Постанова № 7020340, 03.12.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

3 грудня 2009 року №2-а-8522/09/1070

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань №1003

час прийняття постанови : 13 год. 20 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лиска І.Г.

при секретарі - Мерденову Д.Ю.

за участю представника позивача - Кириченко С.О.

представника відповідача Гаврилової В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус» про стягнення адміністративного господарських санкцій та пені ВСТАНОВИВ:

Позивач - Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус», в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 14799 грн. 50 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до змісту статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” підприємства (обєднання), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбачений статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичної особі, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Позивач зазначає, що у 2006 році відповідач на підставі наведених положень чинного законодавства та згідно Акту перевірки дотримання вимог ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за період з 1 січня по 31 грудня 2006 року №49 від 12 червня 2009 року мав працевлаштувати 2 інвалідів, а не працевлаштував жодного.

Отже, оскільки у відповідача не було створено 2 (два) робочих місця для інвалідів, які, відповідно не працевлаштовані, то відповідно до статті 20 Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус» утворилася заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 11349 грн. 10 коп. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3454 грн. 94 коп., що разом складає 14799грн. 50 коп.

В судовому засіданні представник позивача Кириченко С.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Гаврилова В.А. позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала проти задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача , суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі Закон, в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ, Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 (чинне на момент спірних правовідносин), Порядком сплати підприємствами (обєднаннями) установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) та Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус» зареєстровано, як юридичну особу 16.02.2005 року Обухівською районною державної адміністрацією Київської область , що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №524007 про державну реєстрацію юридичної особи, Статутом ТОВ «ТД Лотус», Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серії АД №110671.

Частиною 2 статті 4 Закону, передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).

Статтею 20 Закону, встановлено обовязок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частинами 3 та 4 статті 20 Закону, передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону, порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 4 Порядку, сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 № 1767 (із змінами та доповненнями, далі Порядок), суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком N 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком N 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідно до пункту 3 Положення про робоче місце інваліда та працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 (надалі Положення № 314), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно пункту 5 Положення № 314, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Законодавцем чітко та в імперативній формі встановлено норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Таким чином, незалежно від форми власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Якщо підприємство не спроможне створити відповідно до вимог законодавства робоче місце для інваліда та ввести його в дію шляхом працевлаштування інваліда, тоді воно сплачує штрафну санкцію до Державного бюджету України. Штрафна санкція за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів носить альтернативний характер, а тому підприємство (обєднання), установа чи організація у випадку невиконання встановленого законодавством нормативу повинна сплатити певну суму до Державного бюджету України.

Заступником начальника відділу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Кириченко С.О., на підставі Направлення на перевірку №43 від 11 червня 2009 року в присутності головного бухгалтера ТОВ «ТД-Лотус» Кутіної І.І. 12 червня 2009 року було проведено перевірку дотримання ТОВ «ТД-Лотус» вимог ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за період з 1 січня по 31 грудня 2006 року , за результатами якої було складено Акт №49 від 12 червня 2009 року по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням адміністративно - господарських санкцій до Державного бюджету .

В результаті перевірки встановлено, що в 2006 році ТОВ «ТД-Лотус» не виконало нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , у звязку з чим нараховано адміністративно господарські санкції у розмірі 11349 грн. 10 коп.

Відповідно до Акт №49 від 12 червня 2009 року по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням адміністративно - господарських санкцій до Державного бюджету, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2006 році становила 55 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників , яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0; чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях , створених відповідно 4-х відсоткового нормативу 2 ; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця 11349 грн. 10 коп., що також підтвердив представник відповідача та представник позивача в судовому засіданні.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем, у 2006 році ТОВ «ТД-Лотус» , відповідно до наведених положень законодавства мало створити 2 робочих місць і працевлаштувати 2 інваліда. Відповідач за вказаний період не працевлаштував жодного інваліда.

Таким чином, Відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Відтак, наданий Позивачем розрахунок розміру штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць із розрахунку середньої заробітної плати за рік обґрунтовано складає 11349 грн. 10 коп. та пені 3450 грн. 40 коп.

Відповідно до пункту 11 Порядку , контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом , якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання .

Враховуючи викладене та оскільки відповідач визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню .

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 14799 грн. 50 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Лотус» (ідентифікаційний код 33223065) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31215230700004 ГУДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік у розмірі 11349 грн. (одинадцять тисяч триста сорок девять) грн. 10 коп. та пеню - 3450 (три тисячі чотириста пятдесят) грн. 40 коп., що разом складає 14799 ( чотирнадцять тисяч сімсот девяносто девять ) грн. 50 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Лиска І.Г.

Повний текст постанови виготовлено 04.12. 2009 р.