Постанова № 70194647, 07.11.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017 року Справа № 904/4317/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів – Подобєда І.М., Чимбар Л.О.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність від 14.02.2017р., ОСОБА_2- представник, довіреність № б/н від 14.02.2017 р.,

від відповідача: ОСОБА_3- представник, довіреність №1761 від 20.02.2017р., ОСОБА_4- представник, довіреність № 2024 від 09.05.2017р.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Спецтех Капітал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2017р. у справі №904/4317/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Етар", с.Валове Дніпропетровська область

до приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Спецтех Капітал", м.Вільногірськ Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором субпідряду у розмірі 622 133грн. 84 коп. та

моральної шкоди у розмірі 103 690 грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2017р. у справі №904/4317/17 (суддя Суховаров А.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Етар" задоволено частково, з приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Спецтех Капітал" (далі-ПП "НВП "Спецтех Капітал") на користь позивача стягнуто 518457грн.33коп. основного боргу, 4769грн.73коп. трьох процентів річних та 25324грн.25коп. інфляційних втрат, в решті в позові відмовлено;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо невиконання відповідачем зобов"язань за договором №31/07-1 від 31.07.2015р. в частині надання в обумовлені цим договором строки документального обґрунтування зайво спожитого палива та сплати компенсації перевитрат дизельного палива в сумі 518457грн.33коп., у зв"язку з чим, з огляду на кількість фактично витраченого пального, що вбачається з подорожніх листів, на підставі яких складено акти перевитрат палива, позовні вимоги є обґрунтованими, з наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних та втрат від інфляції внаслідок невірного визначення позивачем періоду нарахування останніх, з відсутності підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача пені, оскільки в укладеному сторонами договорі сторони не визначили її розмір, а також з того, що стягнення моральної шкоди не поширюється на зобов"язання, які виникають з угод (договорів);

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПП"НВП "Спецтех Капітал" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених в рішенні, фактичним обставинам справи та на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі;

- у поданій скарзі йдеться про невідповідність фактичним обставинам справи висновків господарського суду щодо підтвердження наказом підприємства відповідача факту відрядження представників для виконання гірничо-видобувальних робіт, оскільки кількість працівників відповідача, які залучалися до виконання робіт за договором не відповідає дійсності, докази у вигляді копії наказу не відображають дійсну кількість, що підтверджується наказом №16 від 17.08.2015р., наданим відповідачем та довідкою про працюючих на підприємстві за період з 01.08.2015р. по 13.05.2016р.р., про виконання робіт за договором на території Вільногірського ГМК, якому надсилалися всі накази з переліком працівників, про те, що відображення в подорожніх листах, які складалися за участю представників Вільногірського ГМК та ТОВ"Імпекс Мінералс" недостовірних відомостей щодо кількості перевезеної гірничої маси внаслідок зазначення в цих листах невідомих відповідачу працівників, про те, що кількість перевезеної за подорожніми листами гірничої маси перевищує кількість маси, яку було перевезено відповідачем порівняно з актами приймання-передачі виконаних робіт, про те, що перевищення витрат дизельного палива якщо і мало місце, то тільки з вини осіб, які оформлювали подорожні листи на неіснуючих водіїв, про те, що факт порушення відповідачем умов п.2.5 договору в частині обов"язку складення актів про витрати дизельного палива не є беззаперечним доказом здійснення ним перевитрат палива, про те, що претензій відносно повернення коштів за перевитрату палива у визначені договором строки позивач не пред"явив, про ненадання позивачем та ТОВ"Імпекс Мінералс" доказів в підтвердження обсягів перевитрат палива та його вартості, зокрема, первинних бухгалтерських документів, походження палива, його кількості, якості та права власників на паливо, а також про належне виконання відповідачем зобов"язань за договором;

- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що накази відповідача про кількість працівників не спотворені та не вигадані, що підтверджується оригіналом відповіді філії Вільногірський ГМК про кількість перепусток, які оформлював на своїх працівників відповідач, на неможливість проведення "простого механічного підрахунку" кількості перевезеної гірничої маси за подорожніми листами, оскільки акти виконаних робіт закривалися у кінці місяця у відповідності до маркшейдерського заміру перевезеної гірничої маси, на самоусування відповідача від контролю, обліку та розробки норм витрат палива, повідомлення про наявність використаного понад норми палива відповідач отримував рахунками на оплату, які надавалися позивачем щомісячно, а також на те, що під час судового засідання відповідач визнав, що саме ним отримувалося паливо, але облік не вівся.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2015р. ТОВ"Імпекс Мінералс" (виконавцем) та державним підприємством (далі-ДП)"Об"єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат""(замовником) укладено договір №291-2, на підставі якого замовник доручив, а виконавець зобов"язався надати послуги з перевезення сухих вантажів насипом дорожніми транспортними засобами з фронтальною розгрузкою, які відповідають технічним можливостям і можуть виконувати роботи в умовах розробки кар"єру. Роботи проводяться на території замовника.

Згідно з п.1.2 договору перелік та норма витрат дизельного палива автотранспортних засобів, які будуть надавати послуги, наведений в додатку №1 до договору.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3, 2.4 договору замовник надає дизельне паливо виконавцю для заправки автотранспортних засобів. Видача дизельного палива виконавцю провадиться по актах прийому-передачі з наступним оформленням акту на використання матеріалів замовником. Замовник здійснює заправлення паливом транспортних засобів виконавця з обов"язковим відображенням факту заправлення в заправних відомостях.

31.07.2015р. ТОВ"Імпекс Мінералс" (замовником) та ТОВ"Етар"(виконавцем) укладено договір з субпідрядником №31/07-2, на підставі якого замовник доручив, а виконавець зобов"язався надати послуги з транспортування та укладення гірничої маси, які повинні виконуватися автотранспортними засобами та механізмами, що можуть виконувати роботи в умовах даних розробок кар"єру, але вантаж не повинен перевищувати 75т за одну поїздку транспортного засобу.

Згідно з п.1.3 договору перелік та норма витрат дизельного палива автотранспортних засобів, які будуть надавати послуги наведені в додатку №1 до договору.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 договору замовник надає дизельне паливо виконавцю для заправки автотранспортних засобів, що задіяні на перевезенні гірничої маси. Видача дизельного палива виконавцю проводиться по актах прийому-передачі з наступним оформленням акту на використання матеріалів замовником.

Сторонами укладена додаткова угода №1 до договору з субпідрядником №31/07-02, згідно з якою п.2.2 останнього викладено в наступній редакції: "Замовник уповноважує виконавця отримувати паливо відповідно до п.2.2 договору №291-2 від 12.06.2015р., укладеного між замовником та ДП "О"бєднана гірничо-хімічна компанія", від імені якого виступає філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ДП"ОГХХ", для заправки транспортних засобів, що задіяні на перевезення гірничої маси відповідно до умов договору та норм витрат палива, згідно з додатком №1.".

Також, 31.07.2015р. ПП"НВП"Спецтех Капітал" (виконавцем) та ТОВ"Етар" (замовником) укладено договір з субпідрядником №31/07-01, на підставі якого замовник доручив, а виконавець зобов"язався надати послуги по транспортуванню та укладці гірничої маси, які повинні виконуватися автотранспортними засобами і механізмами, що можуть виконувати роботи в умовах розробок кар"єру, але вантаж не повинен перевищувати 75т за одну поїздку транспортного засобу.

Згідно з п.1.3 договору перелік та норма витрат дизельного палива автотранспортних засобів, які будуть надавати послуги, наведений в додатку №1 до договору.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 договору замовник надає дизельне паливо виконавцю для заправки автотранспортних засобів, що задіяні на перевезенні гірничої маси. Видача дизельного палива виконавцю проводиться по актах прийому-передачі з наступним оформленням акту на використання матеріалів замовником.

В п.2.4 договору сторонами узгоджено, що наприкінці поточного місяця виконавець підписує оформлений акт витраченого палива замовника за звітний місяць із обов"язковою вказівкою кількості витраченого палива та залишків в баках.

Паливо, використане понад норм встановлених у додатку №1, підлягає компенсації за рахунок виконавця на протязі 5 робочих днів з дати виставлення рахунку. У разі неоплати, сума за виконані роботи буде зменшена на вартість палива використаного понад встановлених норм.

