Постанова № 7020363, 23.11.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2009 р. №2-а-9426/09/1070 приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , кабінет № 1003

час прийняття постанови : 11 год. 32 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лиска І.Г.

при секретарі - Мерденову Д.Ю.

за участю представника позивача Пилипенко М.І

представника відповідача Баранівська В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» про стягнення податкової заборгованості в сумі 524947 грн. 00 коп. ВСТАНОВИВ:

Позивач Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал», в якому просила стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість в сумі 554947грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.08.2009 року відповідачем було подано до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року , в якій відповідач самостійно зазначив суму ПДВ , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет 554947 грн.

Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник позивача Пилипенко М.І. зменшив суму позовних вимог та просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 524947 грн., оскільки відповідачем було частково сплачено податок на додану вартість за липень 2009 року у сумі 30000 грн., підтвердив обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Баранівська В.В. у судовому засіданні позовні вимоги в сумі 524947 грн. визнала у повному обсязі, не заперечувала проти задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

29.12.2007 року Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» зареєстровано, як юридичну особу Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1353135 0000 003148, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4) та Довідкою №12/2008 р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с 5).

Відповідно до статті 9 Закону України „Про систему оподаткування ” від 25.06.1991 року №1251-ХІІ зі змінами та доповненнями, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

20.08.2009 року відповідачем було подано до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області Податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року, в якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду 554947 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно ст. 1 п. 1.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ», платники податків юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Платники податків, відповідно до підпункту 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п.п. 4.2.2. пункту 4.2. , а також п. 4.3 цієї статті .

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Отже судом встановлено, що сума податку на додану вартість за липень 2009 року , яка самостійно обчислена відповідачем та підлягає сплаті до бюджету по вказаній вище податковій деклараціям складає 554947 грн. На день розгляду справи відповідачем було сплачено 30000 грн. податку на додану вартість за липень 2009 року, не сплаченою залишився податковий борг у сумі 524947 грн., що також підтвердили сторони у судовому засіданні.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 ІІІ , податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 ІІІ, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею , визнається сумою податкового боргу платника податків .

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, заборгованість відповідача у сумі 524947 грн. є податковим боргом .

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи 23.11.2009 року відповідач податковий борг у сумі 524947 грн. не сплатив.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України « Про державну податкову службу» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах , міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств , установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом , якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання .

Враховуючи викладене та оскільки відповідач визнав позовні вимоги , суд дійшов висновку, що позовні вимоги Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області підлягають задоволенню .

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» про стягнення податкової заборгованості в сумі 524947 грн. 00 коп. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 14, код ЄДРПОУ 35615226) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 524947 (пятсот двадцять чотири тисячі девятсот сорок сім) грн. 00 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Лиска І.Г.

Повний текст постанови виготовлено 25.11.2009 р.