.2016 р., відповідно до яких ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_7, від яких діє на підставі довіреностей від 11.08.2015 р., від 30.07.2014 р. ОСОБА_11, уповноважені складати і підписувати від імені підприємства акти із закупівлі меду, воску та інших продуктів бджільництва від індивідуальних продавців-пасічників. Для цього ОСОБА_11 надається право підпису в закупівельних актах (а.с.27 (зворотній бік), 138 т.2).

В свою чергу, ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_6 видали ОСОБА_11 довіреності на представлення їх інтересів від 11.08.2015 р., від 24.07.2013 р., від 30.07.2014 р., від 22.08.2014 р., від 27.08.2013 р., які посвідчені приватним нотаріусом Великоолександрівського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_12, приватним нотаріусом Високопільського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_13, державним нотаріусом Великоолександрівської державної нотаріальної контори Херсонської області ОСОБА_14 (а.с.69-74 т.1).

На виконання вищевказаних договорів ОСОБА_11, який діяв в інтересах зазначених фізичних осіб-підприємців, було придбано мед бджолиний, а саме:

- ФОП ОСОБА_8 у 2014-2015 роках на суму 1998692,80 грн., на підтвердження чого до суду надано накладні від 06.12.2014 р. на суму 397020 грн., від 06.12.2014 р. № 2872 на суму 97167,20 грн., від 01.04.2015 р. на суму 4505,60 грн., від 09.09.2015 р. б/н на суму 930605,70 грн., від 05.10.2015 р. № 0909002 на суму 569394,30 грн., товарно-транспортні накладні на перевезення меду від 06.12.2014 р. б/н, від 09.09.2015 р. № 448, від 05.10.2015 р. № 447 (а.с.16-24 т.2);

- ФОП ОСОБА_9 у 2015 році на суму 5000000 грн., на підтвердження чого до суду надано звіти повіреного № 1 від 03.09.2015 р. та № 2 від 08.10.2015 р. з реєстром закупівельних актів від повіреного; закупівельні акти від 19.08.2015 р. № 1 на суму 78625 грн., № 2 на суму 64750 грн., № 3 на суму 80475 грн., № 4 на суму грн., б/н на суму 81770 грн., № 5 на суму 69190 грн., № 6 на суму 85285 грн., № 7 на суму 71595 грн., № 8 на суму 62160 грн., № 9 на суму 91760 грн., № 10 на суму 66230 грн., б/н на суму 58275 грн., № 12 на суму 62530 грн., № 13 на суму 81215 грн., № 14 на суму 98790 грн., № 59 на суму 109150 грн., № 58 на суму 78070 грн., № 57 на суму 72150 грн. № 56 на суму 118400 грн., № 54 на суму 90650 грн., б/н на суму 41070 грн., № 52 на суму 81215 грн., б/н на суму 18315 грн., б/н на суму 88245 грн., № 49 на суму 94350 грн., № 48 на суму 92130 грн., б/н на суму 88060 грн., № 46 на суму 89910 грн., № 45 на суму 81030 грн., № 44 на суму 83250 грн., № 43 на суму 54650 грн., № 42 на суму 69190 грн., б/н на суму 84360 грн., № 40 на суму 79550 грн., № 39 на суму 98050 грн., б/н на суму 56425 грн., б/н на суму 12025 грн., № 37 на суму 94350 грн., № 31 на суму 69190 грн., б/н на суму 11100 грн., б/н на суму 44955 грн., б/н на суму 50135 грн., від 26.08.2015 р. № 36 на суму 86950 грн., № 35 на суму 87690 грн., № 32 на суму 79550 грн., № 34 на суму 78070 грн., № 33 на суму 58830 грн., № 30 на суму 97310 грн., № 29 на суму 89910 грн., № 28 на суму 79550 грн., № 27 на суму 84360 грн., б/н на суму 89170 грн., № 19 на суму 44585 грн., від 04.09.2015 р. № 25 на суму 93610 грн., б/н на суму 83250 грн., № 22 на суму 57350 грн., № 20 на суму 101750 грн., № 18 на суму 88060 грн., № 23 на суму 83250 грн., № 16 на суму 101750 грн., № 15 на суму 93240 грн., б/н на суму 24050 грн., б/н на суму 35150 грн., б/н на суму 35150 грн., від 15.09.2015 р. № 24 на суму 91760 грн., № 55 на суму 86950 грн., № 60 на суму 69191 грн., б/н на суму 18317 грн., б/н на суму 45399 грн., № 4 на суму 14243 грн., в яких вказано осіб, у яких здійснено закупівлю меду, та долучено копії паспортів і карток платників податків; звіти про використання коштів від 19.08.2015 р. № 1000 на суму 3001615 грн., від 26.08.2015 р. № 1089 на суму 875915 грн., від 04.09.2015 р. № 1155 на суму 796610 грн., від 15.09.2015 р. № 1193 на суму 178710 грн., від 15.09.2015 р. № 1194 на суму 147150 грн., товарно-транспортні накладні від 17.09.2015 р., від 04.10.2015 р., від 21.11.2015 р., від 02.12.2015 р., від 12.12.2015 р., (а.с.25-36 т.2, а.с.43 (зворотній бік)-44 т.1, а.с.204-249 т.3, а.с.1-94 т.3);

