Постанова № 7019687, 15.10.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2009 року Справа № 2а-1708/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представника позивача: управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області Юзвака С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Тлумацького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області до приватної агрофірми «Гончарівська» про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та невідшкодованих витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень квітень 2009 року в розмірі 3418,27 грн., -

ВСТАНОВИВ :

22 червня 2009 року прокурор Тлумацького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до приватної агрофірми «Гончарівська» (далі відповідач) про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та невідшкодованих витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень квітень 2009 року в розмірі 3418,27 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про пенсійне забезпечення» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 не погашено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період січня, березня та лютого 2009 року в розмірі 886,15 гривень, за несплату страхових внесків, позивачем у відповідності до пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до відповідача застосовано фінансові санкцій в розмірі 4,66 гривень. Крім того, відповідачем не відшкодовано понесені витрати управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня до квітня 2009 року в розмірі 2527,46 гривень. Вважає, що сума несплачених страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та понесених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягають стягненню з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в друкованому засобі масової інформації за останнім відомим місцем знаходження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Тлумацькою районною державною адміністрацією 28.02.2003 року, взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Виключно Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частина перша статті 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлює обовязки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обовязок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі.

Пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що платники страхових внесків , щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Частина 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлює обовязок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, відповідачем подано позивачу розрахунки страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року, січень, лютий та березень 2009 року, згідно яких сума таких страхових внесків складає 616769,79 гривень. Однак, обраховані страхові внески відповідачем сплачено не в повному обсязі, чим допущено заборгованість по сплаті страхових внесків за січень, лютий та березень 2009 року в розмірі 886,15 гривень.

Суд зазначає, що несплата самостійно нарахованих страхових внесків у встановлений строк є порушення відповідачем норм статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що за несплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування позивачем, у відповідності до вищевказаних норм до відповідача рішенням за №81 від 20.03.2009 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків застосовані фінансові санкції в розмірі 4,66 гривень.

Не здійснення відповідачем сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а сплата нарахованих сум штрафних санкцій є обовязком відповідача.

В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.

Таким чином, суд приходить до висновку, про те, що позивач правомірно, рішенням №81 від 20 березня 2009 року застосував до відповідача штрафні санкції в розмірі 4,66 гривень, сплата такого штрафу є обовязком відповідача.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обовязок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В судовому засіданні встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня до квітня 2009 року в розмірі 2527,46 гривень.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обовязок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобовязаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень квітень 2009 року на суму 2527,46 гривень. Однак, відповідач понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій не відшкодував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата відповідачем понесених управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з січня до квітня 2009 року в розмірі 2527,46 гривень вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне страхування в розмірі 886,15 гривень, штраф в розмірі 4,66 гривень та понесені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2527,46 гривень є обґрунтованими, а позовні вимоги таким, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю .

Стягнути з приватної агрофірми «Гончарівська», 78063, село Гончарів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 31547509 на користь управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області, 78000, площа Д. Галицького, 15, місто Тлумач, Івано-Франківська область, заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з січня до березня 2009 року, штраф застосований рішенням №81 від 20 березня 2009 року та понесені витрати управлінням Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня до квітня 2009 року в сумі 3418 (три тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 27 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Остапюк

Постанова в повному обсязі складена 20 жовтня 2009 року.