Рішення № 70205200, 18.09.2017, Новоодеський районний суд Миколаївської області

18.09.2017 Справа №482/1121/16-ц

Провадження № 2/482/478/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Баранкевич В.О.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В своєму позові ПАТ «Альфа-Банк» посилається на те, що 20.01.2015 року Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" та фізична особа - громадянин України ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 500969704.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов'язується надати відповідачеві кредит у сумі 62 383,15 грн., у строк з 20.01.2015 року до 21.01.2020 року.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 62 383,15 гри., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.

У порушення умов Договору, відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 27.07.2016 року має прострочену заборгованість за кредитом - 62 383,15 гри., та по комісії - 4 253,51 грн.

Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.

На виконання умов договору відповідачу була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання стосовно повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованість кредиту, заборгованість за відсотками та неустойкою.

За таких обставин, позивач просить суд: Стягнути з Відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», 01001, м.Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № 37396000000004 заборгованість - 66 636,66 грн., а саме:

*за кредитом - 62 383,15 грн.;

*по комісії - 4 253,51грн.

У судове засідання представник ПАТ «Альфа-Банк» не зявився, але до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідач в судове засідання не зявився, але надав до суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що всерпні 2016 позивач звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 62383,15грн. боргу по кредиту та комісії в розмірі 4 253,51грн.

Позовні вимоги обґрунтовані кредитним договором № 500969704 від 20.01.2015 року та вимогою про дострокове повернення кредиту вих.№ 62396-102 від 29.07.2016 року.

Відповідач позовні вимоги заперечує, оскільки вони протирічать діючому законодавству:

Між сторонами вже вирішено спір, про той самий предмет і з тих самих підстав за виконавчим написом нотаріуса з відповідача вже стягнуто суму, яка є предметом даного позову.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 щодо стягнення з ОСОБА_2 62383,15грн. заборгованості по кредиту, 6066,50 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 9488,46грн. заборгованість по комісії по кредитному договору № 500969704 від 20.01.2015 року про що вчинено виконавчий напис.

На підставі даного виконавчого напису нотаріуса позивач звернувся до Державної виконавчої служби Новоодеського району і Постановою від 12.04.2016 року відкрито виконавче провадження.

В зв'язку з цим відповідач вважає, що позов є безпідставним і необгрунтованим. Враховуючи, що вже є виконавчий напис нотаріуса і відкрите виконавче провадження ДВС Новоодеського району щодо стягнення заборгованості, яка заявлена в позові, просить закрити провадження по даній судовій справі.

На момент звернення до суду і на день розгляду справи існує виконавчий напис нотаріуса про стягнення і виконавче провадження ДВС.

Позивач звернувся до суду з позовом від 29.07.2016 та аргументував його тим що має право на

одностороннє розірвання договору внаслідок порушення умов оплати та дострокового повернення всієї

суми кредиту.

Однак до матеріалів справи доданий лист вимога про дострокове повернення кредиту датований цією ж датою 29.07.2016 року, як і дата позовної заяви.

ОСОБА_2 вимоги про дострокове повернення кредиту вих.№62396-102 від 29.07.2016. - не отримував.

В зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову, оскільки Позивач не надав

належних доказів порушення з боку відповідача строків по "достроковому поверненню кредиту за вимогою Банка". Таким чином банк передчасно звернувся до суду по вимозі строк виконання якої не встановлений договором.

Заборгованість по кредиту з банківських карток відповідача ДВС стягує регулярно. Позивач неправомірно намагається представити суму позову як заборгованість по кредиту. Річ у тому що ОСОБА_2 відбував службу в АТО, про що неодноразово повідомляв Банк. Однак співробітники банку халатно відносяться до своїх трудових обов'язків, внаслідок чого ОСОБА_2 неодноразово подавав скарги на "гарячу лінію" Банку. Оскільки в літку 2016 року з'ясувалось що працівники банку нарахували відсотки за користування кредитом і пеню під час його служби в АТО, що прямо суперечить діючому законодавству України, і це не зважаючи на те що Довідка про проходження служби в АТО подавалась тричі (на початку призову, через два місяці, і коли Банк звернувся до нотаріуса). Але замість того щоб розібратись в ситуації і привести свої документи в порядок, Банк звернувся до суду з позовом про повторне стягнення заборгованості, яку він вже стягнув за виконавчим написом нотаріуса і ДВС проводить виконавчі дії.

Відповідно п.15 ст. 14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Позивач надав суду невірний розрахунок заборгованості по кредиту, оскільки ця сума є значно меншою внаслідок проведення ДВС виконавчих дій. Відповідач лише володіє інформацією щодо стягнення з його зарплатних карток коштів.

Таким чином Позивач звернувся до суду з вимогою, яка вирішена іншим компетентним органом, звернувся за повторним стягненням одного і того ж самого кредиту який вже стягнув за виконавчим написом, не надав належних доказів пред'явлення до Відповідача ОСОБА_4 по достроковому поверненню кредиту, безпідставно та передчасно звернувся до суду з вимогою "про дострокове повернення кредиту", оскільки на момент звернення мав право лише на місячні платежі, по яких строк оплати встановлений договором. По зобовязанню сплатити «дострокове повернення кредиту» строк виконання зобов'язання ще не настав, навіть відсутні докази початку перебігу цього строку. Позивач хоче розірвати кредитний договір та вимагати його дострокове повернення внаслідок "начебто існуючої заборгованості" в той час як банку достовірно відомо з наданих ОСОБА_2 довідок, що в період за який Банк вважає заборгованість простроченою, сам ОСОБА_2 перебував в АТО військовозобовязаним. Позивач не надав достовірний розрахунок заборгованості відповідача, оскільки документально підтвердив лише суму наданого кредиту і не вказав в розрахунку суми оплати з боку відповідача, чим вводить суд в оману і надає недостовірну інформацію.

