Ухвала суду № 70199755, 14.11.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7726/17

Провадження № 2-з/524/109/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого – судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В

12 жовтня 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою судді від 14 листопада 2017 року відкрито провадження у справі, залучено сторони та призначено справу до розгляду.

17 жовтня 2017 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

ОСОБА_1 просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява відповідає за змістом ч.2 ст.151 ЦПК України та оплачена судовим збором.

Відповідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, а відповідно ч. 3 ст. 151 цього Кодексу, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У ч.3 ст.152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд вважає, що у зв’язку з поданням позову і до вирішення справи по суті необхідно вжити заходи по забезпеченню позову у вигляді накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2. При цьому, суд враховує, що запропоновий позивачем вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам. Крім того, суд вважає, що невжиття заходів по забезпечення позову може призвести до порушення законних прав та інтересів позивача, а також може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, ВРА № 417901, 26 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 1075.

Копію ухвали направити сторонам у справі та в Автозаводський ВДВС м. Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, а обтяження - до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради Полтавської області.

Ухвалу виконати негайно.

Попередити начальників та їх заступників Автозаводський ВДВС м. Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, Управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради Полтавської області про кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України за невиконання ухвали.

Про виконання даної ухвали повідомити Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: 39600 м. Кременчук, вул. Скалиста, 15; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: 39600 АДРЕСА_2.

Інші відомості про сторін – не відомі.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж п'яти днів з дня одержання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: