Рішення № 70194106, 08.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2017

Справа №910/13545/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд -2»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

«СБМУ» (відповідач -1)

Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд -3»

(відповідач -2)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Спецбудуправління»

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з»явився

від відповідачів: не з»явилися

від третьої особи: не з»явилися

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд -2» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СБМУ», Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд -3» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.05.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13545/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.09.2017, зобов’язано сторін надати певні документи та залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1.

15.09.2017 позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

18.09.2017 ухвалою Господарського суду розгляд справи було відкладено на 23.10.2017 та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

18.09.17 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва, від представника відповідача-2 надійшло заперечення на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду.

24.10.17 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва, від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.10.17 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва, від представника відповідача-1, третьої особи надійшла заява про залучення третьої особи та відкладення розгляду справи.

25.10.17 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва, від представника позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.

23.10.2017 представники сторін в судове засідання не з’явились про дату та час проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представники відповідача -1 та відповідача -2 подали до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням в інших судових засіданнях, призначених в той же проміжок часу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

1.1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Ухвалою від 25.10.2017р. розгляд справи на 08.11.2017р.

18.09.2017р. від представника відповідача -2 до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарський суд залишає без розгляду позовну заяву, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Згідно з п. 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суд у зв»язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Наявність обставин, зазначених у пункті 2 частини першої статті 81 ГПК, має доводитися заінтересованою стороною, зокрема, шляхом подання належним чином завіреної копії ухвали суду про порушення провадження у справі зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Так, в провадженні Господарського суду міста Києва наявні ще три провадження між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав:

- 14 серпня 2017 року ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі № 910/13554/17 за позовом ПАТ «Трест «Київпідземшляхбуд-2» до ТОВ «БК «СБМУ» та ПАТ «Трест «КМБ-3» про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від і - 13.05.2016 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2;

- 14 серпня 2017 року ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі № 910/13555/17за позовом ПАТ «Трест «Київпідземшляхбуд-2» до ТОВ «БК «СБМУ» та ПАТ «Трест «КМБ-3» про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 13.05.2016 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2;

- 15 серпня 2017 року ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі № 910/13549/17 за позовом ПАТ «Трест «Київпідземшляхбуд-2» до ТОВ «БК «СБМУ» та ПАТ «Трест «КМБ-3» про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 13.05.2016 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2.

Таким чином, на думку заявника сьогоднішній день в провадженні господарського суду уже наявні три іншій судові справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду по даній справі.

Суд розглянувши дане клопотання відмовляє в його задоволення з огляду на наступне:

21 вересня 2017 року ухвалою Господарського суду м. Києва позов публічного акціонерного товариства "Трест "Київпідземшляхбуд-2" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ", публічного акціонерного товариства "ТРЕСТ "КИЇВМІСЬКБУД-3" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 13.05.2016р. у справі № 910/13554/17 - залишено без розгляду.

17 жовтня 2017 року ухвалою Господарського суду м. Києва позов публічного акціонерного товариства "Трест "Київпідземшляхбуд-2" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ", публічного акціонерного товариства "ТРЕСТ "КИЇВМІСЬКБУД-3" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 13.05.2016р. у справі № 910/13555/17 - залишено без розгляду.

17 жовтня 2017 року ухвалою Господарського суду м. Києва позов публічного акціонерного товариства "Трест "Київпідземшляхбуд-2" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ", публічного акціонерного товариства "ТРЕСТ "КИЇВМІСЬКБУД-3" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 13.05.2016р. у справі № 910/13549/17 - залишено без розгляду.

Підставою для залишення позову без розгляду у справах №910/13554/17, №910/13555/17, №910/13549/17 стала справа № 910/13545/17, що розглядається Господарським судом міста Києва , яка стосується спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що і дані справи, суди дійшли висновку, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/13545/17 між тими ж сторонами (позивач - Публічне акціонерне товариство “Трест Київпідземшляхбуд-2”; відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “СБМУ” та Публічне акціонерне товариство “Трест Київміськбуд-3”), про той же предмет (визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 13.05.2016) та з тих же підстав (зміст правочину суперечить положенням законодавства України), що і дана справа № 910/13549/17.

18.09.2017р. від відповідача -2 до суду надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує. Заперечення мотивовані тим, що оспорюваний позивачем договір про відступлення права вимоги від 13.05.2016р. відповідає нормам чинного законодавства України та не порушує права позивача.

