Ухвала суду № 70204730, 13.11.2017, Казанківський районний суд Миколаївської області

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

13 листопада 2017 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Миколаївська сільська рада Казанківського району Миколаївської області про усунення перешкод в спілкуванні та участі у вихованні малолітніх дітей, визначення часу спілкування з ними, -

В С Т А Н О В И В:

До Казанківського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Миколаївська сільська рада Казанківського району Миколаївської області про усунення перешкод в спілкуванні та участі у вихованні малолітніх дітей, визначення часу спілкування з ними.

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до наступного висновку.

Пунктом 2 ч.2 ст.119 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Однак, в порушення приписів п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області

Пунктом 6 ч.2 ст.119 ЦПК України встановлюється обов'язок позивача зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Проте, позивачем в позовній заяві не зазначено доказів що підтверджують фактичне проживання дітей з відповідачкою, та створення останньою перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Пунктом 73 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» № 866 від 24 вересня 2008 року визначено, що у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини. Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок. Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

За правилами ст.158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 159 СК України, визначено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів що підтверджують факт звернення ОСОБА_2 до органу опіки та піклування за місцем проживання дітей із відповідною заявою про визначення способу участі батька у їх житті та одержання відповідного висновку, або відмови органу опіки та піклування у розгляді вказаної заяви.

Крім того, позивач взагалі не ставить питання про залучення повноважного органу опіки та піклування до участі у справі в якості третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Керуючись ст.121 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Миколаївська сільська рада Казанківського району Миколаївської області про усунення перешкод в спілкуванні та участі у вихованні малолітніх дітей, визначення часу спілкування з ними,- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений строк недоліки викладені в ухвалі суду виконані не будуть то позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом у встановленому порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_4