З пропозицією щодо реструктуризації банк до відповідача не звертався, хоча на протязі всього літа сторони ведуть спілкування, оскільки ОСОБА_2 намагається змусити працівників банку привести у відповідність розрахунки по його кредитній справі.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.ст. 10, 11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Так, судом встановлено, що 20.01.2015 року Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" та фізична особа - громадянин України ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 500969704. Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов'язується надати відповідачеві кредит у сумі 62 383,15 грн., у строк з 20.01.2015 року до 21.01.2020 року.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи: кредитний договір № 500969704, укладений 20.01.2015 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2, додаток №1 до нього «Графік платежів», розрахунок заборгованості, вимогу про дострокове повернення кредиту, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так в судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного 20.01.2015 року кредитного договору № 500969704 відповідач ОСОБА_2 отримав від ПАТ «Альфа-Банк» кредит у сумі 62383,15 грн., з відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 15,99% на рік на суму залишку заборгованості, кінцевий строк повернення кредиту 21.01.2020 року.

Відповідач зобовязавсь здійснювати погашення кредиту відповідно до встановленого графіку (додаток №1 до кредитного договору) в сумі 2695,75 грн. щомісяця, що включає в себе частину тіла кредиту, відсотки та комісію, до повного погашення кредиту.

Позивач виконав свої зобовязання і видав грошову суму кредиту відповідачу, що підтверджується випискою з рахунку, однак відповідач в порушення взятих на себе за кредитним договором зобовязань не належним чином здійснював сплату щомісячних платежів, внаслідок чого станом на 27.07.2016 року у нього виникла заборгованість в розмірі 66636,66 грн., а саме за кредитом в сумі 62383, 15 грн. та по комісії 4253,51 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

З умовами укладеного договору відповідач ознайомлений, ним він підписаний.

Вказаним кредитним договором передбачено умови надання позичальнику грошових коштів позикодавцем у тимчасове платне користування .

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк, вказаний в договорі, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобовязань, які виникають з договорів, тягне за собою наслідки, передбачені ст.611 ЦК України, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання однією з сторін, якщо це передбачено договором або законом; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (штрафу, пені); відшкодування збитків.

Враховуючи те, що відповідач не виконав зобов'язань, узятих на себе за кредитним договором то відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України у позивача виникло право на дострокове виконання зобов`язань за кредитом.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що кредитодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Але, відповідно п.15 ст.14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ із змінами від 20.05.2014 року військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Як вбачається з матеріалів справи банком не нараховувалися відповідачу відсотки за користування кредитом, а тому посилання відповідача на вказані обставини є безпідставними.

Відповідно до довідки позивача на погашення тіла кредиту спрямовано 7059,26 грн. стягнутих з відповідача згідно з виконавчим написом нотаріуса від 24.01.2016 року, а тому з відповідача підлягає стягненню сума кредиту в розмірі 55323, 89 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, договір укладений між сторонами містить всі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а саме: назву документа; прізвище, ім'я і по батькові та адресу особи, яка отримує фінансову послугу, найменування фінансової операції, кредитного ліміту, базової відсоткової ставки, порядку погашення боргу; найменування та місцезнаходження банку; розміру фінансового активу, зазначеного у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; зазначення порядку зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору ; підписи сторін. Крім того, згідно дослідженої судом кредитного договору позивачем особисто було підтверджено, що він ознайомлений та згоден з Умовами споживчого кредитування та страхування, які були надані йому в письмовій формі, підтверджує про надання йому повної інформації щодо умов кредитування в ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідно до вимог ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

З рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15-рп/2011, вбачається, що положення п.22,23 ст.1 ст.11 зазначеного Закону у взаємозвязку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення так і виконання такого договору.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо), або за дії які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача , або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин .

Пунктом 2.8 Розділу 1 кредитного договору № 500969704 від 20.01.2015 року передбачається сплата позичальником комісійної винагороди банку за обслуговування кредиту. Нарахування комісії було проведено позивачем, що є незаконним.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в розмірі 4253, 51 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, з врахуванням вище зазначеного позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 55323, 89 грн. заборгованості за кредитом.

Крім того, відповідно до ст..217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його, про що зазначає в рішенні.

Згідно із ч.1 ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

Відповідач надав до суду клопотання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, у звязку з тим, що він перебуває на військовій службі за контрактом, про що надав відповідні документи. У своєму клопотанні відповідач просить суд надати йому розстрочку по сплаті боргу із сплатою боргу в розмірі 1000 грн. щомісяця або відстрочку на 1 рік.

Як встановлено в судовому засіданні 06.06.2017 року відповідач ОСОБА_2 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового та сержантського складу строком на 6 місяців, що підтверджується копією самого контракту та копією витягу з наказу командира військової частини польова пошта В 4533 від 06.06.2017 року. На даний час військовослужбовець солдат ОСОБА_2 приймає участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та на даний час отримав статус учасника бойових дій, а тому суд вважає, що клопотання відповідача необхідно задовольнити частково та на час дії контракту надати відповідачу ОСОБА_2 відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.

В силу статті 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати, понесені ним по справі та документально підтверджені.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк», 01001 м.Київ вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № 37396000000004 заборгованість за кредитом в розмірі 55323, 89 грн. (пятдесят пять тисяч триста двадцять три) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк», 01001 м.Київ вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № 37396000000004 сплачений судовий збір в розмірі 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн.. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Баранкевич