Ухвала суду № 70198829, 13.11.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/2405/2017

Справа № 359/6920/17

У Х В А Л А

13 листопада 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 та його представником подано заяву позивача про відвід судді.

В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначає, що головуючий суддя Муранова-Лесів І.В., що розглядає даний позов вже визначилась щодо обставин, якими позивач обґрунтовує свій позов у даній справі, прийнявши рішення у справі № 359/4334/15-ц за його позовом про визнання права власності в порядку спадкування на вищезазначену частку. Вважає, що суддя пов’язана мотивами відмови у позові, які поклала в основу рішення у вказаній справі.

Зокрема зазначає, що суд зробив висновок, що «цивільні права та обов’язки можуть виникати лише стосовно нерухомих речей, які є об’єктами матеріального світу» не звернувши увагу, що відповідно до положень ст. 190 ЦК України, майном як особливим об’єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки, що майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами, що майновими визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а відповідно до правової позиції ВСУ у справі № 6-164цс12 : «В спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини».

Позивач впевнений, що бути об’єктивним і неупередженим для складу суду за таких обставин неможливо як і дотриматись положень щодо змагальності процесу.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори в призначене судове засідання не з’явився, направив до суду лист, відповідно до якого просив розглядати справу без присутності представника ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори.

Дослідивши подану заяву, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що заяву про відвід слід задовольнити, враховуючи наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

Встановлено, що позивач, обґрунтовуючи подану заяву, посилається на ухвалене під головуванням судді Муранової-Лесів І.В. рішення від 10 травня 2016 року по цивільній справі №359/4334/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, ОСОБА_3, при визнання права власності на частку в житловому будинку, надвірних будівлях та господарських спорудах, яким в задоволенні позову було відмовлено повністю, а саме відмовлено у визнанні за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_4 право власності на 7/12 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: м.Бориспіль вул.Чубинського, 30 в межах зареєстрованого в установленому законом порядку права власності на зазначений будинок за померлою ОСОБА_4.

Зокрема, зі змісту рішення вбачається, що судом досліджувалась постанова державного нотаріуса ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 травня 2015 року, за змістом якої у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 7/12 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Чубинського будинок №30, які належать ОСОБА_4, відмовлено, оскільки при зверненні із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно померлої спадкоємцем надано довідку, видану КП «ОСОБА_2 БТІ» від 13.05.2015 №639, згідно якої встановлено, що 7/12 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, м.Бориспіль, вул.Чубинського, 30, які належать ОСОБА_4 – знесено.

Крім того суд у вищезазначеній цивільній справі зробив висновки, що вимоги позивача не ґрунтуються на чинному законодавстві, яким не передбачена можливість визнання права власності на майно, яке фактично не існує, в зв’язку з чим в задоволенні позову має бути відмовлено.

Водночас, у даній цивільній справі позивачем пред’явлено позов про скасування постанови ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори від 13 травня 2015 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на 7/12 частин житлового будинку за адресою м.Бориспіль, вул.Чубинського, 30, належних його матері ОСОБА_4, яка померла 22 лютого 2003 року), та зобов’язання відповідача видати відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом на 7/12 частин житлового будинку за адресою м.Бориспіль, вул.Чубинського, 30.

Таким чином, слід визнати, що оскільки, судом вже досліджувалось оскаржувана позивачем постанова державного нотаріуса ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори від 13 травня 2015 року, а також надана оцінка спірним правовідносинам, які виникли у зв’язку зі спадкуванням позивача після смерті його померлої матері на зазначені позивачем 7/12 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Чубинського будинок №30, в позивача виникли обґрунтовані сумніви в об’єктивності та неупередженості судді щодо розгляду даної справи, оскільки у судді була сформована певна правова позиція.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями.

Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об’єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.20,21,24 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мурановій-Лесів І.В. – задовольнити.

Відвести головуючого суддю Муранову-Лесів І.В. від розгляду даної справи.

Справу передати до канцелярії Бориспільського міськрайонного суду для визначення судді для її розгляду автоматизованою системою документообігу суду в порядку повторного авторозподілу між суддями.

Ухвала суду самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В.Муранова-Лесів