П.п.2.4.1 п.2.4 договору передбачено, що після остаточного закінчення виконання робіт (надання послуг), виконавець повинен у триденний строк повернути замовнику різницю залишків палива в баках між початком виконання робіт (надання послуг) та її закінченням, на що складається акт залишку палива перед початком роботи та акт по її закінченню. У випадку неповернення палива у вищезазначений термін, вартість його розраховується за комерційними цінами з урахуванням податку на додану вартість, а також замовник має право зменшити суму за надані послуги на вартість неповернутого палива.

Відповідно до п.2.5 договору для об"єктивного відображення норм витрат дизельного палива звітні дані про витрату дизельного палива виконавець надає в строк до 3-го числа наступного місяця за попередній звітний період (з 1-го по останнє число звітного місяця).

П.7.8 договору встановлено, що у випадку необґрунтованого (не підтвердженого документально) перевищення ліміту питомої норми витрати дизельного палива за звітний період, зазначеної в розділі 2 договору, виконавець відшкодовує замовникові вартість перевитраченого дизельного палива за ціною останньої закупівлі палива замовником у строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому допущена перевитрата палива.

Сторонами укладена додаткова угода №1 до договору з субпідрядником №31/07-1, згідно з якою п.2.2 договору викладено в наступній редакції: "Замовник уповноважує виконавця отримувати паливо відповідно до п.2.2 договору №31/07-2 від 31.07.2015р., укладеного між замовником та ТОВ"Імпекс Мінералс" для заправки транспортних засобів, що задіяні на перевезення гірничої маси відповідно до умов договору та норм витрат палива, згідно з додатком №1.".

Додаткова угода набирає чинності з 03.08.2015р. та діє до кінця терміну дії договору.

07.04.2017р. ТОВ"Етар" звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, а в подальшому із заявою про збільшення позовних вимог і стягнення з ПП"НВП"Спецтех Капітал" матеріальної компенсації в сумі 518457грн.33коп., пені в сумі 31998грн.05коп., інфляційних нарахувань в сумі 78228грн.54коп., трьох процентів річних в сумі 17873грн.80коп. та компенсації моральної шкоди в сумі 103690грн..

При цьому позивач посилався на те, що відповідач виконав зобов"язання за договором №31/07-1 від 31.07.2015р., під час виконання робіт отримував паливо у кар"єрі ДП"ОГХК "Вільногірський ГМК", після завершення робіт до позивача звернувся генеральний підрядник ТОВ"Імпекс Мінералс" з вимогою про відшкодування вартості понаднормативного палива, яку йому розрахував та стягнув з нього оплату замовник – ДП"ОГХК "Вільнгірський ГМК", згідно з претензією ТОВ"Імпекс Мінералс" нарахування виконано за період з 01.08. по 30.09.2016р. за даними обрахунку подорожніх листів, на відшкодування генеральним підрядником замовнику завданих збитків внаслідок зайво витраченого палива за рішенням господарського суду м.Києва від 05.07.2016р. у справі №910/9132/16 та інших платежів в добровільному порядку, на виставлення позивачем відповідачу рахунку №86 від 24.11.2016р. на суму 518457грн.33коп., які складають вартість понаднормативно використаного палива, неоплату цього рахунку відповідачем, ненадання ним документального обґрунтування зайво спожитого палива, на перерахування позивачем згідно з умовами договору №31/07-2 від 31.07.2015р. компенсації генеральному підряднику, на те, що розмір прямих збитків, заподіяних позивачу перевитратою дизельного палива становить 518437грн.33коп. і це є значною сумою, яка була витрачена з грошового потоку підприємства, спричинивши збитки та неможливість своєчасного виконання зобов"язань перед державою по податкових зобов"язаннях з податку на додану вартість.

Як правові підстави для звернення з позовом товариством визначені положення ст.224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України.

В поясненнях позивача, наданих до господарського суду (т.6, а.с.112-115) зобов"язання відповідача в сумі 518457грн.33коп. визначено як грошове відповідно до п.2.4 договору №31/07-1 від 31.07.2015р..

