Постанова № 70194513, 06.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2017 р. Справа№ 910/9443/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Сітайло Л.Г.

Баранця О.М.

при секретарі Ігнатюк Г.В.

за участю представників:

від позивача: Яструб О.П. - представник за довіреністю від 09.11.2016

від відповідача: Кахраманов Р.Н - представник за довіреністю № 8221-К-Н-О - від 23.08.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017

у справі № 910/9443/17 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Благодійного фонду «Школа здоров'я та радості»

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про:

1. зобов'язання відповідача закрити всі рахунки позивача, відкриті у відповідача згідно договору банківського рахунку № SiOB5K від 20.08.2007:

2. зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти:

- в розмірі 385 780,33 грн. з рахунку позивача № 29037054901429 в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на поточний рахунок позивача № 260091176500, відкритий у банку Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал», МФО 320371;

- в розмірі 5 038,66 доларів США з рахунку позивача № 29033054900004 в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на поточний рахунок позивача № 260091176500, відкритий у банку Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал», МФО 320371;

- в розмірі 25 600 російських рублів з рахунку позивача № 29033054905377 в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на поточний рахунок позивача № 260091176500, відкритий у банку Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал», МФО 320371.

У обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що договір банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007 у судовому порядку розірваний, в зв'язку з чим відкриті за ним рахунки підлягають закриттю, а залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові, тобто відповідач зобов'язаний забезпечити позивачу можливість самостійно розпоряджатись коштами на своєму рахунку та перерахувати залишок грошових коштів у розмірі 385 780,33 грн., 5 038,66 доларів США та 25 600,00 російських рублів на рахунок № 260091176500 в ПАТ «Банк «Український капітал» у строки і порядку, встановлені банківськими правилами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2017, повний текст якого складений 11.08.2017, у справі № 910/9443/17 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт розірвання укладеного між сторонами договору банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007 встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2017 у справі № 904/1139/17 за позовом Благодійного фонду «Школа здоров'я та радості» до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про розірвання договору банківського рахунка, яке набрало законної сили, проте відповідач не виконав належним чином зобов'язання з повернення коштів позивача у зв'язку з розірванням вказаного договору банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007, і на даний час позивач не може розпорядитись належними йому коштами.

Не погоджуючись з рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 по справі № 910/9443/17 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, пославшись на ті самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що:

позивачем не надано доказів відкриття рахунків - договорів банківських рахунків щодо яких задоволено вимоги по розірванню таких та стягненню коштів, оскільки у договорі між позивачем та відповідачем № SiOB5K від 20.08.2007 безпосередньо номерів рахунків № 26004054901429, № 26004054901430 та № 26000054905377 не зазначено, в той час як інших документів на підтвердження відкриття відповідачем позивачу вказаних рахунків суду не надано;

позивачем не надано доказів подання відповідачу платіжних доручень № 13-18 від 14.04.2017 та № 19-24 від 27.04.2017 у належній кількості примірників, і що відповідач надавав відповіді на звернення клієнта-позивача, де зазначав, зокрема, що платіжні доручення не можуть бути виконані, так як зазначені рахунки не обслуговуються в Банку;

копії виписок по рахункам, які надані позивачем, є неналежними доказами, оскільки не містять реквізитів відповідача, мокрої печатки співробітника відповідача у підтвердження зазначеної в них інформації;

позивачем не доведено наявність коштів у заявлених ним сумах на спірних рахунках на момент звернення із позовом до суду.

Крім того, відповідач послався на те, що окупаційна влада ще з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу відповідача, а саме: приміщень банку, банкоматів, терміналів, транспортних засобів та ін., в зв'язку з чим відповідач не мав доступу до договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, документів каси, готівки, а, відповідно, надання інформації по рахункам є ускладненим, і що до майна, яке підлягає націоналізації та обліковується як власність Республіки Крим, віднесено майно відповідача, що знаходиться на окупованій території АРК та міста Севастополь, в зв'язку з чим відповідач не мав можливості здійснювати банківську діяльність на вказаних територіях.

Ухвалою від 02.10.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Жук Г.А. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням № 09-53/4295/17 від 03.11.2017, у зв`язку участю судді Жук Г.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у підготовці для підвищення кваліфікації, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9443/17.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.11.2017 справа № 910/9443/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г.

Ухвалою від 03.11.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» прийнято до свого провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Як слідує з наявних в матеріалах справи оригіналу банківської виписки з рахунку № 26004054901429 позивача за 28.11.2008 (а.с. 143) та належної копії корінця повідомлення про відкриття (закриття) рахунку в установі банку з відміткою ДПІ у м. Сімферополі (а.с. 134), позивач мав в установі відповідача відкриті на підставі угоди розрахунково-касового обслуговування Si20SiOB5K від 20.05.2004 рахунки № 26004054901429, № 26000054903982, № 26000054905377.

