Ухвала суду № 70194661, 10.11.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

УХВАЛА

"10" листопада 2017 р.Справа № 916/1737/15

Суддя господарського суду Одеської області Волков Р.В. розглянув скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (зареєстрована за вхід. № 2-4574/17 від 04.09.2017 р.)

на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/1737/15

За позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720);

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158);

про стягнення заборгованості у розмірі 2958 461,28 грн., з яких 2659 176,16 грн. інфляційні втрати, 299 285,12 грн. 3% річних,

Представники:

Від позивача (заявник): не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

Від ВДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

04.09.2017 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою (зареєстрована за вхід. № 2-4574/17 від 04.09.2017 р.) на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в порядку ст.121-2 ГПК України.

В обґрунтування скарги ПАТ НАК Нафтогаз України посилається на незаконність прийнятих Шевченківським РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження.

25.09.2017р. позивач/заявник звернувся до суду з заявою (зареєстрована за вх. № 20529/17) про збільшення вимог скарги на дії органу ДВС, в якій просить:

1. Визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП№ 19854961 у звязку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Одеської області від 17.09.2015р. № 916/1737/15.

2. Зобовязати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№ 19854961 у вязку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Одеської області від 17.09.2015р. № 916/1737/15.

3. Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017р. в межах виконавчого провадження ВП№ 19854961:

- постанови про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 91,35грн;

- постанови про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

4. Визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017р., винесені в межах виконавчого провадження ВП № 19854961 про:

- стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 91,35грн.;

- стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

Судом було прийнято до розгляду заяву ПАТ НАК Нафтогаз України б/н від 21.09.2017р. (зареєстрована за вх. № 20529/17 від 25.009.2017р) про збільшення вимог скарги на дії органу Державної виконавчої служби.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотань, заяв та письмових пояснень до суду не надав.

В судове засідання представник ВДВС не з`явився, проте 30.10.2017 р. звернувся через канцелярію суду з письмовими запереченнями на скаргу (зареєстровані за вх. № 23086/17 від 30.10.2017р.) з додатками (матеріали виконавчого провадження № 49854961).

З огляду на належне повідомлення Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві про судовий розгляд скаргу розглянуто за відсутності його представника.

Заслухавши пояснення представників ПАТ НАК Нафтогаз України, дослідивши матеріали, подані сторонами на обґрунтування своїх доводів і заперечень, суд дійшов висновку про те, що скарга підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Шаратов Ю.А.) від 08.07.2017р. по справі №916/1737/15 позов ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2017р. рішення господарського суду Одеської області від 08.07.2015р. року у справі №916/1737/15 скасувати частково.

На виконання вищевказаної постанови Одеського апеляційного господарського суду 17.09.2015р. видано відповідний накази.

На виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з 20.01.2016р. знаходиться виконавче провадження № ВП № 49854961 з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 17.09.2015р. № 916/1737/15 про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ 913,50грн.

Вищевказаний наказ був виконаний шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за заявою стягувача від 26.02.2016 р. № 26-1071/1.2-16, у звязку з чим ОСОБА_1 акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до канцелярії Органу ДВС було подано заяву від 06.06.2016р. № 14/2-1033В про закінчення виконавчого провадження №ВП № 49854961 оскільки рішення згідно з виконавчим документом фактично виконано в повному обсязі.

В силу ст.601 ЦК України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не вста6новлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобовязань між двома особами, де кредитор одного зобовязання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, що за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна предявити до зарахування вимоги за такими зобовязання, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобовязань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, за правовою природою припинення зобовязання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформлюється заявою однієї сторони.

Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли у наявності всі умови для зарахування.

Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи. Тобто, друга сторона має право оскаржити заявлену вимогу про зарахування у звязку з її недійсністю.

Згідно ст.204 ЦК України право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Чинне законодавство не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення.

Для вчинення цього правочину потрібна лише наявність умов, встановлених ст.601 ЦК України.

Аналогічна правова позиція щодо того, що Закон України „Про виконавче провадження не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення, викладена в постановах Верховного Суду України у справі № 37/144-41/261 від 11.11.2008р. у справі № 37/638 від 09.12.2008р.

Пунктом 9 ч.1 ст. Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Пунктом 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII також передбачено, що у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню.

