Ухвала суду № 70195208, 09.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

09 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача : ПрокопчукН.О.

суддів: Семенюк Т.А., Саліхова В.В.

при секретарі: Булах А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець РусланОлегович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк», Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2017 р. заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, від 03.08.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2469.

У поданій ОСОБА_4 від імені та в інтересах ПАТ КБ «Приватбанк» апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були допущені процесуальні порушення, що призвели до неправильного вирішення питання, а також було не доведено обставини, що мають значення для справи. Вказує, що суд першої інстанції порушив права ПАТ КБ «Приватбанк», зупиняючи виконавче провадження. Судовим рішенням не встановлено недійсність правочинів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис. Вважає, що нотаріус дотримався всіх вимог законодавства при вчиненні виконавчого напису.

До суду апеляційної інстанції представники Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. не прибули,повідомлені належним чином (а.с.47-49). Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Представник ОСОБА_2- ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу відхилити.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суд виходив з того, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. За таких обставин, виходячи з предмету позову, суд прийшов до висновку, що дійсно існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів з таким висновком суду погоджується.

Так, відповідно до позовної заяви позивач просив визнати виконавчий напис від 03.08.2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 2469 та посвідчений приватним нотаріусом КМНО Швець Р.О., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову зазначає, що 04.10.2016 року було відкрито виконавче провадження №52456624 на підставі виконавчого напису нотаріуса. У межах цього виконавчого провадження головним державним виконавцем Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Диких О.О. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату позивача. На підставі вказаної постанови із заробітної плати позивача стягується заборгованість щомісячно. Розгляд цивільної справи за позовною заявою позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не зупиняє виконавчого провадження, а тому із заробітної плати і далі стягуються кошти. Зазначає, що у разі задоволення позову позивач повторно має звертатися до суду з вимогою до виконавчої служби про повернення безпідставно сплачених коштів за спірним виконавчим написом, внаслідок чого змушений буде нести додаткові витрати, пов'язані з розглядом справи, та не зможе одразу повернути кошти.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві позивача про забезпечення позову вказано як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Виходячи з характеру заявлених вимог, тієї обставини, що на сьогодні на підставі постанови державного виконавця у ході виконання оспорюваного виконавчого напису здійснюється звернення стягнення на заробітну плату позивача, суд прийшов до правильного висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи зі специфіки спірних правовідносин та тієї обставини, що у випадку задоволення позовних вимог грошові кошти, що будуть утримані із заробітної плати позивача у ході виконання оспорюваного виконавчого документу, будуть вважатися такими, що стягнуті безпідставно, а тому позивачу буде необхідно звертатися до суду з вимогою до державної виконавчої служби про повернення безпідставно сплачених коштів за спірним виконавчим написом.

Доводи апелянта про те, що судовим рішенням не встановлено недійсність правочинів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис не може братися до уваги, оскільки питання недійсності виконавчого напису вирішується в межах розгляду даної цивільної справи, яка на сьогодні перебуває в провадженні суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог процесуального закону і не може бути скасована з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді:

Справа № 757/45639/17-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10869/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.