- ФОП ОСОБА_7 у 2014-2016 роках на суму 1046469,70 грн., на підтвердження чого до суду надано накладні від 18.08.2014 р. на суму 46839,50 грн., від 21.08.2014 р. на суму 290363,50 грн., від 01.04.2015 р. на суму 28806,40 грн.; закупівельні акти від 22.07.2016 р. № 1 на суму 79800 грн., № 2 на суму 44240 грн., № 3 на суму 53760 грн., № 4 на суму 51800 грн., № 5 на суму 47600 грн., № 6 на суму 40600 грн., № 7 на суму 71400 грн., № 8 на суму 52920 грн., № 9 на суму 3000 грн., № 10 на суму 54880 грн., від 03.10.2016 р. на суму 47957,30 грн., від 23.12.2016 р. на суму 126347,20 грн., від 23.12.2016 р. на суму 6155,80 грн., в яких вказано осіб, у яких здійснено закупівлю меду, та долучено копії паспортів і карток платників податків; звіт повіреного від 06.08.2016 р. № 1 з реєстром закупівельних актів від повіреного; звіти про використання коштів від 03.10.2016 р. № 997, від 22.07.2016 р. № 484, від 23.12.2016 р. № 1090, товарно-транспортні накладні на перевезення меду від 18.08.2014 р. № 18/08, від 21.08.2014 р. № 21/08, від 01.04.2015 р. б/н, від 07.12.2016 р. № 609, від 02.02.2017 р. № 45 (а.с.37-86 т.2, а.с.95-97 т.3);

- ФОП ОСОБА_6 у 2014-2015 роках на суму 2274999,60 грн., на підтвердження чого до суду надано накладні від 18.01.2014 р. на суму 20426,70 грн., від 09.03.2014 р. на суму 178867,20 грн., від 10.03.2014 р. на суму 178302,70 грн., від 28.03.2014 р. на суму 66428,56 грн., від 16.05.2014 р. на суму 57304,50 грн., від 24.06.2014 р. на суму 67174,80 грн., від 11.07.2014 р. на суму 14325,44 грн., від 20.07.2014 р. на суму 245337,84 грн., від 24.07.2014 р. на суму 318710 грн., від 05.08.2014 р. на суму 388121,80 грн., від 18.09.2015 р. на суму 740000 грн., товарно-транспортні накладні на перевезення меду від 18.01.2014 р. № 17/01/1, від 09.03.2014 р. № 09/03, від 10.03.2014 р. № 10/03, від 28.03.2014 р. № 28/03, від 16.05.2017 р. № 16/05, від 24.06.2014 р. № 24/06, від 11.07.2014 р. б/н, від 20.07.2014 р. б/н, від 23.07.2014 р. б/н, від 05.08.2014 р. № 05/08, від 18.09.2015 р. б/н (а.с.87-101 т.2);

- ФОП ОСОБА_5 у 2013-2015 роках на суму 1696319,44 грн., на підтвердження чого до суду надано накладні від 18.08.2013 р. № 8 на суму 292166 грн., від 12.09.2013 р. № 3 на суму 325142,10 грн., від 02.10.2013 р. № 6 на суму 68475,34 грн., від 29.09.2013 р. на суму 57493 грн., від 18.01.2014 р. на суму 253043,11 грн., від 18.09.2015 р. № 1809001 на суму 700000 грн., товарно-транспортні накладні на перевезення меду від 18.08.2013 р. № 18/08/01, від 12.09.2013 р. № 12/09, від 02.10.2013 р. № 02/10, від 29.10.2013 р. № 29/10, від 18.01.2014 р. № 17/01, від 18.09.2015 р. б/н (а.с.102-107 т.2, а.с.141-148 т.4).

Розрахунки з постачальником здійснено в безготівковій формі відповідно до банківських виписок, які досліджувалися відповідачем під час проведення перевірки та зазначені у акті перевірки (а.с.14 (зворотній бік), 15, 10 (зворотній бік), 11, 18-21 т.1) та надано до суду (а.с.100-126 т.4).