08.11.2017р. від представника відповідача -1 та третьої особи до суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у господарського суду міста Києва:

копії матеріалів заяви до ГСМК у справі №910/29204/14 про визнання кредиторських» вимог Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд-1" на суму 39 238 584 грн. коп.;

копію ухвали ГСМК у справі №910/29204/14 від 19.02.2015;

копію ухвали ГСМК у справі №910/29204/14 про порушення провадження у справі і банкрутство;

копію ухвали ГСМК у справі №910/29204/14 попереднього засідання від 29.04.2015: копії звернень

копії матеріалів та інших наявних звернень Публічного акціонерного товарне "Трест Київпідземшляхбуд-2" з вимогами до Товариства з обмежег відповідальністю "Укрміськбуд-1", процесуальних документів за наслідками розгл таких вимог або поясненнями, що стосуються таких вимог;

Витребувати у Публічного акціонерного товариства «Трест «Київпідземшляхбуд -2» :

довідки КБ-3 та акти КБ-2в за договором №14 від 29.04.2010 року на підтвердження розміру виконаних робіт за договором №14 та прийняття цих всіх робіт позивача передачу їх Замовнику;

картки рахунків та оборотно-сальдові відомості по взаємовідносинах Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд-1", Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-3» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер» в розрізі субрахунків по відносинах з будівництва: Житловий будинок №3 комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території мікрорайонів №2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва, що підтверджують факт оприходування повністю всіх робіт позивачем та фактів передання їх Замовнику будівництва,

акти приймання-передачі послуг генпідряду згідно договору № 14;

акти звірки взаєморозрахунків між учасниками договору №14.

Розглянувши дане клопотання про витребування доказів, суд відзначає наступне.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” визначено, що згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Вказане клопотання судом відхиляється, оскільки відповідачем не вказано, які обставини можуть підтвердити ці докази, що є порушенням ст. 38 ГПК України.

08.11.2017р. від представника відповідача -1 та третьої особи до суду надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову відповідач -2 та третя особа заперечують посилаючись на відсутність порушеного або оспорюваного права позивача.

Представники сторін в судове засідання не з»явилися. Про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, розгляд справи може бути здійснено за наявними у ній документами в судовому засіданні 08.11.2017р.

В судовому засіданні 08.11.2017р. на підставі приписів ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Кредитор у зобов’язанні є учасник зобов’язальних відносин, який відповідно до умов зобов’язання має право вимагати від боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Частиною першою статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

13.05.2016р. між Публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд -3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СБМУ» укладено договір відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1 договору даний договір спрямований на відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, Цедентом Цесіонарієві права вимоги, належного Цедентові, внаслідок чого Цесіонарій стає кредитором у правовідносинах з Публічним акціонерним товариством «Трест Київпідземшляхбуд-2» (Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання грошових зобов'язань в сумі 1 279 334, 00 грн., що належать Первісному кредиторові на підставі Договору №5 від 23 березня 2012 року, що укладений між Первісним кредитором та ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2», які первісно виникли внаслідок виконання Цедентом на користь ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» підрядних робіт з будівництва житлового будинку №3 комплексу багатоповерхових житлових будинків з об»єктами культурно-побутового призначення на території мікрорайонів 2,3,4 житлового масиву Осокорки Північні в Дарницькому районі м. Києва (договір №14 від 29.04.2010 року), котрі оформлені відповідними актами приймання виконаних робіт/послуг згідно даних бухгалтерського обліку Цедента на загальну суму 52 841 132, 57 грн.».

Згідно з договором відступлення ( п.2) до Відповідача-1 переходило право вимагати від ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» належного та реального виконання усіх обов'язків в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а саме: вимагати від ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» виконання зобов'язань по сплаті на користь Відповідача-1 3 972 331, 80 грн. основного боргу за виконані роботи згідно Договору №14, 3% річних та інфляційних витрат, що виникли або виникнуть внаслідок прострочення виконання зобов'язань по оплаті основного боргу та у зв'язку з незаконним користуванням коштами.

Звертаючись до суду з даним позовом, Публічне акціонерне товариство «Трест «Кихвпідземшляхбуд -2» посилається на те, що укладаючи оспорюваний договір відповідач -2 передав (відступив) права вимоги сплати грошових коштів, який останні ній не мав на моменту переходу цих права (і не має) та явно виходив за межі прав, наданих йому договором №14.

У частині першій статті 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою статті 203 ЦК України передбачено, що:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Господарський суд міста Києва вважає, що Договір укладений згідно з вимогами чинного законодавства і визнанню недійсним не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з частинами першою і другою статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Пункт 5 Договору містить зобов’язання Цедента стосовно сповіщення Боржника про відступлення права вимоги шляхом повідомлення про це протягом 15 календарних днів з моменту переходу права за цим договором.

За змістом Постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними.

Отже, в укладенні Договору відповідачами дотримано всі вимоги, передбачені законодавством України для даного виду договорів, а тому підстави для визнання недійсним Договору відсутні.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2017р.

Суддя Трофименко Т.Ю.