Ухвала суду № 70195160, 07.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

при секретарі Маличівській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 липня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановила:

у лютому 2013р. ПАТ «ОТП Банк» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №СL-003/287/2005 від 13 жовтня 2005р. у розмірі 3888, 14 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 10 серпня 2012р. складає 31078грн. та пені за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 17 027грн. 66коп.; за кредитним договором №ML-007/648/2006 від 18 серпня 2006р. у розмірі 211 777,32 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 13 серпня 2012р. складає 1 692 736грн. 12коп. та 79 241грн. 64коп. - суми несплачених відсотків за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань; за кредитним договором №ML-007/175/2008 від 05 серпня 2008р. у розмірі 99 362,94 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 21 серпня 2012р. складає 794 208грн. та пені за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 40 229грн. 49коп. та стягнення витрат на оплату судового збору в розмірі 3 441грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 13 жовтня 2005р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №СL-003/287/2005, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 30 511 доларів США зі встановленням фіксованої процентної ставки в розмірі 12% річних.

Позивач стверджував, що позичальником належним чином не виконуються умови договору, у зв'язку з чим станом на 10 серпня 2012р. у відповідача за кредитним договором №СL-003/287/2005 від 13 жовтня 2005р. існує заборгованість в сумі 3 888,14 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості становить 31 078грн., та складається із залишку заборгованості по кредиту в сумі 3 846,94 доларів США, несплачених відсотків за користування кредитом за період з 15 червня 2009р. по 10 серпня 2012р. - 41,20 доларів США та нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 15 червня 2009р. по 30 травня 2012р. в сумі 17 027грн. 66коп., на направлену 16 серпня 2012р. вимогу про дострокове повернення кредиту, яку відповідач отримав 28 серпня 2012р., заборгованість не погашена.

Також позивач посилався на те, що 18 серпня 2006р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого єПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_5 був укладений

- 2 -

кредитний договір №МL-007/648/2006, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 200 000 доларів США зі встановленням фіксованої процентної ставки в розмірі 10,5% річних. Однак, відповідачем не виконуються зобов'язання по сплаті щомісячних платежів відповідно до графіку повернення кредиту та сплати відсотків, у зв'язку з чим, станом на 13 серпня 2012р. у відповідача за кредитним договором №МL-007/648/2006 існує заборгованість в сумі 211 777, 32 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості становить 1 692 736грн. 12коп., та складається із залишку заборгованості по кредиту в сумі 193 146,71 доларів США, несплачених відсотків за користування кредитом за період з 24 лютого 2012р. по 13 серпня 2012р. - 18 630,61 доларів США та нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 13 січня 2009р. по 30 травня 2012р. в сумі 79 241грн. 64коп.

Крім того, 5 серпня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого єПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №МL-007/175/2008, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 87 700 доларів США зі встановленням плаваючої процентної ставки у розмірі 5,49% річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені у банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору), однак відповідачем не виконуються зобов'язання по сплаті щомісячних платежів відповідно до графіку платежів, у зв'язку з чим станом на 21 серпня 2012р. у відповідача за кредитним договором №МL-007/175/2008 існує заборгованість в сумі 99 362,94 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості становить 794 208грн. та складається з залишку заборгованості по кредиту в сумі 89 730,43 доларів США, несплачених відсотків за користування кредитом за період з 7 липня 2009р. по 21 серпня 2012р. - 9 632,51 доларів США та нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 6 липня 2009р. по 30 травня 2012р. в сумі 40 229грн. 49коп.

Позивач стверджує, що 16 серпня 2012р. та 11 вересня 2012р. відповідачу були направлені вимоги про дострокове погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами, проте станом на дату подання позовної заяви вимоги відповідачем не виконані.