Перевезення меду здійснювалося безпосередньо ТОВ "ГК "Содружество" власним автотранспортом, копії свідоцтв про реєстрацію яких долучено до матеріалів справи (а.с.111-112 т.2), згідно товарно-транспортних накладних від 18.08.2013 р. № 18/08/01, від 12.09.2013 р. № 12/09, від 02.10.2013 р. № 02/10, від 29.10.2013 р. № 29/10, від 06.12.2014 р., від 09.09.2015 р. № 448, від 05.10.2015 р. № 447, від 17.09.2015 р., від 04.10.2015 р., від 21.11.2015 р., від 02.12.2015 р., від 12.12.2015 р., від 18.08.2014 р. № 18/08, від 21.08.2014 р. № 21/08, від 01.04.2015 р., від 07.12.2016 р. № 609, від 02.02.2017 р. № 45, від 18.01.2014 р. № 17/01/1, від 09.03.2014 р. № 09/03, від 10.03.2014 р. № 10/03, від 28.03.2014 р. № 28/03, від 16.05.2017 р. № 16/05, від 24.06.2014 р. № 24/06, від 11.07.2014 р., від 20.07.2014 р., від 23.07.2014 р., від 05.08.2014 р. № 05/08, від 18.09.2015 р., від 18.01.2014 р. № 17/01, від 18.09.2015 р.

Також позивачем надано подорожні листи вантажного автомобіля від 01.04.2015 р. №№ 147, 148, від 02.04.2015 р. № 149, від 03.04.2015 р. №№ 150, 152, від 04.04.2015 р. № 153, від 06.04.2015 р. № 155, від 07.04.2014 р. №№ 157, 158, від 10.04.2015 р. №№ 162, 166, від 14.04.2015 р. № 164, від 18.04.2015 р. № 167, від 20.04.2015 р. № 169/1, від 22.04.2015 р. № 170, від 15.05.2015 р. № 185, від 19.05.2015 р. № 187, від 30.05.2015 р. № 196, від 25.05.2015 р. № 190, від 29.05.2014 р. № 195, від 18.06.2015 р. № 206, від 26.06.2015 р. № 212, від 01.08.2015 р. №№ 238, 239, від 03.08.2015 р. № 240, від 05.08.2015 р. №№ 241, 244, від 07.08.2015 р. № 245, від 10.08.2015 р. № 247, від 11.08.2015 р. № 250, від 14.08.2015 р. № 254, від 15.08.2015 р. №№ 253, 261, від 16.08.2015 р. №№ 255, 262, від 17.08.2015 р. № 263, від 18.08.2015 р. №№ 264, 267, від 19.08.2015 р. № 269, від 21.08.2015 р. №№ 272, 273, від 23.08.2015 р. № 276, від 24.08.2015 р. № 277, від 26.08.2015 р. № 280, від 27.08.2015 р. № 281, від 29.08.2015 р. № 286 (а.с.158-203 т.3), накази на відрядження водіїв ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 за 2013-2014 роки (один наказ за 2015 рік) (а.с.127-140, 149-152 т.4).

Тобто позивачем надано документи, які підтверджують постачання меду бджолиного від вищевказаних фізичних осіб-підприємців, в тому числі і його перевезення.

Що стосується доводів відповідача про відсутність документів, які б підтверджували транспортування меду бджолиного (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, документів на списання пального, авансових звітів про відрядження водіїв), то суд зазначає, що вказані документи не відносяться до переліку первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податків зобов'язаний підтвердити правомірність формування витрат, пов'язаних з придбанням меду бджолиного, оскільки такі документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У даному випадку позивач здійснював операції з придбання меду бджолиного та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. по справі № К/800/2944/17, від 01.11.2017 р. по справі № К/800/6453/17, від 25.10.2017 р. по справі № К/800/36531/14, від 18.10.2017 р. по справі № К/800/28963/16.

Окрім цього, у ТОВ "ГК "Содружество" є в наявності товарно-транспортні накладні, які були надані до суду та досліджені судом. Також необхідно зазначити, що позивачем надавалися контролюючому органу подорожні листи, накази на відрядження працівників, про що зазначено у акті перевірки при описі відносин позивача з ФОП ОСОБА_8 (а.с.18 т.1), з ФОП ОСОБА_7 (а.с.19 т.1), з ФОП ОСОБА_6 (а.с.20 т.1), ФОП ОСОБА_5 (а.с.21 т.1).

Що стосується списку пасічників, актів приймання-передачі тари для меду, на відсутність яких вказує контролюючий орган, то ці документи не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання меду, а чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання підтверджувати достовірність відображення показників податкової звітності іншими документами крім тих, які безпосередньо фіксують господарські операції.

