Постанова № 7021168, 01.12.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

копія

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009р. №2-а-7421/09/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.

при секретарі Турік Л.С.

за участю представників:

- від позивача Гладуняк М.А.,

- від відповідача Самарін А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Кіровоградській області (надалі - позивач) до державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу (надалі - відповідач) про стягнення вартості втрачених марок акцизного збору.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративно суду з позовом до відповідача про стягнення в дохід державного бюджету суми вартості втрачених марок акцизного збору в розмірі 2583256,6 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовим особами позивача було проведено виїзну планову документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. В ході перевірки було встановлено розбіжність між обліковими даними, що відображені в первинному і бухгалтерському обліку щодо фактичних залишків марок акцизного збору попереднього зразка станом на 01.09.2008р., які були зафіксовані актом інвентаризації від 02.09.2008р. №11/32-153 та актом виявлення пошкоджених марок від 02.09.2008р. Загальна нестача марок акцизного збору попереднього зразка складає 13963549 шт., загальною вартістю 516651,32 грн.

Позивач з посиланням на Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого ПКМУ від 23.04.2003р. №567, Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений ПКМУ від 22.01.96р. №116 та ПКМУ від 20.06.2003р. №926 «Про розміри плати за марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів», здійснив розрахунок вартості втрачених марок акцизного збору, який склав 2583256,6 грн., та просить суд стягнути вказану суму в дохід державного бюджету.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача надано письмові заперечення на позов яким позовні вимоги не визнаються в повному обсязі, зокрема й з підстав пропущення строку звернення до суду (а.с.20-22).

В судовому засіданні 01.12.2009 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 06.12.2009р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами позивача на підставі направлення від 09.04.2009р. №488 було проведено перевірку відповідача з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв з 01.10.2007р. по 31.12.2008р.

За результатами перевірки було складно довідку №5/32-118/00378844 від 29.04.2009р. (а.с. 4-14).

В ході перевірки встановлено розбіжність між обліковими даними, що відображені в первинному і бухгалтерському обліку підприємства, згідно Журналу обліку марок акцизного збору за 2008 рік, що ведеться підприємством та фактичним залишками марок акцизного збору попереднього зразка станом на 01.09.2008р., які було зафіксовано актом інвентаризації від 02.09.2008р. №11/32-153 та актом виявлення пошкоджених марок від 02.09.2008р. Загальна нестача марок акцизного збору попереднього зразка складає 13963549 шт., вартістю 516651,32 грн.

Згідно п. 27 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого ПКМУ від 23.04.2003р. №567 у разі встановлення факту нестачі марок (розкрадання, знищення, реалізації на експорт продукції з використанням вітчизняних марок тощо) у їх покупця матеріально відповідальна особа підприємства-виробника несе матеріальну відповідальність у розмірі вартості марок та розрахункової суми акцизного збору, яку виробник повинен сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої купувалися марки. Зазначені суми стягуються з рахунку підприємства в безспірному порядку.

Згідно п. 7 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений ПКМУ від 22.01.96р. №116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта 5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2003р. №926 «Про розміри плати за марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції чинній на часи виникнення спірних правовідносин) визначено розмір плати за марку акцизного збору для алкогольних напоїв в розмірі 0,037 грн.

З урахуванням зазначених нормативно-правових актів позивачем визначено розмір шкоди, від нестачі марок акцизного збору, яка підлягає стягненню до державного бюджету:

- 13963549 шт. х 0,037 грн.=516651,32 грн.;

- 516651,32 грн. х 5=2583256,6 грн.

Вказану суму шкоди позивач просить стягнути з відповідача.

Суд, зважаючи на зміст позовних вимог та матеріали справи приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 лютого 2007 р. № 71 затверджено Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України.

Зокрема п. 1.4. вказаного Положення передбачає, що Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Пункти 3.19. та 3.20. вказаного Положення визначаючи функції Департаменту передбачають, що останній має право: Застосовувати у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Звертатись до суду з позовами, в тому числі про стягнення з суб'єктів господарювання сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм, право позивача на застосування фінансових санкцій та відповідного звернення до суду з позовами про стягнення сум санкцій має бути передбачено законодавством.

Як на підставу звернення до суду з вказаним позовом позивач посилається на п. 27 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого ПКМУ від 23.04.2003р. №567, яким визначено, що у разі встановлення факту нестачі марок (розкрадання, знищення, реалізації на експорт продукції з використанням вітчизняних марок тощо) у їх покупця матеріально відповідальна особа підприємства-виробника несе матеріальну відповідальність у розмірі вартості марок та розрахункової суми акцизного збору, яку виробник повинен сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої купувалися марки. Зазначені суми стягуються з рахунку підприємства в безспірному порядку.

В даному випадку мова йде лише про відповідальність посадових осіб підприємства виробника, які допустили нестачу марок.

Разом з тим, як із змісту, зокрема вказаного пункту, так і змісту всього Положення не вбачається право позивача застосовувати фінансові санкції в разі виявлення факту нестачі марок акцизного збору та стягувати їх суми до державного бюджету.

Згідно ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в т.ч. і адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Разом з тим, жодним Законом чи нормативно-правовим актом, якими унормовано питання щодо організації діяльності повязаної з обігом алкогольних напоїв, не передбачено можливість застосування до субєктів господарювання санкцій за нестачу марок акцизного збору та стягнення їх сум до державного бюджету.

Згідно п.п. 1), 2) ч. 3 т. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

З аналізу спірних правовідносин суд приходить до висновку, що позивач не уповноважений на звернення до суду з вказаним позовом, оскільки можливість застосування санкцій, в разі виявлення факту нестачі марок акцизного збору, та стягнення їх сум до державного бюджету не передбачена.

Тобто, позивач в даному випадку діє без достатніх повноважень та всупереч Законам і нормативно-правовим актам.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову суд враховує наступне.

Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 21.09.2009р.

Зі змісту довідки про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог щодо виробництва та обігу алкогольної продукції, а саме «п. 4 Висновок» (арк. 21 довідки, а.с. 14), вбачається, що про факт нестачі марок акцизного збору позивачеві стало відомо 02.09.2008р. за результатами інвентаризації, які були зафіксовані актом №11/32-153 складеним за участю посадових осіб позивача (а.с 23-36).

Тобто, починаючи з 03.09.2008р. у позивача виникло право на звернення до суду, яке припинилось 03.09.2009р. у звязку з закінченням річного строку.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

На застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду наполягає відповідач в своїх письмових запереченнях, а тому вказана обставина є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено 06.12.2009р.

Суддя підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Пасічник Ю.П.