Розмір суми, пред"явленої до стягнення матеріальної компенсації виконано позивачем, виходячи з розміру середніх споживчих цін на дизельне паливо згідно з довідкою управління статистики у Дніпропетровській області №04-26/470 від 12.06.2017р. на підставі п.п.2.4.1 п.2.4 договору №31/07-1 від 31.07.2015р. та за даними актів перевитрат дизельного палива до договору №31/07-2 від 31.07.2015р. за вересень - грудень 2015р. січень - квітень 2016р., складених ТОВ"Імпекс Мінералс" та ТОВ"Етар" на виконання п.2.4 цього договору, розрахунку понаднормативного використання дизельного палива від 28.10.2016р., складеного названими товариствами за жовтень-грудень 2015р., січень - лютий 2016р. (т.1, а.с.66-67), а також розрахунку витрат палива за договором 31/07-1 від 31.07.2015р. (т.6, а.с.60).

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд зазначив, що актами перевитрат дизельного палива встановлена загальна кількість зайво спожитого відповідачем палива в кількості 29099.264кг, на час розгляду спору відповідач не надав доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, у зв"язку з чим, з огляду на кількість фактично використаного палива, що вбачається з подорожніх листів (т.2, а.с.11 ? т.6, а.с.55), на підставі яких складено акти перевитрат, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача таких перевитрат в сумі 518457грн.33коп., трьох процентів річних в сумі 4769грн.73коп. та інфляційних втрат в сумі 8228грн.27коп. є обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Дослідження обставин, покладених ТОВ"Етар" в обґрунтування позову та положень п.п.2.4, 7.8 договору №31/07-1 від 31.07.2015р. надає підстави для правової класифікації пред"явленої до стягнення з відповідача матеріальної компенсації в сумі 518457грн.33коп. як збитків, заподіяних внаслідок фактично оплаченої ним вартості перевитрат дизельного палива у відповідному розмірі, як зазначено безпосередньо останнім при зверненні з позовом.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст.623 Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

З наведеними нормами кореспондуються положення ст.ст.224-226 Господарського кодексу України.

Притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків можливе лише при наявності таких елементів правопорушення як наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вина боржника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів звільняє боржника від відповідальності.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст.34 Кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем у справі має бути доведено наявність вищевказаного складу правопорушення у діях відповідача.

Між тим, обставини щодо наявності збитків у відповідному розмірі позивачем не доведені.

Як зазначено вище, розмір збитків у зв"язку з перевитратами палива визначено позивачем на підставі актів перевитрат, складених ОСОБА_5 Мінералс" з позивачем по договору №31/07-2 від 31.07.2015р., розрахунку понаднормативного використання палива, виконаного ОСОБА_5 Мінералс" та шляхом розрахунку позивачем витрат палива по договору №31/07-1 від 31.07.2015р. з застосуванням норм витрат палива, встановлених додатком №1 до договору, обсягів виконаних робіт, обсягів виданого та використаного палива та з подальшим визначенням відхилення.

При обґрунтуванні оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної компенсації у вказаній вище сумі господарським судом залишені поза увагою умови п.п.2.3 договорів №№31/07-2, 31/07-1 від 31.07.2015р., згідно з якими видача палива виконавцю проводиться по актах прийому-передачі з наступним оформленням акту на використання матеріалів замовником.

Акти, що підтверджують кількість виданого відповідачу палива, яка б в подальшому мала використовуватися для порівняння з встановленими додатками №1 до договорів нормами витрат та з обсягами витраченого відповідачем палива, а також акти на використання матеріалів замовниками позивачем не надані.

Не представлені також в матеріалах справи і акти прийому-передачі та заправні відомості, складені ДП"Об"єднана гірничо-хімічна компанія" на виконання п.п.2.3, 2.4 договору №291-2 від 12.06.2015р., у якого, згідно з поясненнями сторін, відповідач безпосередньо отримував паливо.

Тому розрахунок витрат палива виконаний позивачем на підставі лише подорожніх листів не є належним доказом підтвердження обсягу перевитрат, оскільки дані стосовно обсягів виданого та використаного палива, зазначені в цих листах не підтверджені в порядку, встановленому договорами.

Акти перевитрат до договору №31/07-2 від 31.07.2015р., на які послався господарський суд та розрахунок понаднормативного використання палива, виконаний ТОВ"Імпекс Мінералс" також не свідчать про наявність перевитрат, оскільки фіксують лише обсяги останніх без застосування необхідних вихідних даних, зокрема, обсягів виданого палива, обсягів використаного палива, підтверджених документально та норм витрат.