Під час судового розгляду позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог і зазначав, що 24 вересня 2007р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого єПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №МL-007/162/2007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 37 000 доларів США зі встановленням фіксованої процентної ставки у розмірі 12,49% річних. Додатковим договором №3 до кредитного договору від 5 жовтня 2009р. сторони домовились внести зміни до кредитного договору, відповідно до яких на період з 26 жовтня 2009р. та до кінця дії договору, з 24 лютого 2010р. до 23 травня 2010р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 12,49% річних, а на період з 24 травня 2010р. до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 12,50% річних. Однак відповідачем не здійснювалися в строк погашення відповідних сум кредиту, не сплачувалися відсотки, інші обов'язкові платежі за кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 9 квітня 2013 року у відповідача за кредитним договором №МL-007/162/2007 існує заборгованість в сумі 10 846,05 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 9 квітня 2013р. становить86 692грн. 47коп., та складається з залишку заборгованості по кредиту в сумі 10 786,13 доларів США, несплачених відсотків за користування кредитом за період з 24 березня 2013р. по 8 квітня 2013р. - 59,92 доларів США та заборгованості по штрафним санкціям у сумі 2 383грн. 91коп.

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31 липня 2013 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного

- 3 -

товариства «ОТП Банк» заборгованість у розмірі 2 698 597грн. 29коп. та відшкодування судових витрат в розмірі 4 071грн. 00коп.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 липня 2017 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення 31 липня 2013 року залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки відповідач не був належним чином повідомленим про судовий розгляд та не отримував судових викликів, так як вони надсилалися судом на адресу, за якою відповідач вже тривалий час не проживає.

Також представник відповідача вважає, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості, оскільки у наданому суду розрахунку заборгованості не враховані регулярні платежі, які здійснювались відповідачем з метою погашення заборгованості, що у 2007р. позивачем не був виданий кредит у сумі 37 000 доларів США, а наданий кредит тільки у сумі 20 000доларів, однак позивач розраховує заборгованість та штрафні санкції із суми кредиту 37 000 доларів США.

Крім того, представник відповідача вважає, що ПАТ «ОТП Банк» є неналежним позивачем, оскільки докази що до нього на правових підставах перейшло право вимоги по стягненню боргу з відповідача, є неналежними, у позивача відсутня кредитна справа, так як суду не надано її оригінал.

ПАТ «ОТП Банк», будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.109 т.2), у судове засідання свого представника не направив, клопотання про його перенесення не подав, тому відповідно до ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно виписки із Статуту Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» воно є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов'язків акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна».

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 13 жовтня 2005р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №СL-003/287/2005, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 30 511 доларів США для купівлі автомобіля на строк до 13 жовтня 2010р., які позичальник зобов'язався повернути щомісячними платежами згідно погодженого графіку погашення заборгованості та сплачувати проценти в розмірі 12% річних за користування кредитом.

У зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, станом на 10 серпня 2012р. утворилася заборгованість, яка складається із залишку заборгованості по кредиту в сумі 3 846,94 доларів США, несплачених відсотків за користування кредитом за період з 15 червня 2009р. по 10 серпня 2012р. - 41,20 доларів США та пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 15 червня 2009р. по 30 травня 2012р. в сумі 17 027грн. 66коп.

16 серпня 2012р. позивачем на адресу боржника направлена вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, яка отримана відповідачем 28 серпня 2012р., однак залишена без реагування.

18 серпня 2006р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №МL-007/648/2006, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в

- 4 -

розмірі 200 000 доларів США для придбання нерухомого майна строком до 18 серпня 2021р. зі сплатою процентної ставки в розмірі 10,5% річних, а позичальник зобов'язався погашати заборгованість та сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячними платежами відповідно до погодженого графіку повернення кредиту та сплати процентів.

20 грудня 2011р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 8 до кредитного договору №МL-007/648/2006, за умовами якого сторони погодили, що на період з 23 грудня 2011р. по 23 березня 2012р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 6,5% річних. На період з 23 березня 2012р. до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставна у розмірі 4,08% фіксований процент + UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб). Також сторони виклали графік платежів у новій редакції.

Згідно довідки позивача заборгованість за даним кредитним договором станом на 13 серпня 2012р. становить 211 777, 32 доларів США та складається із залишку заборгованості по кредиту в сумі 193 146,71 доларів США, несплачених відсотків за користування кредитом за період з 24 лютого 2012р. по 13 серпня 2012р. - 18 630,61 доларів США та нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 13 січня 2009р. по 30 травня 2012р. в сумі 79 241грн. 64коп., у зв'язку із чим 16 серпня 2012р. позичальнику була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 28 серпня 2012р., однак не виконана.

