Постанова № 7019658, 17.03.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-5379/08/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2009 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Могили А.Б.,,

з участю секретаря: Надраги Л.Я.

представника позивача Романця В.В.

представників відповідача: Гусак М.М., Думяк В.О., Гнатів Г.І., Попович Г.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ТОВ «Захід Франко Груп» до ДПІ в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762304/1 від 23.09.2008 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Франко Груп" звернулося з адміністративним позовом до ДПІ в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762304/1 від 23.09.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що працівниками ДПІ в м. Івано-Франківську перерахунок бази оподаткування зроблено некоректно, вважає, що відповідачем вимоги п.4.1 та 4.3 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.1.20.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" тлумачаться неправильно, внаслідок чого винесено незаконне податкове повідомлення-рішення, яке підлягає до скасування.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено згідно чинного законодавства.

Вислухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до вимог п.1 ст. 2 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" відділом контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ .в м. Івано-Франківську була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Захід Франко Груп" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за червень-липень 2008 року. За результатами проведеної перевірки виявлені порушення чинного законодавства, про що складено акт від 13.08.2008 року №10591/23-4-34624161. На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000762304/0 від 22.08.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1140061,00 грн..

Відповідно до п.4.3 ст.4 ЗУ "Про податок на додану вартість" для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у

ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

З урахуванням того, що законодавець розмежовує порядок визначення бази і оподаткування в залежності від виду операцій, порядку розрахунків за проведену операцію та походження товару, то визначена п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування для товарів, які імпортуються на митну територію України, є єдиною для всіх операцій, що здійснюються з такими товарами. Тому посилання позивача на неправомірність ототожнення митної вартості зі звичайною ціною в спірному випадку є безпідставним з огляду на вимоги п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У відповідності з пп.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно матеріалів справи у періоді, що перевіряється, підприємством заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за травень 2008р. в сумі 1140744,00 грн., проте оплачено постачальникам у попередніх податкових періодах тільки 683,00 грн. (1140744,00 грн. 683 грн. = 1140061,00 грн.)

Згідно даних перевірки правильності відображення в декларації по ПДВ за квітень 2008 року податкових зобовязань встановлено, що обсяг поставки на митній території України платником задекларовано в сумі 6798842,0 грн. в тому числі ПДВ в сумі 1133140, грн.

Покупцем на митній території України є ТОВ "Валенсія-2005", якому відвантажено товари народного вжитку (одяг) на суму 6798842,0 грн. в тому числі ПДВ 1133140,0 грн.

Відвантажений товар, ТОВ «Захід Франко Груп» імпортовано в квітні 2008 року від фірми TRANSLANTIC COMPANY СІРІЙСЬКА АР ALTELAL STREET-ALEPPO-SYRIA та AL-AMAL TRADING CO. СІРІЙСЬКА АР ALEPPO-SYRIA STREET-AL JAMALIYA,, фактурна вартість якого становить 4582361,92 грн., митна вартість отриманого товару оцінена в сумі 8367655,35 грн., яка включає ціну товару 7553412,66 грн. та нараховано: ПДВ в сумі 1671531,07 грн., мито в сумі 804243,25 грн.

За даними бухгалтерського обліку залишку товарів на кінець звітного місяця не рахується.

Таким чином у перевіреному періоді позивачем здійснено реалізацію ТОВ «Валенсія-2005» за цінами нижче митної вартості , а саме, на суму 6798840,0 грн. та нараховано ПДВ в сумі 1133140,00 грн., в той час, коли митна вартість товару оцінена в сумі 8367655,35 грн., ПДВ 1 671531,07 грн. В результаті цього підприємством занижено податкове зобов'язання з ПДВ 538391,0 грн.

Отже, загальна сума податкових зобов'язань в квітні 2008р. за даними перевірки становить 1671531,0 грн., що на 538391,0 грн. більше задекларованої суми.

Згідно поданого розрахунку до декларації за травень 2008 року ТОВ "Захід Франко Груп" частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем

товарів (послуг» у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) складає 1140744 грн.

За даними перевірки встановлено, що сума податкових зобовязань ТОВ "Захід Франко Груп" в квітні 2008 року становить 1671531,0 грн., що на 538391,0 грн. більше задекларованої суми платником.

Оскільки сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобов'язань окремого звітного періоду, то працівниками ДПІ в м. Івано-Франківську зроблено обгрунтований висновок щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1140061,0 грн. (1140744 грн.- 683,0 грн.)

За даними перевірки встановлено, що ТОВ "Захід Франко Груп" в результаті вищеописаних порушень завищено залишок від'ємного значення, по декларації за травень 2008 року на суму 433691,00 грн. та становить 433,00 грн.

Оскільки сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобов'язань окремого звітного періоду, то працівниками ДПІ в м. Івано-Франківську зроблено обґрунтований висновок щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 433691,00.грн.( 434134,00-443,00)

Обґрунтовуючи своє право на бюджетне відшкодування ТОВ "Захід Франко Груп" виходить з того, що якщо різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту має від'ємне значення, то така сума підлягає відшкодуванню, зокрема, шляхом повернення коштів на розрахунковий рахунок. Однак при цьому позивачем протиправно не враховані вимоги п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відповідно до цих норм суть механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від'ємного значення у даному періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону). Платник податку набуває право на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду. Тобто, п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначальними для отримання бюджетного відшкодування встановлюють не різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту, яка має від'ємне значення, а порядок визначення такої суми, сплату цієї суми податку постачальникам та факт надмірної сплати податку до бюджету.

За таких обставин наведені позивачем факти, не можуть бути підставою для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000762304/0 від 22.08.2008 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення податковим органом вимог п.п.1.20.10 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом та відсутність на даний час в Україні закону для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, так як в даному випадку податковим органом було зменшено суму бюджетного відшкодування, а не донараховано податкові зобов'язання, а тому правові підстави хш застосування вимог зазначеної норми до спірних правовідносин відсутні.

Помилковим також є твердження позивача про неправильне розуміння чинного податкового законодавства при визначенні бази оподаткування у зв'язку з реалізацією товарів ТОВ «Валенсія -2005», так як ст.16, ст. 259 Митного Кодексу України, норми Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації № 307 Державної митної служби України не можуть бути підставою для визнання оспорюваного податкового повідомлення-рішення незаконним , а навпаки, підтверджують правильність позиції органів ДПС щодо обґрунтованості визначення звичайної ціни в даному випадку, оскільки вищевказані нормативно-правові акти не суперечать вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та метою визначення митної вартості є нарахування і справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) під час перетину товарами митної території України ( ст.261 Митного кодексу), а отже сфера використання митної вартості та звичайної ціни співпадають - це нарахування податкових платежів.

Таким чином позовні вимоги ТОВ "Захід Франко Груп" не грунтуються на Законі, тому до задоволення не підлягають.

На підставі п.4.3 ст.4 ЗУ "Про податок на додану вартість", керуючись ст.ст. 2, 71, 86, ч.З ст.160, ст.162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову ТОВ «Захід Франко Груп» до ДПІ в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762304/1 від 23.09.2008 року, відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя: Могила А.Б.

Постанова в повному обсязі складена 23.03.2009 року