Постанова № 70195043, 08.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Справа № 912/3521/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Картере В.І., Губенко Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2017у справі№ 912/3521/16 господарського суду Кіровоградської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський машинобудівний завод"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_5; 2. ОСОБА_6;провизнання недійсним рішення загальних зборів в судовому засіданні взяли участь представники: - ОСОБА_4 ОСОБА_7, ОСОБА_8, - ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" Струць М.П., - ОСОБА_5 повідомлений, але не з'явився, - ОСОБА_6 повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2016 у справі №912/3521/16 (суддя Тимошевська В.В.) задоволений позов ОСОБА_4 (надалі позивач/ОСОБА_4) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський машинобудівний завод" (надалі ТОВ "Світловодський машинобудівний завод"/відповідач), треті особи у справі: ОСОБА_5 та ОСОБА_6; за рішенням визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", оформлене протоколом №25 від 22.08.2016.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 (судді: Антонік С.Г., Березкіна О.В., Вечірко І.О.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Крім того, 31.10.2017 від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, яке ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2017 було задоволено. Проте, в судове засідання, призначене на 08.11.2017, з'явилися представники позивача, а відтак, судове засідання проводилося в звичайному режимі, без здійснення відеоконференції.

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи, однак, треті особи у справі не скористалися своїми процесуальними правами бути присутніми у судовому засіданні.

В судовому засіданні представником позивача було надано лист "Про надання додаткових пояснень По справі №912/3521/16", додатками до якого є: два диски з відеозаписом, рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.07.2016 у справі №912/2480/16, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі №912/2480/16, рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2017 у справі №912/3133/16, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі №912/3133/16, повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський машинобудівний завод" від 09.12.2016, супровідний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-7615ск17, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.04.2017, копія трудової книжник ОСОБА_4, рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.10.2017.

Колегія суддів, за результатами перегляду наданого представниками ОСОБА_4 пакету документів, про які вказувалося вище, зазначає, що при розгляді даної справи будуть враховуватися лише додаткові пояснення у даній справі, а нові докази, які містяться серед наданих представником ОСОБА_4 документів, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має право приймати нові докази та досліджувати їх, не має права робити висновки про перевагу одних доказів над іншими, а має право перевіряти застосування судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи. Отже, надані представниками ОСОБА_4 нові докази приєднуються до матеріалів справи, проте не можуть враховуватися при розгляді касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 у справі №912/3521/16.

Ознайомившись з матеріалами справи та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання юридичної оцінки, дотримання судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом даного спору є позовна вимога ОСОБА_4 (позивача) до ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 22.08.2016, які оформлені протоколом №25.

В обґрунтування підстав позову, позивач посилається на те, що про проведення оспорюваних ним загальних зборів учасників товариства його було повідомлено листом, який надійшов до нього 28.07.2016. Проте, оскільки воно було оформлено на бланку товариства, на ньому містилася незаконна печатка товариства, підписано воно було всупереч положень статуту товариства лише учасником товариства, ОСОБА_4 не вважав за необхідне бути присутнім на цих зборах учасників. Крім того, зазначає, що він є головою товариства з моменту, коли він одноосібно володів 100% часток товариства, а інші учасники товариства - треті особи у справі не є головами товариства, та не мали права скликати оспорювані ним загальні збори учасників.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4, погодившись із доводами позовної заяви. При цьому, виходив з того, що загальні збори учасників відповідача, які відбулися 22.08.2016, були скликані з порушенням ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства, оскільки учасник товариства, який скликав спірні загальні збори, порушив порядок їх скликання, адже реалізував своє таке право без звернення до голови товариства. При цьому, послався на постанову Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі №3-187гс14. Відхиляючи доводи відповідача про те, що у товаристві відсутня така посада як голова правління, жодна особа на вказану посаду не обиралася, місцевий господарський суд послався на те, що чинне законодавство та статут товариства жодних виключень з приводу порядку скликання загальних зборів не містить. Крім того, місцевий господарський суд відхилив доводи позивача про те, що він є головою правління, оскільки матеріали справи не містять доказів про його обрання на вказану посаду.

Апеляційний господарський суд не погодився із рішенням місцевого господарського суду по суті вирішення даного спору, та зазначив, що допущені порушення при скликанні загальних зборів не призвели до порушення прав позивача, оскільки він був повідомлений про час, місце та дату проведення загальних зборів і сам не виявив бажання бути на них присутнім.