Вказуючи на документальне не підтвердження цих господарських операцій, ГУ ДФС у Херсонській області також зазначає про те, що документи від фізичних осіб-підприємців не мають юридичної сили, так як допитані в рамках кримінального провадження № 32016230000000108 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 заперечували здійснення ними підприємницької діяльності.

З цього приводу суд зазначає, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області проводилося досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2016 р. за № 32016230000000108, за ознаками ч.1 ст.205-1 КК України. 27.07.2017 р. попередню кваліфікацію кримінального правопорушення змінено з ч.1 ст.205-1 КК України на ч.1 ст.358 КК України. При цьому у фабулі зазначено, що від імені приватних підприємців: ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_9, невстановленими особами складалися закупівельні акти на придбання меду, які містили завідомо неправдиві відомості щодо кількості придбаного меду та місць його закупівлі.

Постановою заступника начальника СВ ОСОБА_19 відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області від 28.10.2017 р. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016230000000108 від 15.11.2016 р., закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України (а.с.26-29 т.3).

Тому посилання відповідача на наявність порушеного кримінального провадження є безпідставним.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено заяви ОСОБА_9 від 24.05.2017 р., ОСОБА_7 від 24.05.2017 р., адресовані старшому слідчому з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Херсонській області, з проханням додаткового їх допиту в якості свідків (а.с.75-79 т.1), в яких вони підтвердили те, що ними власноруч підписувалися документи на реєстрацію їх фізичними особами-підприємцями, оформлення довіреності на представлення їх інтересів на ОСОБА_11, в тому числі і на закупівлю та поставку меду на адресу ТОВ "ГК "Содружество" від їх імені даною особою.

З метою перевірки свідчень ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, які вони надавали в рамках кримінального провадження, вказаним особам було направлено повістки, однак в судове засідання з'явилися лише ОСОБА_7, ОСОБА_9

Допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9 пояснили, що за пропозицією ОСОБА_11 вони зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Всі документи, пов'язані з реєстрацією, підписувалися ними особисто. Також виписали на ОСОБА_11 довіреність на представлення їх інтересів, розуміючи зміст та сутність даного документу. ОСОБА_11 від їх імені здійснював закупівлю меду, який постачався на ТОВ "ГК "Содружество", підписував закупівельні акти.

Також свідки зазначили, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 були зареєстровані як ФОП за пропозицією ОСОБА_11 та добровільно видавали йому довіреності на представлення їх інтересів як підприємців. Влітку 2016 року між ОСОБА_11 та Снігачами (вже колишніми тестем і тещею) виник конфлікт з приводу неможливості отримання ними субсидій на оплату комунальних послуг у зв'язку з невідповідністю розміру отриманих ними доходів, внаслідок чого вони зверталися до правоохоронних та податкових органів із заявами.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 дав аналогічні пояснення, вказавши на те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 самостійно реєструвалися фізичними особами-підприємцями та оформлювали на нього довіреності на представлення їх інтересів. В інтересах даних фізичних осіб-підприємців здійснював закупівлю меду, який в подальшому передавався ТОВ "ГК "Содружество", підписував документи, пов'язанні з його закупівлею.

З наданих відповідачем ідентифікаційних даних слідує, що вказані фізичні особи були зареєстровані як фізичні особи-підприємці: ОСОБА_5 - 18.07.2017 р., ОСОБА_6 - 21.08.2013 р., ОСОБА_9 - 11.08.2015 р., ОСОБА_7 - 28.07.2014 р., ОСОБА_8 - 19.08.2014 р. (а.с.131-136 т.3), ними подавалися декларації про майновий стан і доходи, в тому числі і уточнюючі: ОСОБА_5 - за 2013, 2014, 2015 роки, ОСОБА_6 - за 2013, 2014, 2015, 2016 роки, ОСОБА_9 - за 2015, 2016 роки, ОСОБА_8 - за 2014, 2015, 2016 роки (а.с.51-110 т.3).

Вказаними доказами спростовуються доводи контролюючого органу про те, що первинні документи по відносинах з позивачем підписані особами, які заперечують факт здійснення підприємницької діяльності.

Посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_9 не могла одночасно здійснювати закупівлю меду у 41 пасічника у різних районах Херсонської та Миколаївської областей не ґрунтуються на обставинах справи, оскільки закупівлю меду на підставі довіреності здійснював ОСОБА_11, який скуповував мед у пасічників у смт.В.Олександрівка, де знаходиться склад. Даний факт підтвердив у судовому засідання допитаний в якості свідка ОСОБА_11

Суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність документального підтвердження цих господарських операцій внаслідок ненадання позивачем ветеринарних довідок, документів, які б підтверджували походження меду бджолиного, ветеринарно-санітарних паспортів на зареєстровані пасіки, оскільки ці документи не відносяться до первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено ст.44 ПК України.