20.08.2007 позивач як клієнт та відповідач як банк уклали договір банківського рахунка № SiOB5K, відповідно до умов якого, банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

Оригінал договору банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007 (а.с.134-142) оглянутий колегією суддів у судовому засіданні 06.11.2017.

Інформація про рахунки, щодо яких відповідач здійснює розрахункове та касове обслуговування позивача за договором банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007, міститься на зворотному боці першого аркуша вказаного договору (а.с. 135), де, окрім вищезгаданих рахунків № 26004054901429, № 26000054903982, № 26000054905377, вказаний рахунок № 26004054901430.

Вказані документальні докази в їх сукупності визнаються колегією судів належним доказом того, що позивач мав відкриті в установі відповідача рахунки № 26004054901429, № 26004054901430, № 26000054905377 та 26000054903982, які останній обслуговував за договором банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог на відсутність у договорі банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007 інформації щодо спірних рахунків та на відсутність інших документів на підтвердження відкриття відповідачем позивачу вказаних рахунків.

Як слідує з наявних в матеріалах справи банківських виписок з рахунків позивача № 26004054901429, № 26004054901430, № 26000054905377 (а.с.27-38), 28.05.2014 відповідач в односторонньому порядку, без відповідного розпорядження позивача як клієнта перерахував з призначенням платежу «Сальдо рахунку відповідно до Наказу № 6695879»:

з рахунку № 26004054901429 на рахунок 29037054901429 385 780,33 грн.,

з рахунку № 26004054901430 на рахунок 29033054900004 5 038,66 доларів США,

з рахунку № 26000054905377 на рахунок 29033054905377 25 600,00 російських рублів.

Щодо рахунків № 29037054901429, № 29033054900004 та № 29033054905377 та підстав і порядку відкриття їх відповідачем слід зазначити таке.

Пунктом 5 постанови Правління Національного банку України від 06.05.2014 № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» банкам, перелік яких додається до цієї постанови і до якого включено Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», зобов'язано припинити діяльність відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

На виконання постанови Правління Національного банку України № 260 від 06.05.2014 ПАТ КБ «Приватбанк» видано наказ № РК-2014-6695879 від 14.05.2014 «Про внесення змін для Кримського РУ (Сімферополь), Севастопольської філії в порядок обліку по кредитах фізичних, юридичних осіб та кредитним карткам фізичних осіб, в тому числі списаних за рахунок резерву, по депозитам та поточним рахункам фізичних осіб, по депозитам та поточним рахункам юридичних осіб та бюджетних організацій, кредиторської та дебіторської заборгованості юридичних і фізичних осіб, факторингу».

Наказом ПАТ КБ «Приватбанк» № РК-2014-6695879 від 14.05.2014 зобов'язано Кримське РУ та Севастопольську філію здійснити перенос в ОДБ сальдо депозитів, поточних рахунків юридичних осіб та бюджетних організацій на рахунок 2903 бранч DNSE, DNCI.

Враховуючи, що наказ № РК-2014-6695879 від 14.05.2014 зобов'язує здійснити певні дії структурні підрозділи відповідача, цей наказ стосується всіх клієнтів, рахунки яких відкриті в указаних підрозділах відповідача, в тому числі і позивача у цій справі.

Факт видачі відповідачем наказу № РК-2014-6695879 від 14.05.2014, на підставі якого грошові кошти з рахунків позивача як клієнта перенесені на рахунки № 2903, встановлений у справах № 904/5612/14 за позовом ПАТ «Південрибхолод» до ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про зобов'язання перерахувати грошову суму (постанова ВГСУ від 24.03.2015) та № 904/552/15 ТОВ «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» до ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про зобов'язання виконати платіжні доручення та перерахувати грошові кошти (постанова ВГСУ від 15.07.2015).

Враховуючи, що рішення у цих справах, у яких вимоги позивачів до ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» задоволені, набрали законної сили, в силу ч. 3 ст. 35 ГПК України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, факт прийняття відповідачем наказу № РК-2014-6695879 від 14.05.2014, на підставі якого грошові кошти в сумі 385 780,33 грн. перенесені з рахунку позивача № 26004054901429 на рахунок 29037054901429, в сумі 5 038,66 доларів США - з рахунку позивача № 26004054901430 на рахунок 29033054900004 та в сумі 25 600,00 російських рублів - з рахунку позивача № 26000054905377 на рахунок 29033054905377, вважається колегією суддів доведеним.

