Постанова № 7019708, 20.10.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2009 року Справа № 2а-2027/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представника позивача: Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області Ходак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: прокурора Городенківського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Корнів» про стягнення за рахунок активів заборгованості в сумі 7356,67 грн., -

ВСТАНОВИВ :

22 липня 2009 року прокурор Городенківського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Корнів» (далі - відповідач) про стягнення за рахунок активів заборгованості в сумі 7439,08 гривень.

20 жовтня 2009 року в судовому засіданні представник позивача суду надала заяву про зменшення розміру позовних вимог на 82,41 гривень, у звязку з поданням відповідачем уточнюючого податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за №26819 від 29.09.2009 року, просила розглядати позов в зменшеному розмірі та стягнути з відповідача 7356,67 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушені Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», допустив заборгованість зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку та пені на загальну суму 4270,18 гривень, в порушення Закону України «Про плату за землю» допустив заборгованість по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 2060,64 гривень та пені, нарахованої на таку заборгованість в розмірі 995,47 гривень, а також допустив заборгованість з сплати пені в розмірі 17,73 гривень нарахованої за несвоєчасну сплату земельного податку, пені в розмірі 12,65 гривень за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища. Несплачений податковий борг відповідача становить 7356,67 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 20.03.2000 року виконавчим комітетом Городенківської районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію юридичної особи сільськогосподарського виробничого кооперативу «Корнів» та Державною податковою інспекцією в Городенківському районі Івано-Франківської області зареєстровано як платника податків і зборів.

Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування» визначає, що платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), збір за забруднення навколишнього природного середовища та фіксований сільськогосподарський податок.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, що відповідач являється платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який в 2008 році порушив граничний строк сплати узгодженого податкового зобовязання з такої плати. За затримку граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, позивач застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2060,64 гривень та нарахував пеню в розмірі 995,47 гривень. Сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій та пені відповідачем не сплачена.

Крім того, судом встановлено, що відповідач є платником земельного податку, який в 2008 році допустив його несвоєчасну сплату, у звязку з чим позивачем нараховано пеню в розмір 17,73 гривень.

Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закон України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 5 Закону України «Про плату за землю» визначає, що субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно статті 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно статті 15 цього Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що відповідач подавав до органу державної податкової служби податкові декларації з земельного податку та з орендної плати за землі державної та комунальної власності. Однак, у встановлені Законом терміни відповідач в повному обсязі податкові зобовязання не сплатив.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно частини 1 статті 25 Закону України «Про плату за землю» за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату земельного податку в розмірі 17,73 гривень та пеню за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за землі державної та комунальної власності в розмірі 995,47 гривень.

Судом також встановлено, що відповідач являється платником фіксованого сільськогосподарського податку. За період з 2007 року відповідач порушив граничні строки з сплати цього податку. За невиконання зобовязання позивачем застосовано штрафні санкції та пеню на загальну суму 4270,18 гривень.

Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Згідно частини 1 статті 5 цього Закону Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Відповідно частини 2 статті 5 вказаного Закону сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.

Суд зазначає, що за несвоєчасну сплату фіксованого сільськогосподарського податку позивач в порядку статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правомірно нарахував пеню в розмірі 1542,20 гривень.

Крім того, судом встановлено, що відповідач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища. Позивач за несвоєчасну сплату відповідачем збору за забруднення навколишнього природного середовища, нарахував пеню в розмірі 12,65 гривень.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України за №162/379 від 19.07.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» (далі Інструкції) інструкція визначає єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.

Відповідно до пункту 9.1. розділу 9 Інструкції платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання податкових розрахунків органам державної податкової служби згідно з законодавством. Штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснення позивачем нарахування відповідачу пені за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 12,65 гривень вчинено у відповідності до вимог Закону.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Суд приходить до висновку, що податкові зобовязання відповідача визначені ним в податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та земельного податку є узгодженими з дня подання таких декларацій.

Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» уразі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Відповідно до підпункту 17.1.2. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд приходить до висновку, позивачем до відповідача правомірно застосовані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 2060,64 гривень та фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 1542,20 гривень .

Пунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд приходить до висновку, що узгоджена заборгованість зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку та пені на загальну сума 4270,18 гривень, заборгованість по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 2060,64 гривень та пені в розмірі 995,47 гривень, пені в розмірі 17,73 гривень нарахована за несвоєчасну сплату земельного податку, пені за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 12,65 гривень є податковим боргом відповідача, який ним несплачений.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний погасити нараховану суму податкового боргу. Наявність такого обовязку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обовязок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Корнів», 78116, вулиця Шкільна, 32, село Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 02126691 в дохід державного та місцевого бюджетів податковий борг в розмірі 7356 (сім тисяч триста пятдесять шість) гривень 67 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Остапюк

Постанова в повному обсязі складена 23 жовтня 2009 року .