Крім того, ветеринарно-санітарні паспорти не є документами, які свідчать про походження товару, а тому їх відсутність у позивача не свідчить про нереальність закупівлі та подальшого експорту меду бджолиного. Даний факт підтверджено листом ДФС України від 07.07.2016 р. № 14750/6/99-99-18-03-01-15, в якому ТОВ "ГК "Содружество" було повідомлено, що "підставою для видачі сертифікату з перевезення (походження) товарів EUR1 є заява, де експортер декларує відомості про те, що мед є зібраним в Україні, та на підтвердження преференційного походження надає копії супровідних документів, до яких може бути віднесено договори на закупівлю, акт закупівлі між власником меду та експортером, а також міжнародний ветеринарний сертифікат, який є обов'язковим для здійснення експорту меду з України та підтверджує проведення ветеринарно-санітарного контролю товарів. До міжнародного ветеринарного сертифікату вносяться відомості про походження продукції, найменування та місцезнаходження виробника. Відповідно до ст.13 Закону України "Про бджільництво" від 22.02.2000 р. № 1492-ІІІ, ветеринарно-санітарні паспорти пасік видаються лише з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів і не відносяться до сфери визначення преференційного походження меду натурального та видачі сертифікатів" (а.с.80-81 т.1).

Надані позивачем первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "ГК "Содружество" та ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, від імені яких на підставі довіреностей діяв ОСОБА_11, мають всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та на підставі даних первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, зміст та обсяг проведених господарських операцій.

Також суд зазначає, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, транспортні накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ГУ ДФС у Херсонській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9 з придбання меду бджолиного в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення витрат без фактичного отримання від цих контрагента продукції. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак ГУ ДФС у Херсонській області не посилається на факти вчинення представниками позивача чи фізичними особами-підприємцями таких дій і не надала докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Навпаки, за результатами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 15.11.2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016230000000108, спочатку 27.07.2017 р. кваліфікація була змінена з ч.1 ст.205-1 КК України на ч.1 ст.358 КК України, а 28.10.2017 р. взагалі винесено постанову про закриття у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9 є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суд звертає увагу на те, що на час здійснення господарських операцій із позивачем, вищевказані фізичні особи були зареєстровані як фізичні особи-підприємці, а тому мали належну правосуб'єктність.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки.

Укладення договорів в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

В той же час, ст.215 ЦК України визначено підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, ч.1 ст.204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів ст.228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано до суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Як на час перевірки, так і станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Контролюючий орган обґрунтовує правомірність свого рішення нереальністю спірних господарських операцій між позивачем та фізичними особами-підприємцями. Втім, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цими контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо нереальності господарських операцій не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

При цьому, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується вищевказаними первинними документами, які оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Оремо суд звертає увагу на наступне.

Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" визначено, що основним принципом бухгалтерського обліку та фінансової звітності є нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

З цього слідує, що витрати в фінансовій звітності та обліку відображаються в момент нарахування доходу, а не в момент придбання товару чи сплати грошових коштів.

Відповідно до Інструкції "Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначено Рахунок "90" - "Собівартість реалізації".

За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок).

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків: 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари".

Як пояснили у судовому засіданні представники позивача, підприємство використовує у своїй діяльності даний план рахунків та відображає собівартість реалізованої продукції на рахунку 90, зокрема, собівартість реалізації меду бджолиного відображено проводкою Дебет 90 Кредит 281 рахунків.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, витрати визначаються та відображаються за наступними критеріями: витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань; витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, зо призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені; витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійсненні.

Відповідно до цього Положення (стандарту) склад витрат визначається наступним чином: 10. "Собівартість реалізованих товарів" визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси"; 11. "Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат на наднормованих виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "ГК "Содружество" має виробничий комплекс для переробки та розливу меду бджолиного, який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Олешки, вул.Стаханова, 50, що не заперечується відповідачем. Після закупівлі меду у фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мед підлягає переробці, а саме, гомонезації, тобто приведення партії меду, яка складає 20 т, до однорідної маси з подальшим розливом у металеву бочку.

