Ухвала суду № 70194490, 06.11.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.11.2017 р. Справа № 914/577/15

За скаргою: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

на дії та бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, м. Київ

у справі № 914/577/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Іскра”, м. Львів

про стягнення заборгованості.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “Іскра”, м. Львів

до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

про визнання частково недійсним договору

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чеботар Є.О.

Представники:

від боржника (скаржника): ОСОБА_1 - представник;

від стягувача (відповідач): не з’явився;

від ВДВС: не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (надалі – стягувач) на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві.

Ухвалою суду від 29.09.2017 скаргу прийнято та її розгляд призначено на 23.10.2017. Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник скаржника у судове засідання 06.11.2017 з’явився, вимоги скарги підтримав з підстав наведених у скарзі, письмових та усних поясненнях.

Представник боржника в судове засідання 06.11.2017 не з’явився, через канцелярію суду подав пояснення по суті скарги.

Представник Відділу ДВС в судове засідання 06.11.2017 не з’явився, на адресу суду надіслав заперечення на скаргу та копії матеріалів виконавчого провадження.

Розглянувши скаргу, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2015 у справі № 914/577/15 первісні позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” було задоволено частково, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства “Іскра” 3 669 222, 61 грн, зустрічний позов задоволено частково, визнано недійсним п. 7.2 договору від 30.04.2014 р. № 225/14-ПР в частині слів “ а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу”, провадження у справі щодо визнання недійсним абз. 2 п. 6.1 договору припинено. Виконання судового рішення щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства “Іскра” 3 669 222, 61 грн судом розстрочено терміном на 6 місяців.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2015 у справі № 914/577/15 в частині стягнення з ПАТ “Іскра” на користь ПАТ НАК “Нафтогаз України” 3 669 222, 61 грн скасовано і в цій частині прийнято нове рішення: стягнути з публічного акціонерного товариства “Іскра” на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 494 882, 25 грн; розстрочити виконання судового рішення терміном на 6 місяців шляхом сплати публічним акціонерним товариством “Іскра” на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” суми в розмірі 494 882, 25 грн рівними частинами по 82 480, 38 грн щомісяця.

20.09.2015 на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 були видані накази про примусове виконання рішення та постанови у справі № 914/577/15, зокрема щодо стягнення з публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на користь публічного акціонерного товариства “Іскра” 4 939, 39 грн судового збору.

27.09.2017 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла скарга публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі № 914/577/15, в якій скаржник просить суд:

1. визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 49966902:

- постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 493, 93 грн;

- постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” витрат виконавчого провадження у розмірі 351, 00 грн;

2. визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесенні в межах виконавчого провадження № 49966902 про:

- стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 493, 93 грн;

- стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” витрат виконавчого провадження у розмірі 351, 00 грн;

3. визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП № 49966902 у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Львівської області від 10.09.2015 у справі № 914/577/15;

4. зобов’язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49966902 у зв’язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення у справі № 914/577/15.

Вимоги скарги обґрунтовані відсутністю правових підстав для вчинення державним виконавцем вказаних дій зважаючи на відсутність заборгованості скаржника перед публічним акціонерним товариством “Іскра” в розмірі 4 939, 39 грн, що була погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4 939, 39 грн згідно з заявою боржника від 18.02.2016 № 26-889/1.2-16. В подальшому, 06.06.2016 скаржник звертався до Відділу із заявою № 14/2-1034В (вх. № 12996) про закінчення виконавчого провадження ВП № 49966902 із вказаних мотивів, однак виконавче провадження закінчене не було, та було стягнуто з скаржника виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Стягувач повідомив суд про погашення скаржником заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відділ, дії якого оскаржуються, щодо скарги заперечує з тих підстав, що скаржником після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження вимоги виконавчого документа у встановлений термін виконано не було, а виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Заслухавши пояснення представника скаржника, оцінивши матеріали скарги, суд вважає, що вимоги скарги слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Пунктом 7 перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, що набрав чинності з 05.10.2016 встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, надалі – Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Частиною 1 ст. 74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом, 20.09.2015 на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 були видані накази про примусове виконання рішення та постанови у справі № 914/577/15, зокрема щодо стягнення з публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на користь публічного акціонерного товариства “Іскра” 4 939, 39 грн судового збору.

28.01.2016 Відділом було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49966902.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення суду боржником було виконано шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4 939, 39 грн, згідно з заявою боржника від 18.02.2016 № 26-889/1.2-16.

06.06.2016 скаржник звернувся до Відділу із заявою № 14/2-1034В (вх. № 12996) про закінчення виконавчого провадження ВП № 49966902, оскільки, рішення згідно з виконавчим документом фактично виконано в повному обсязі.