5 серпня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №МL-007/175/2008, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 87 700 доларів США на споживчі цілі строком до 5 серпня 2023р. та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 5,49% річних + FIDR.

20 грудня 2011р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 8 до кредитного договору №МL-007/175/2008, за умовами якого сторони погодили, що на період з 23 грудня 2011р. по 23 березня 2012р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процента ставка у розмірі 6,5% річних, а з 23 березня 2012р. до повного виконання зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів буде використовуватися плаваюча процентна ставка у розмірі 7,33% + UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб). Також сторонами викладено у новій редакції графік платежів.

Згідно довідки позивача станом на 21 серпня 2012р. заборгованість за вказаним кредитним договором становить 99 362,94 доларів США та складається із залишку заборгованості по кредиту в сумі 89 730,43 доларів США, несплачених відсотків за користування кредитом за період з 7 липня 2009р. по 21 серпня 2012р. - 9 632,51 доларів США та пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 6 липня 2009р. по 30 травня 2012р. в сумі 40 229грн. 49коп., у зв'язку із чим 11 вересня 2012р. позичальнику була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості, яка залишилася без реагування.

24 вересня 2007р. між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №МL-007/162/2007, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 37 000 доларів США на проведення ремонту нерухомого майна строком до 24 вересня 2015р. та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,49% річних, а позичальник зобов'язався погашати кредитну заборгованість щомісячними платежами відповідно до графіку погашення заборгованості.

Згідно додатку № 1 до кредитного договору №МL-007/162/2007 сторони визначили, що 24 вересня 2007р. розмір кредитних коштів, який підлягає видачі, становить 20 000 доларів США.

24 вересня 2007р. відповідачем була подана кредитна заявка на видачу траншу у

- 5 -

розмірі 20 000 доларів США шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача.

15 січня 2009р. сторони уклали додатковий договір № 1 до кредитного договору №МL-007/162/2007, за умовами якого виклали графік платежів у новій редакції та погодили сплату частини кредиту та процентів ануїтетними платежами у розмірі та строки, визначені графіком платежів.

Додатком № 1 сторони погодили, що станом на 15 січня 2009р. заборгованість за даним договором становить 18 042,75 доларів США, а щомісячний платіж складає 355 доларів США.

5 жовтня 2009р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 3 до кредитного договору №МL-007/162/2007, за умовами якого на період з 26 жовтня 2009р. та до кінця дії договору, для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 12,49% річних,

Згідно додатку № 1 до додаткового договору № 3 станом на 26 жовтня 2009р. заборгованість за кредитом становила 19 060,15 доларів США.

23 лютого 2010р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 4 до кредитного договору №МL-007/162/2007, за умовами якого на період з 24 лютого 2010р. по 23 травня 2010р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка 12,49% річних, а на період з 24 травня 2010р. до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 12,50% річних. Також сторони погодили суму заборгованості за кредитом у розмірі 19054 доларів США та щомісячний платіж у сумі 421,57 доларів США.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 9 квітня 2013р. заборгованість за даним кредитним договором становить 10 846,05 доларів США та складається із залишку заборгованості по кредиту в сумі 10 786,13 доларів США, несплачених відсотків за користування кредитом за період з 24 березня 2013р. по 8 квітня 2013р. - 59,92 доларів США та заборгованості по штрафним санкціям у сумі 2 383грн. 91коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, тому у банку виникло право вимагати дострокового повернення всієї кредитної заборгованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає матеріалам справи, наданим доказам, і ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ні заява відповідача про перегляд заочного рішення, ні апеляційна скарга не містить посилань, що банком не були виконані свої зобов'язання по наданню кредитних коштів за

- 6 -

кредитними договорами від 13 жовтня 2005р. №СL-003/287/2005, №ML-007/648/2006 від 18 серпня 2006р., №ML-007/175/2008 від 05серпня 2008р.