Проте, державним виконавцем, всупереч вимогам Закону, факт виконання скаржником виконавчого документу у справі № 916/1737/15 повністю проігнорований, виконавче провадження ВП № 49854961 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 17.09.2015р. не закінчене, доказів цього суду не надано.

Таким чином, ВДВС допустив незаконну бездіяльність, яка полягає в незакінчені виконавчого провадження ВП №49854961 у звязку з фактичним виконанням в повному обсязі наказу суду.

За таких обставин скарга в частині визнання незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП№ 19854961 у звязку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Одеської області від 17.09.2015р. № 916/1737/15 підлягає задоволенню.

08.08.2017р. державним виконавцем в межах вказаного виконавчого провадження винесені постанови про поновлення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 91,35 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00грн.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Статтею 121-2 ГПК України надано право учасникам виконавчого провадження на оскарження дій та бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Органи державної виконавчої служби здійснюють виконавче провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вчинення ВДВС будь-яких заходів з примусового виконання рішення суду.

Частиною 1 ст.28 Закону № 1404 визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються курєром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Станом на 28.08.2017р. вказані постанови від 08.08.2017р. по стягнення з Боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на адресу Відповідача не надходили.

Про їх винесення Боржнику стало відомо з моменту надходження 15.08.2017р. на його адресу постанови від 09.08.2017р. про арешт майна боржника по зведеному виконавчому провадження ЗВП № 38095514 в межах суми стягнення 7017828,98 грн., до складу якого згідно вказаної постанови входить виконавче провадження ВП № 49854961 на загальну суму стягнення 1304,85 грн. (913,50 грн. боргу за рішенням суду + 91,35 грн. виконавчого збору + 300,00 грн. витрат виконавчого провадження).

Умови і порядок виконання рішень судів та іншим органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України „Про виконавче провадження.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016р. за №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як зазначено в п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року за №1404-VIII, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIIIвизначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404 виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року за №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII основними підставами стягнення з боржника виконавчого збору є проведення органами державної виконавчої служби дій з примусового виконання рішення суду.

В свою чергу, ч. 2 ст.42 Закону № 1404 визначено, що витрати органів ДВС та приватного виконавця, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно з ч. 3 ст.42 вказаного Закону витати виконавчого провадження органів ДВС здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 ч.1 цієї статі.

ВДВС не подано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких заходів в межах виконавчого провадження № ВП 49854961.

Крім того, постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00грн. не містить обґрунтування понесених витрат.

З огляду на викладене, оскільки заходи примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження ВП № 49854961 державним виконавцем не вживались, зобовязання боржника припинено не шляхом примусового стягнення з нього коштів, то правові підстави для стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми зазначеній у виконавчому документі, а також витрат виконавчого провадження у державного виконавця відсутні.

За таких обставин, підлягає задоволенню скарга в частині визнання незаконними дій Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управляння юстиції у м. Києві, щодо винесення 08.08.2017р. в межах виконавчого провадження ВП№ 19854961: постанови про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 91,35грн; постанови про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

Як вбачається з Пленуму Вищого господарського суду України в п.п.9.13. п. 9 постанови №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Матеріалами скарги підтверджено повне виконання боржником виконавчого документу, тому у державного виконавця були відсутні підстави для подальшого знаходження цього виконавчого провадження у стані зупинення в силу закону. Проте, ВДВС не було здійснено жодних дій щодо закінчення виконавчого провадження з 06.06.2016р., що свідчить про ухилення ним від вчинення дій, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, уточнена скарга ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/1737/15 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 27, 39, 45 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (зареєстрована за вхід. № 2-4574/17 від 04.09.2017 р.) на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з урахуванням уточнень (зареєстровані 25.09.2017р. за вх. № 20529/17) в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/1737/15 - задовольнити.

2.Визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП№ 19854961 у звязку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Одеської області від 17.09.2015р. № 916/1737/15.

3.Зобовязати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№ 19854961 у вязку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Одеської області від 17.09.2015р. № 916/1737/15.

4.Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017р. в межах виконавчого провадження ВП№ 19854961:

- постанови про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 91,35грн;

- постанови про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

5. Визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017р., винесені в межах виконавчого провадження ВП № 19854961 про:

- стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 91,35грн.;

- стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

6.копію ухвали направити:

- ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,6),

- ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (65003, м. Одеса, вул.Церковна,29),

- Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110).

Суддя Р.В. Волков