Лише 08.08.2017 Відділом в межах виконавчого провадження № 49966902 було винесено постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 493, 93 грн та витрат виконавчого провадження у розмірі 351, 00 грн.

08.08.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 38095514 в межах суми стягнення 7 017 828, 98 грн, до складу якого включено також виконавче провадження ВП № 49966902 на загальну суму стягнення 4 939, 39 грн, що включає в себе борг за рішенням суду, а такожвиконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону, виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Положеннями статті 28 Закону передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 2 ст. 28 Закону визначено, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як встановлено судом, у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази надсилання оскаржуваних постанов на адресу скаржника.

Відповідно до п .9 ч. 1 статті 39 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною 2 ст. 39 Закону передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч. 3 ст. 39 Закону).

Однак, як вбачається із матеріалів скарги, Відділом, 07.06.2016 (день одержання повідомлення скаржника про виконання рішення) не було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49966902, натомість, 08.08.2017 Відділом винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 49966902 до зведеного виконавчого провадження № 38095514.

В подальшому, 19.08.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів скаржника на рахунку в АБ «Укргазбанк» в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 38095514 на загальну суму 7 017 828, 98 грн, до складу якого також включено 4 939, 39 грн згідно з наказом від 10.09.2015 № 914/577/15, а також 493, 93 грн виконавчого збору та 351, 00 грн витрат виконавчого провадження.

Статтею 27 Закону визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, стягується з боржника до Державного бюджету України у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Як встановлено судом, сума боргу у розмірі 4 939, 39 грн не була стягнута державним виконавцем в рамках вчинення виконавчих дій, оскільки в межах виконавчого провадження № 49966902 станом на 26.08.2017 ним не вчинялося жодних заходів з примусового виконання рішення суду у справі № 914/577/15, а сума, яка підлягала до стягнення, була фактично погашена боржником шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з кредитором.

З огляду на вищенаведене, скарга в частині вимог про визнання незаконними дії Відділу щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 49966902 постанови про стягнення з ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 493, 93 грн та визнання недійсною постанови державного виконавця Відділу від 08.08.2017, винесеної в межах виконавчого провадження № 49966902 про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 493, 93 грн є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону, витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. (ч. 3 ст. 42 Закону).

Пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 № 512/5 визначено, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Аналіз постанови Відділу від 08.08.2017 про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” витрат виконавчого провадження у розмірі 351, 00 грн, зокрема зазначених у ній витрат свідчить, що розраховані вказані витрати з урахуванням наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2017 № 954/5 «Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження» де встановлено, що розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 51 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження та наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» де визначено, що до видів витрат виконавчого провадження, зокрема належать: виготовлення документів виконавчого провадження (папір; копіювання, друк документів; канцтовари); пересилання документів виконавчого провадження (конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв’язку).

Окільки виконавче провадження підлягало закінченню ще 07.06.2016, постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 08.08.2017, що розраховані на підставі наказів Міністерства юстиції України виданих значно пізніше ніж 07.06.2016, є необгрунтованою і підлягає скасуванню.

Щодо вимоги скаржника про визнання незаконною бездіяльності Відділу стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП № 49966902 у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Львівської області від 10.09.2016 у справі № 914/577/15 суд зазначає таке.

Стаття 39 Закону передбачає виключні підстави в яких виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У рішенні від 17.05.2005 по справі “Чіжов проти України” (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, не винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 49966902, а приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 38095514, в рамках якого винесено постанову про арешт коштів скаржника на рахунку в АБ «Укргазбанк», до складу якого також включено 4 939, 39 грн згідно з наказом від 10.09.2015 № 914/577/15, а також 493, 93 грн виконавчого збору та 351, 00 грн витрат виконавчого провадження, є неправомірним.

В задоволенні вимог скарги в частині про зобов’язання державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49966902 у зв’язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення у справі № 914/577/15 слід відмовити, оскільки суд не наділений повноваженнями надавати вказівки державному виконавцю щодо необхідності та порядку вчинення певних виконавчих дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 49966902 постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 493, 93 грн та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження на суму 351, 00 грн.

3. Визнати недійсною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесенну в межах виконавчого провадження № 49966902 про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” виконавчого збору у розмірі 493, 93 грн.

4. Визнати недійсною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесенну в межах виконавчого провадження № 49966902 про стягнення з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” витрат виконавчого провадження на суму 351, 00 грн.

5. Визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП № 49966902 у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Львівської області від 10.09.2016 у справі № 914/577/15.

6. В задоволенні решти вимог скарги публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - відмовити.

Суддя Манюк П.Т.