Доводи апеляційної скарги про те, що за кредитним договором №МL-007/162/2007 від 24 вересня 2007р. був виданий кредит тільки у сумі 20 000 доларів США, однак позивач неправомірно розраховував проценти та штрафні санкції із суми 37 000 доларів США, спростовуються матеріалами справи, згідно яких 24 вересня 2007р. за вказаним кредитним договором та відповідно до кредитної заявки відповідача банком був виданий транш у розмірі 20 000 доларів США, а 26 жовтня 2009р. було додатково видано 1 222, 60 доларів США. Відповідно до додатку № 1 до додаткового договору № 3 від 5 жовтня 2009р. сторони погодили, що станом на 26 жовтня 2009р. сума кредитної заборгованості становить 19 060,15 доларів і саме з цієї суми позивачем нараховані відсотки та пеня, що підтверджується розрахунком заборгованості, який наданий позивачем суду першої інстанції. .

З наданих позивачем доказів вбачається, що позичальник свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконував, у зв'язку із чим виникла вищезазначена заборгованість, а відтак і право банку на вимогу про дострокове повернення кредиту за договорами №МL-007/648/2006, №МL-007/175/2008 та №МL-007/162/2007, та стягнення заборгованість за кредитним договором від 13 жовтня 2005р. №СL-003/287/2005, строк дії якого закінчився 13 жовтня 2010р.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не наданий належний розрахунок заборгованості, не враховані всі внесені позичальником платежі на погашення заборгованості, колегія суддів вважає недоведеними.

Позивачем у підтвердження розміру заборгованості надані: виписки по поточних рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, на які позичальником вносилися грошові кошти для погашення кредитної заборгованості, та детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором №МL-007/162/2007 від 24 вересня 2007р., а також довідки про наявну заборгованість, які відповідачем спростовані не були.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, вина відповідача у зобов'язальних правовідносинах презюмується, якщо він не доведе відсутності своєї вини, тобто не доведе належними та допустимими доказами погашення кредитної заборгованості або не доведе іншого розміру заборгованості.

Однак, ні до заяви про перегляд заочного рішення, ні до апеляційної скарги відповідачем та його представником не були надані докази погашення заборгованості за кредитними договорами, не наведено альтернативних, наданим позивачем, розрахунків заборгованості, не конкретизовано, які саме здійсненні позичальником платежі на погашення кредитної заборгованості не були враховані позивачем.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача обмежився підтриманням доводів апеляційної скарги, проте не надав апеляційному суду доказів періодичності, розміру та сум сплачених відповідачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для неприйняття, як належного доказу, наданих позивачем розрахунків заборгованості.

Твердження у апеляційній скарзі про підроблення підписів відповідача на документах, які були приєднані позивачем до позовної заяви, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як представником відповідача не конкретизовано на яких саме документах підроблені підписи відповідача і якими доказами це підтверджується.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що ПАТ «ОТП Банк» не є належним позивачем у даній справі, спростовані наданою позивачем випискою із статуту ПАТ «ОТП Банк», який є

- 7 -

правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», який у свою чергу був правонаступником АТ «Райффайзенбанк Україна».

Доводи апеляційної скарги попорушення судом норм процесуального права, так як відповідач не був належним чином повідомленим про судовий розгляд, оскільки судові виклики йому направлялися на адресою, де він тривалий час не проживає, не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що виконуючи вимоги ст. 122 ЦПК України, суд першої інстанції до відкриття провадження у даній справі направив запит про місце реєстрації відповідача і згідно інформації Відділу адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у м. Києві від 19 лютого 2013р. відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, куди судом неодноразово надсилалися судові виклики, які відповідачем не отримувалися (том 1 с.с.93, 95, 97, 106, 154, 155, 161, 166).

Також, суд здійснив виклик відповідача через оголошення у пресі (том 1 с.с. 167).

При цьому, відповідачем суду не надано доказів, що він змінив місце реєстрації до звернення позивача до суду, а також повідомив позивача або суд про зміну свого місця проживання та реєстрації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв всі можливі заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд і мав правові підстави для ухвалення заочного рішення.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач мав можливість надати докази у спростування тверджень позивача, як до заяви про перегляд заочного рішення, так і до апеляційної скарги, а також доводити свої посилання під час апеляційного розгляду, однак, відповідач та його представник такою можливістю не скористалися, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом

двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: