Постанова № 7020267, 02.12.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

2 грудня 2009 р. № 2-а-6365/09/1070

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань № 1003

час прийняття постанови : 09 год. 23 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лиска І.Г.

при секретарі - Мерденову Д.Ю.

за участю представників сторін:

прокурор не зявився

від позивача Бутенко Н.А.

від відповідача : не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави у особі Управління Пенсійного фонду України у Таращанського району Київської області до Відкритого акціонерного товариства завод «МОТОР» про стягнення заборгованості в сумі 13041 грн. 41 коп. ВСТАНОВИВ:

Прокурор Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі УПФУ у Таращанському районі Київської області звернувся з позовною заявою до суду , в якій просить стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства завод «МОТОР» заборгованість зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за січень 2009 року у розмірі 13041 грн. 41 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року і Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003року №21-1 зобовязаний сплачувати до Пенсійного фонду України відповідну суму внесків у порядку та строки визначені чинним законодавством. За січень 2009 року у відповідача утворилась заборгованість по страховим внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на суму 13041 грн. 41 коп.

Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому Прокурор Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі УПФУ у Таращанському районі Київської області звернувся до суду .

В судовому засіданні представник УПФУ у Таращанському Київської області Бутенко Н.А. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Прокурор, представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки, причин неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності прокурора та представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника УПФУ у Таращанському районі Київської області Бутенко Н.А., суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач Відкрите акціонерне товариство завод «МОТОР» зареєстровано, як юридичну особу 11.12.1996 року Таращанською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №542140 ( ас. 5) та Довідкою №44/2006р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЕДРПОУ) (а.с 6).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-ІV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Пунктом 1 статті 14 Закону № 1058-ІV зі змінами та доповненнями встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Частинами 3 та 4 статті 15 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач - Відкрите акціонерне товариство завод «МОТОР» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування , отже відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV та п.п 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р., розробленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Інструкція) передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з пп. 5.1.5 та 5.1.6 Інструкції, у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (33,2 відсотка, 4 відсотки, 42 відсотки, 19,92 відсотка цих сум) .

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону № 1058-ІV днем сплати страхових внесків вважається:

- у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

- у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.

Судом встановлено, що станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесках до Пенсійного фонду України за січень 2009 року у розмірі 13041грн. 41 коп., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування , що підлягають сплаті за січень 2009року (а.с 8 ), в якому відповідач самостійно задекларував суму страхових внесків, які підлягають сплаті у розмірі 13041грн. 41 коп.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Управлінням Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області, в звязку з несплатою Відкритим акціонерним товариством завод «МОТОР» заборгованості по страхових внескам було надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю - 71 від 02.03.2009 року , яка була отримана відповідачем 05.03.2009року.

Станом на день розгляду спору заборгованість по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за січень 2009р. у розмірі 13041 грн. 41 коп. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно зі статтею 23 Закону № 1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ст. 60 КАС України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Беручи до уваги те, що суму страхових внесків 13041 грн. 41 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави у особі Управління Пенсійного фонду України у Таращанського району Київської області до Відкритого акціонерного товариства завод «МОТОР» про стягнення заборгованості в сумі 13041 грн. 41 коп. - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства завод «МОТОР» (09500, Київська область, Таращанський район, м. Тараща, вул. Р.Люксембург, 37-а, ідентифікаційний код 14312890) на користь Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області (09500, Київська область, м. Тараща, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 22202715) заборгованість зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за січень 2009 року у розмірі 13041 (тринадцять тисяч сорок одна) грн. 41 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Лиска І.Г.

Повний текст постанови виготовлено 04.12.2009р.