У судовому засіданні встановлено, що даний процес відображається підприємством у бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 23 Кт28 - передача сировини у виробництво, Дт 23 Кт 65 - розрахунки за страхування виробничого процесу, Дт 23 Кт 66 - розрахунки за заробітною платою виробничого персоналу, Дт 23 Кт 13 - нарахування амортизації на промислове обладнання. Готова продукція оприбутковується на склад підприємства на підставі проводки Дт 28 Кт 23 за вартістю, включаючи всі виробничі витрати, які були понесені за період (місяць) на всю готову продукцію, вироблену за цей період. Враховуючи те, що виробничі потужності підприємства складають переробку не більше 20 т меду (партії) на добу, а у зимовий період і одну партію за дві доби, процес переробки та розливу меду, заготовленого в літній період, триває практично весь рік (сезон) з серпня одного року до травня-червня наступного року. Отже, за своєю собівартістю готова продукція відрізняється від первинної вартості придбання меду бджолиного у фізичних осіб та її собівартість формується фактично весь період (сезон).

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та одинакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Відповідно до облікової політики ТОВ "ГК "Содружество" оцінка запасів здійснюється на підставі середньозваженої собівартості за обліковий період - календарний місяць. Таким чином, фактично до собівартості сировини та в подальшому собівартості готової продукції включається середньозважена вартість усіх придбаних запасів, з урахуванням їх залишків на початок періоду, а не конкретно визначена партія товарів, придбана у конкретному місяці чи у конкретної особи.

Тому суд погоджується з твердженнями позивача про те, що у акті перевірки відповідачем наведена недостовірна інформація щодо включення у рядок 05.1 декларації з податку на прибуток за 2013 рік вартість меду, закупленого у ФОП ОСОБА_5, у сумі 743277 грн., декларації з податку на прибуток за 2014 рік вартість меду, закупленого у ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_7, у сумі 2619433 грн.

Суд зазначає, що в акті перевірки наведено відображення проводок з придбання меду (проводки Дт 281 Кт 631 та Дт 281 Кт 372) та взагалі не досліджувався основний принцип співставлення нарахування доходів та витрат, зокрема, коли цей мед був перероблений та включений до собівартості реалізованої продукції.

При цьому у судовому засіданні представники відповідача підтвердили, що ними не здійснювалося дослідження вищевказаних питань під час перевірки.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно п.7 вказаного Положення (стандарту), доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок., повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору, тощо).

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п.21 Положення (стандарту) дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню, при умові, що сума доходу може бути достовірно визначена.

Аналогічні вимоги відображено і в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999 р. № 87.

З аналізу даних норм слідує, що для визначення доходу необхідно його фактичне підтвердження та наявна справедлива оцінка, виражена у грошовому еквіваленті. Виявити не обліковані запаси та товарно-матеріальні цінності можливо на підставі документів, які підтверджують безоплатну передачу (придбання, виготовлення, тощо) визначеної кількості товару з подальшим його оцінюванням або при проведенні ревізії/інвентаризації складських запасів.

Дана позиція викладена в Інструкції "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879.

Так, відповідно до п.5 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечується: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктом 2.10 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2, передбачено, що первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визначається їх справедлива вартість з урахуванням фактично понесених витрат, які передбачені підпунктом 2.2 цих Методичних рекомендацій.

Однак відповідачем не проводилося фактичне зняття товарних залишків, а тому не було достовірно визначено на певний період фактичні залишки товару, щоб стверджувати про їх нестачу або надлишок. Таким чином, контролюючим органом на власний розсуд визначено дохід від безоплатно отриманих товарів (меду бджолиного), який не підтверджується жодними документами чи результатами інвентаризації, незважаючи на те, що підприємством проводилася інвентаризація запасів та виявлено нестачу, яка пояснювалася природним убутком товару в результаті переробки та зберігання (а.с.108-110 т.2).

Суд акцентує увагу на тому, що при визначенні доходу контролюючий орган посилається на ті ж самі первинні документи (акти закупівлі, звіти повіреного, накладні) від ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_7, які на думку відповідача, не мають ознак первинних документів для визначення витрат, але при цьому мають ознаки первинних документів при визначенні доходу.

Окрім цього, на думку суду, відсутній будь-яких логічний зміст у підході відповідача до питання придбання меду бджолиного у різні періоди, оскільки у 2013, 2014 роках з позиції контролюючого органу позивач безпідставно збільшував витрати на підставі непідтверджених первинних документів, а у 2015, 2016 роках - придбання меду збільшувало доходи підприємства, при тому що витрати, які відображено на підставі тих же первинних документів, фактично було визнано правильними і не коригували собівартість витрат ТОВ "ГК "Содружество".