При цьому звертає на себе увагу той факт, що додатком №1 до договору №31/07-2 та додатком №1 до договору №31/07-1 для автосамоскидів БелАЗ 7523, якими відповідно до подорожніх листів відповідач здійснив транспортування гірничої маси, встановлені різні норми витрат палива, які впливають в подальшому на визначення обсягів перевищення цих норм.

Неправильним є і обчислення позивачем, з яким погодився господарський суд, розміру компенсації за цінами, відомості про які, надані головним управлінням статистики у Дніпропетровській області.

Вказане обчислення зроблено позивачем з посиланням на п.п.2.4.1 п.2.4 договору №31/07-1 від 31.07.2017р..

Господарським судом не враховано, що цим підпунктом встановлено обов"язок виконавця по поверненню замовнику різниці залишків палива в баках між початком виконання робіт та їх закінченням, на що складається акт залишку палива перед початком та по закінченню. У випадку неповернення палива, вартість його розраховується за комерційними цінами.

У випадку ж перевищення ліміту питомої норми втрати палива, виконавець, згідно з п.7.8 договору, відшкодовує замовникові вартість перевитраченого палива за ціною останньої його закупівлі замовником.

Документи, які засвідчують ціну останньої закупівлі замовником або ДП"Об"єднана гірничо-хімічна компанія", яким згідно з поясненнями представників сторін здійснювалася видача палива, а також докази обчислення позивачем суми компенсації за такими цінами в матеріалах справи відсутні.

Отже, частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд не в повній мірі з"ясував обставини, що мають значення для справи, у тому числі, стосовно наявності збитків у запропонованому до стягнення розмірі та неправильно застосував норми матеріального права при кваліфікації предмета спору.

Тому в задоволені позову в частині стягнення з відповідача матеріальної компенсації в сумі 518457грн.33коп. слід відмовити.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 31998грн.05коп., інфляційних втрат в сумі 78228грн.54коп. та трьох процентів річних в сумі 17873грн.80коп. також не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством передбачено застосування зазначеної відповідальності та можливість проведення цих нарахувань у разі порушення грошового зобов"язання, а не на суму збитків.

З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог слід скасувати.

Одночасно колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди в сумі 103690грн. у зв"язку з тим, що стягнення моральної шкоди не поширюється на зобов"язаня, які виникають з угод (договорів).

Доводи позивача щодо порушення відповідачем умов договору в частині здійснення контролю, обліку та розробки норм витрат палива визнані колегією суддів необґрунтованими тому, що відповідні обставини не можуть слугувати достатніми для задоволення позовних вимог і не звільняють позивача від обов"язку доказування фактів перевищення відповідачем встановлених норм витрат палива.

Сплата позивачем ОСОБА_5 Мінералс" вартості перевитрат палива та стягнення з останнього на користь ДП"Об"єднана гірничо-хімічна компанія" 87972грн.68коп., які складають перевищення норм палива за рішенням господарського суду м.Києва від 05.07.2016р. у справі №910/9132/16 не доводить факту заподіяння збитків позивачу, як і не породжує обов"язку відповідача відшкодувати такі збитки позивачу.

Обставини, встановлені зазначеним рішенням не доводять наявність заподіяння збитків позивачу у вказаному вище розмірі тому, що надання послуг у правовідносинах сторін у цій справі здійснювалося, у тому числі, іншими автотранспортними засобами та при інших нормах витрат палива.

Стосовно визначення позивачем пред"явленої до стягнення матеріальної компенсації як грошового зобов"язання слід зазначити, що правове обґрунтування предмета позову має взагалі взаємовиключний характер, але в будь-якому випадку розмір грошового зобов"язання також не доведено позивачем належними та допустимими доказами відповідно до умов договору.

Посилання позивача на щомісячне виставлення відповідачу рахунків на оплату компенсації колегією суддів не прийняті до уваги тому, що докази такого виставлення в матеріалах справи відсутні, а визначення компенсації здійснено в односторонньому порядку.

Керуючись ст.ст.101 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2017р. у справі №904/4317/17 скасувати;

- прийняти нове рішення;

- в позові відмовити;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Етар" на користь приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Спецтех Капітал" 12025грн.21коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М.Подобєд

Суддя Л.О.Чимбар

Повна постанова складена 13.11.2017р.