Згідно з п.п. 19.1, 19.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Національного банку України № 492 від 12.11.2013, зміною рахунків клієнтів уважається процедура відкриття нових рахунків і закриття раніше відкритих рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у результаті проведення якої змінюються всі або окремі (один або кілька) банківські реквізити клієнтів - найменування банку, код банку, номер рахунку, валюта рахунку.

Зміна рахунків клієнтів здійснюється банком у разі: проведення реорганізації в межах одного банку; проведення реорганізації банків шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення; зміни місцезнаходження банку, у результаті якої змінюється код банку; зміни порядку бухгалтерського обліку рахунків клієнтів (у тому числі рахунків клієнтів, за якими операції не здійснювалися протягом трьох років і більше та на яких є залишки коштів).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Національного банку України № 280 від 17.06.2014, рахунок 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками» призначений для обліку кредиторської заборгованості банку перед клієнтами за недіючими рахунками.

23.11.2004 Департамент платіжних систем Національного банку України листом № 25-118/1918-12202 роз'яснив, що до недіючих рахунків віднесено рахунки, за якими протягом тривалого часу не здійснювалися операції, із власниками яких банком утрачений зв'язок та зазначив, що кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками», мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними.

Отже, на балансових рахунках 2903 обліковуються грошові кошти клієнтів банку.

За обставин, що склалися, колегія суддів дійшла висновку, що в спірному випадку відбулася заміна відкритих позивачу рахунків № 26004054901429, № 26004054901430, № 26000054905377 знов відкритими не за ініціативою позивача рахунками № 29037054901429, № 29033054900004, № 29033054905377 відповідно, і що вказані рахунки є рахунками, відкритими відповідачем позивачу в рамках договору банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007, а кошти: в сумі 385 780,33 грн., перенесені з рахунку № 26004054901429 на рахунок № 29037054901429, в сумі 5 038,66 доларів США, перенесені з рахунку № 26004054901430 на рахунок № 29033054900004, та в сумі 25 600,00 російських рублів, перенесені з рахунку № 26000054905377 на рахунок № 29033054905377, є коштами позивача.

З огляду на вищевикладене, за сукупністю наявних у справі документальних доказів та досліджених обставин справи, у суду відсутні підстави для сумнівів у достовірності банківських виписок по рахунках № 26004054901429, № 26004054901430, № 26000054905377, сформованих за допомогою інтернет-програми «Приват-24», копії яких наявні в матеріалах справи і якими підтверджується факт перенесення відповідачем грошових коштів з вказаних рахунків на відкриті позивачу рахунки 2903, оскільки позивач на цей час об'єктивно позбавлений можливості надати іншу інформацію в підтвердження розміру коштів на цих рахунках, які були відкриті у Відділенні № 2 Кримського РУ Приватбанку, в той час як відповідач жодним чином не спростував інформацію, яка в указаних виписках міститься.

Колегія суддів вважає недоведеними посилання відповідача в обґрунтування відмови в позові на те, що копії виписок по рахункам, які надані позивачем, є неналежними доказами, оскільки не містять реквізитів відповідача, мокрої печатки співробітника відповідача у підтвердження зазначеної в них інформації,

03.04.2017 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1139/17 за позовом Благодійного фонду «Школа здоров'я та радості» до ПАТ КБ «Приватбанк» про розірвання договору (копія - а.с. 66-73) укладений сторонами договір банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007 розірвано. Рішення оскаржено не було і набрало законної сили.

З матеріалів справи слідує, що:

- 18.04.2017 відповідач отримав заяву позивача № 8 від 14.04.2017, де позивач, зазначивши про невиконання відповідачем вимоги позивача про закриття рахунків, вимагав перерахувати на належний йому рахунок № 260091176500 в ПАТ «Банк «Український капітал» залишок коштів у розмірі 385 780,33 грн., 5 038,66 доларів США та 25 600,00 російських рублів з рахунків № 26004054901429, № 26004054901430 № 26000054905377 відповідно, додавши платіжні доручення №№ 13-18 від 14.04.2017 (а.с.41-49);

- 03.05.2017 відповідач отримав заяву позивача № 9 від 27.04.2017, де позивач, зазначивши про невиконання відповідачем вимоги позивача про закриття рахунків, вимагав перерахувати на належний позивачу рахунок № 260091176500 в ПАТ «Банк «Український капітал» залишок коштів у розмірі 385 780,33 грн., 5 038,66 доларів США та 25 600,00 російських рублів з рахунків № 26004054901429, № 26004054901430 № 26000054905377 відповідно, додавши платіжні доручення №№ 19-24 від 27.04.2017 (а.с.51-58);

- 08.06.2017 позивач направив відповідачу заяву № 10 від 08.06.2017, де позивач, зазначивши про невиконання відповідачем вимоги позивача про закриття рахунків, вимагав перерахувати на належний позивачу рахунок № 260091176500 в ПАТ «Банк «Український капітал» залишок коштів у розмірі 385 780,33 грн., 5 038,66 доларів США та 25 600,00 російських рублів з рахунків № 26004054901429, № 26004054901430 № 26000054905377 відповідно, додавши відповідні платіжні доручення; №№ 25-30 від 08.06.2017 (а.с.74-81).