З цього можна зробити висновок, що операція з придбання меду бджолиного, яка відображалася проводкою Дт 28 Кт 63, 372 на підставі первинних документів по відносинах з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 8653772 грн. у 2015, 2016 роках та по аналогії з 2013, 2014 роками відображалася у собівартості проданих товарів, є правомірною та здійснена на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність донарахування ТОВ "ГК "Содружество" грошових зобов'язань з податку на прибуток за 2013 рік, зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 24.05.2017 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 підлягають скасуванню.

2. Що стосується правомірності податкових повідомлень-рішень від 24.05.2017 р. №№ 000131302, НОМЕР_4, яким позивачу нараховано податок з доходів фізичних осіб та військовий збір суд зазначає наступне.

Відповідач вказує на те, що ТОВ "ГК "Содружество" не виконало функцій податкового агента при виплаті оподатковуваного доходу фізичним особам, перелік яких наведено у додатку 5 до акту перевірки, у вигляді додаткового блага, внаслідок чого занижені податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб 1022767,40 грн. Це також призвело до заниження військового збору на 80503,31 грн.

Не визначення позивачем об'єктів оподаткування з податку на доходи фізичних осіб та військового збору контролюючий орган пов'язує виключно з нереальністю здійснення господарських операцій з продажу меду фізичними особами ФОП ОСОБА_9 у серпні, вересні 2015 року та ФОП ОСОБА_7 у липні, жовтні, грудні 2016 року на загальну суму 5322716 грн.

Між тим суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки, як вже зазначалося, реальність господарських операцій з придбання ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_7, які згідно договорів доручень від 14.08.2015 р., від 01.07.2016 р. № 7/0107 діяли в інтересах ТОВ "ГК "Содружество", меду бджолиного у фізичних осіб, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зокрема:

- ФОП ОСОБА_9: звітами повіреного № 1 від 03.09.2015 р. та № 2 від 08.10.2015 р. з реєстром закупівельних актів від повіреного; закупівельними актами від 19.08.2015 р. № 1 на суму 78625 грн., № 2 на суму 64750 грн., № 3 на суму 80475 грн., № 4 на суму грн., б/н на суму 81770 грн., № 5 на суму 69190 грн., № 6 на суму 85285 грн., № 7 на суму 71595 грн., № 8 на суму 62160 грн., № 9 на суму 91760 грн., № 10 на суму 66230 грн., б/н на суму 58275 грн., № 12 на суму 62530 грн., № 13 на суму 81215 грн., № 14 на суму 98790 грн., № 59 на суму 109150 грн., № 58 на суму 78070 грн., № 57 на суму 72150 грн. № 56 на суму 118400 грн., № 54 на суму 90650 грн., б/н на суму 41070 грн., № 52 на суму 81215 грн., б/н на суму 18315 грн., б/н на суму 88245 грн., № 49 на суму 94350 грн., № 48 на суму 92130 грн., б/н на суму 88060 грн., № 46 на суму 89910 грн., № 45 на суму 81030 грн., № 44 на суму 83250 грн., № 43 на суму 54650 грн., № 42 на суму 69190 грн., б/н на суму 84360 грн., № 40 на суму 79550 грн., № 39 на суму 98050 грн., б/н на суму 56425 грн., б/н на суму 12025 грн., № 37 на суму 94350 грн., № 31 на суму 69190 грн., б/н на суму 11100 грн., б/н на суму 44955 грн., б/н на суму 50135 грн., від 26.08.2015 р. № 36 на суму 86950 грн., № 35 на суму 87690 грн., № 32 на суму 79550 грн., № 34 на суму 78070 грн., № 33 на суму 58830 грн., № 30 на суму 97310 грн., № 29 на суму 89910 грн., № 28 на суму 79550 грн., № 27 на суму 84360 грн., б/н на суму 89170 грн., № 19 на суму 44585 грн., від 04.09.2015 р. № 25 на суму 93610 грн., б/н на суму 83250 грн., № 22 на суму 57350 грн., № 20 на суму 101750 грн., № 18 на суму 88060 грн., № 23 на суму 83250 грн., № 16 на суму 101750 грн., № 15 на суму 93240 грн., б/н на суму 24050 грн., б/н на суму 35150 грн., б/н на суму 35150 грн., від 15.09.2015 р. № 24 на суму 91760 грн., № 55 на суму 86950 грн., № 60 на суму 69191 грн., б/н на суму 18317 грн., б/н на суму 45399 грн., № 4 на суму 14243 грн., в яких вказано осіб, у яких здійснено закупівлю меду, та долучено копії паспортів і карток платників податків; звітами про використання коштів від 19.08.2015 р. № 1000 на суму 3001615 грн., від 26.08.2015 р. № 1089 на суму 875915 грн., від 04.09.2015 р. № 1155 на суму 796610 грн., від 15.09.2015 р. № 1193 на суму 178710 грн., від 15.09.2015 р. № 1194 на суму 147150 грн.;

- ФОП ОСОБА_7: закупівельними актами від 22.07.2016 р. № 1 на суму 79800 грн., № 2 на суму 44240 грн., № 3 на суму 53760 грн., № 4 на суму 51800 грн., № 5 на суму 47600 грн., № 6 на суму 40600 грн., № 7 на суму 71400 грн., № 8 на суму 52920 грн., № 9 на суму 3000 грн., № 10 на суму 54880 грн., від 03.10.2016 р. на суму 47957,30 грн., від 23.12.2016 р. на суму 126347,20 грн., від 23.12.2016 р. на суму 6155,80 грн., в яких вказано осіб, у яких здійснено закупівлю меду, та долучено копії паспортів і карток платників податків; звітом повіреного від 06.08.2016 р. № 1 з реєстром закупівельних актів від повіреного; звітами про використання коштів від 03.10.2016 р. № 997, від 22.07.2016 р. № 484, від 23.12.2016 р. № 1090.

Приписами ст.1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно ст.1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст.1003 ЦК України).

Статтею 1006 ЦК України передбачено, що повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до ст.1007 ЦК України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: 1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

З договорів доручень від 14.08.2015 р. та від 01.07.2016 р. № 7/0170 вбачається, що ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_7 повинні були від імені та за рахунок ТОВ "ГК "Содружество" проводити закупівлю меду бджолиного у фізичних осіб із метою придбання його позивачем. При цьому договори від цих ФОП підписував ОСОБА_11, який діяв на підставі виданих ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_7 довіреностей. За умовами цих договорів Довіритель зобов'язувався надати Повіреним довіреності на здійснення закупівлі, забезпечити Повірених коштами для виконання доручень, прийняти звіт Повірених про виконання доручення та виплатити винагороду.

Позивачем на здійснення передбачених договорами закупівель меду, були виписані довіреності на складання і підписання актів по закупівлі меду, воску та інших продуктів бджільництва від індивідуальних продавців-бджолярів, для чого ОСОБА_11 надано право підпису в закупівельних актах. У зв'язку з цим закупівельні акти підписувалися ОСОБА_11, а не ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_7

Кошти, виділені ТОВ "ГК "Содружество" на придбання меду, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_7 використали за призначення у повній сумі, на підтвердження чого надано звіти повірених, звіти про використання коштів, закупівельні акти.

Вчинені ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_7 операції з придбання меду повністю узгоджуються з умовами договорів на придбання, в межах повноважень, визначених у довіреностях, виданих на виконання цих договорів, не суперечать приписам цивільного законодавства.

Таким чином, документально підтверджено реальність господарських операцій по придбанню меду, які мали місце з ФОП ОСОБА_9 у серпні, вересні 2015 року, з ФОП ОСОБА_7 у липні, жовтні, грудні 2016 року на загальну суму 5322716 грн.

Приписами пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 ПК України (пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Згідно пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Пунктом 163.1 статті 163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України).

Відповідно до пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Приписами пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Згідно пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов'язана падати контролюючому довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Згідно УКТ ЗЕД мед бджолиний відноситься до 4 групи та має класифікатор - 0409 00 00 00 ОСОБА_4 натуральний.

З викладеного слідує, що дохід від продажу меду натурального не оподатковується в межах встановлених законодавством (якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року) без отримання будь-яких довідок. Крім того, оподаткування здійснюється по кожному платнику окремо з визначенням конкретної особи, яка отримує дохід.

У додатку № 5 до акту перевірки (а.с.45-46 т.1) відповідачем наведено перелік фізичних осіб, у яких протягом 2015-2016 років придбавався мед, і стосовно яких, на думку ГУ ДФС у Херсонській області, ТОВ "ГК "Содружество" як податковий агент не утримало податок з доходів фізичних осіб.

Однак контролюючим органом залишено поза увагою те, що сума виплат по кожній фізичній особі не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015-2016 років, у зв'язку з чим відповідно до пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПК України вони не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

За таких обставин відповідач протиправно нарахував ТОВ "ГК "Содружество" грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1022767,40 грн. та військовий збір у сумі 80503,31 грн. згідно податкових повідомлень-рішень від 24.05.2017 р. №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем показників податкової звітності за результатами господарських операцій з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_7, а тому позовні вимоги ТОВ "ГК "Содружество" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2017 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений ТОВ "ГК "Содружество" судовий збір у сумі 188893,90 грн. підлягає стягнення з ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 24.05.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (код ЄДРПОУ 14121018) судовий збір у сумі 188893 (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 90 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 листопада 2017 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.1