Вищий господарський суд України не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Як встановили суди попередніх інстанцій, учасниками ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" є ОСОБА_4 з часткою 33,3%, ОСОБА_6 з часткою 33,3% та ОСОБА_5 з часткою 33,3%.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Пунктом 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" роз'яснено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У пункті 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" №14 від 25.02.2016 визначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Отже, порушення порядку скликання загальних зборів товариства може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на них, проте за умови, що такі порушення призвели до неможливості учасника товариства бути присутнім на цих зборах та реалізувати своє корпоративне право.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно зі статутом ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" вищим органом товариства є загальні збори (пункт 11.1. статуту). Учасники повідомляються про проведення зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання зборів учасників (підпункт 11.2.1 пункту 11.2. статуту). Збори учасників товариства скликаються Головою товариства два рази на рік; Голова товариства організовує ведення протоколу (підпункт 11.5.1. пункту 11.5. статуту). Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства, якщо протягом 25 днів Голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників (підпункт 11.5.3. пункту 11.5. статуту).

Отже, дійсно як вказаними положеннями законодавства, так і положеннями статуту надано право учаснику, який володіє 20 відсотками часток у статутному фонді товариства, на скликання загальних зборів у разі якщо голова товариства не виконав відповідну вимогу учасника про скликання таких зборів.

Проте, вказана стаття Закону України "Про господарські товариства" регулює ситуацію коли у товаристві є така посада як голова товариства. В даному ж випадку, незважаючи на те, що статутом відповідача передбачено посаду голови товариства, але по факту, як встановили суди та підтвердили представники сторін у даній справі, у відповідача відсутня така штатна одиниця як голова товариства; таку особу учасники відповідача не обирали і не призначали.

Таким чином, відсутність у відповідача голови товариства не може впливати на передбачене законом право учасника, який володіє у сукупності більше ніж 20% часток у статуті товариства, скликати загальні збори, в іншому б випадку, це призвело б до обмеження відповідного права учасника, а тому, висновок суду апеляційної інстанції про порушення порядку скликання у даному випадку спірних загальних зборів (без попереднього звернення учасника до голови товариства) не може вважатися правомірним. Водночас, такий висновок не призвів до прийняття по суті неправильного рішення, з огляду на таке.

Як вказувалося вище, позивач був своєчасно повідомлений про час та місце проведення спірних загальних зборів, які відбулися 22.08.2016, повідомленням від 22.07.2016, проте не скористався своїм правом прийняти в них участь, що не може свідчити про порушення його прав як учасника на право участі в загальних зборах товариства, учасником якого він є, адже реалізація чи нереалізація права належним чином повідомленого учасника товариства на участь у загальних зборах товариства не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними.

Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції, відсутні й інші підстави для визнання оспорюваних позивачем рішень недійсними, оскільки, порядок денний, зазначений у повідомленні про скликання загальних зборів, відповідає порядку денному, який розглядався спірними загальними зборами; на зборах були присутні учасники, які володіли у сукупності 66,6 % часток у статутному фонді товариства, що в силу ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" є достатнім для прийняття прийнятих на оспорюваних загальних зборах рішеннях. Інших підстав для визнання спірних загальних зборів позивачем не наведено та, відповідно, не доведено, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується із постановою суду апеляційної інстанції і підстав для її скасування не вбачає.

Відносно доводів касаційної скарги про взаємовідносини трьох учасників товариства, починаючи з 2010 року, колегія суддів зазначає наступне: по-перше, такі доводи не відносяться до даного спору, по-друге, такі доводи не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, а відтак, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної скаржником постанови.

Доводи скаржника про обмеження його правомочності на участь у спірних загальних зборах спростовуються наведеним вище, а саме: позивач був своєчасно повідомлений про проведення вказаних загальних зборів, проте не скористався своїм правом бути на них присутнім з власних міркувань.

Доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції рішення Світловодського міськрайонного суду від 22.09.2017 у справі №401/2097/16-ц, яким встановлено, що 23.06.2016 ОСОБА_4 було не допущено на територію заводу, відхиляються судовою колегією, адже, по-перше, такі доводи не були підставами позову, по-друге, спірні загальні збори відбувалися 22.08.2016, а не 23.06.2016, по-третє, як підтвердили в судовому засіданні представники скаржника, вказане рішення наразі є скасованим.

Інші доводи касаційної скарги також не свідчать про порушення чи неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Крім того, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані рішення та постанова відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 № 912/3521/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: В.І. Картере

Н.М. Губенко