Тобто позивач просив відповідача закрити рахунки, які 28.05.2014 без його відома відповідачем вже були закриті, а гроші з цих рахунків перераховані на відкриті позивачу нові рахунки № 29037054901429, № 29033054900004, № 29033054905377.

Відповідач платіжні доручення не виконав, повідомивши позивачу лише про те, що зазначені рахунки не обслуговуються в банку, проте причин, за яких обслуговування рахунків не відбувається, позивачу не пояснив, чим порушив його права та охоронювані законом інтереси, адже йдеться про грошові кошти, які належать позивачу.

При цьому колегія суддів звертає увагу на суперечливість заперечень відповідача проти позову, пов'язаних з направленими позивачем і отриманими відповідачем платіжними дорученнями № 13-18 від 14.04.2017 та № 19-24 від 27.04.2017, оскільки відповідач, повідомляючи, що платіжні доручення не можуть бути виконані, так як зазначені рахунки не обслуговуються в банку, під час судового розгляду справи посилається на те, що не міг виконати вказані платіжні доручення через неналежну кількості примірників.

За захистом порушених прав позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Частиною 1 статті 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з ч. 2 ст. 631 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, у випадку закінчення дії договору, в тому числі дострокового його розірвання за рішенням суду, права та обов'язки, які сторони брали на себе за умовами такого договору, припиняються.

За правилами ст. 1075 ЦК України, у випадку розірвання договору банківського рахунку, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

За правилом ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

Таким чином, розірвання договору банківського рахунка тягне за собою закриття рахунків та породжує обов'язок банку повернути клієнту грошові кошти, що лишилися.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За правилами ч. 3 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими і законними вимоги позивача закрити всі рахунки, які були йому відкриті відповідачем за договором банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007, в зв'язку з його розірванням у судовому порядку, та вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати на поточний рахунок позивача № 260091176500, відкритий в банку Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал», МФО 320371, належні йому грошові кошти: в розмірі 385 780,33 грн. з рахунку позивача № 29037054901429, в розмірі 5 038,66 доларів США з рахунку позивача № 29033054900004, в розмірі 25 600 російських рублів з рахунку позивача № 29033054905377.

При цьому посилання відповідача на те, що позивачем не доведено наявність коштів у заявлених ним сумах на спірних рахунках на момент звернення з позовом до суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки жодного документального доказу на підтвердження того, що по відкритих позивачу рахунках № 2903 після 28.05.2014 відбувалися будь-які рухи, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 32 ГПК кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Саме змагальність сторін, яка реалізується в господарському процесі через ст. 33 ГПК України, дає змогу суду всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи та внаслідок чого ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення у справі;

Вказана норма ГПК України зобов'язує доводити свою правову позицію саме ту сторону, яка на неї посилається.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Дослідженими судом обставинами справи та наявними в матеріалах справи документальними доказами спростовуються посилання відповідача на те, що він не відкривав позивачу рахунки № 29037054901429 (гривня), № 29033054900004 (долар) та № 29033054905377 (російський рубль), що залишок коштів на вказаних рахунках не становить спірні суми, а також те, що вказані кошти не були 28.05.2014 відповідачем в односторонньому порядку, без відповідного розпорядження клієнта (позивача) перераховані з відкритих йому рахунків на інші рахунки. Тобто відповідач, в порушення норм ст. 33 ГПК України, не довів ті обставини, на які він послався як на підставу відмови в позові.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про:

1. зобов'язання відповідача закрити всі рахунки позивача, відкриті у відповідача згідно договору банківського рахунка № SiOB5K від 20.08.2007:

2. зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти:

- в розмірі 385 780,33 грн. з рахунку позивача № 29037054901429 в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на поточний рахунок позивача № 260091176500, відкритий у банку Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал», МФО 320371;

- в розмірі 5 038,66 доларів США з рахунку позивача № 29033054900004 в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на поточний рахунок позивача № 260091176500, відкритий у банку Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал», МФО 320371;

- в розмірі 25 600 російських рублів з рахунку позивача № 29033054905377 в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на поточний рахунок позивача № 260091176500, відкритий у банку Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал», МФО 320371.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/9443/17 прийняте з урахуванням всіх обставин справи відповідно до норм матеріального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/9443/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/9443/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9443/17.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Баранець