Рішення № 70193587, 01.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2017Справа №910/18052/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА"

До Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ПАТ "Укрзалізниця")

Про стягнення 12 846,70 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідач: Комісарова А.В. (дов. №Ц/3-04/286-16 від 11.10.2016)

В судовому засіданні від 01.11.2017 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" пред'явлено позов до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків 12 846,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/18052/17, розгляд справи призначено на 01.11.2017.

В судове засідання, призначене на 01.11.2017, представник відповідача з'явився та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 01.11.2017, представник позивача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 426932126, згідно якого 26.10.2017 представник Відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду міста Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

Ухвала суду, позовна заява надсилались Відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). Відповідно з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов Договору № 245/108/16Сб, укладеного 01.02.2016 між ПАТ "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (Покупець) та ПрАТ "Евраз Дніпропетровський металургійний завод" (Постачальник), згідно договору перевезення, оформленого залізничною накладною № 51535771 від 19.08.2017, у вагонах №56857311, № 60725660 була здійснена поставка коксу доменного, вантажовідправник (графа " 1" накладної) - ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка.

Згідно ст. 307 ГК України, ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт", розділу 1 Правил планування перевезень вантажів та ст. 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах.

Статтею 914 ЦК України встановлено, що перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір про організацію перевезень вантажів за формою, наведеною у додатку 1 до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 864/5085. У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов'язань.

Перевезення здійснювалось згідно договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізничним транспортом послуги (далі - Договір) укладеного між ПАТ "Українська залізниця" та ПрАТ "ММК ІМ.ІЛЛІЧА".

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом цього Договору є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно із п. 7.1 Договору, за цим договором виконавець надає вантажовласнику послуги на станції Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно до Статуту ПрАТ "ММК ІМ.ІЛЛІЧА" є правонаступником у повному обсязі, майна прав та обов'язків ПАТ "ММК ІМ.ІЛЛІЧА", яке в свою чергу є правонаступником у повному обсязі, майна прав та обов'язків ВАТ "ММК ІМ.ІЛЛІЧА".

Відповідно до п. 110 Статуту залізниць (затверджений Постановою кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" № 457 від 06.04.1998) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000) накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Згідно п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

20.08.2017 на станції Пологи Придніпровської залізниці були складені комерційні акти:

1. № 463003/416/867 про недостачу вантажу в вагоні №56857311 в кількості 1670 кг;

2. № 463003/420/868 про недостачу вантажу в вагоні №60725660 в кількості 1670 кг.

Про складання зазначених вище актів в залізничній накладній зроблено відповідну відмітку.

В комерційному акті № 463003/416/867 зазначено, що фактична маса брутто вагона склала 64 380 кг, тара вагону з ПД 23 500 кг, маса вантажу нетто за ПД 42 550 кг, фактична маса вантажу нетто 40 880 кг, що менше документу на 1670 кг. При комерційному огляді виявлено навантаження шапкою, вище рівня бортів на 40 см, поверхня вантажу маркована однією повздовжньою смугою з вапняного розчину. З 1-го по 7-ий люк за рухом поїзда з правої сторони присутня виїмка довжиною 1050 см, шириною 100 см, глибиною 30 см. В місцях виїмок маркування відсутнє. Вагон у технічному стані справний люка, двері зачинені, просипання вантажу немає.

В комерційному акті № 463003/420/868 зазначено, що фактична маса брутто вагона склала 63 880 кг, тара вагону з ПД 23 000 кг, маса вантажу нетто за ПД 42 550 кг, фактична маса вантажу нетто 40 880 кг, що менше документу на 1670 кг. При комерційному огляді виявлено навантаження шапкою, вище рівня бортів на 40 см, поверхня вантажу маркована однією повздовжньою смугою з вапняного розчину. З 1-го по 7-ий люк за рухом поїзда з правої сторони присутня виїмка довжиною 1050 см, шириною 100 см, глибиною 30 см. В місцях виїмок маркування відсутнє. Вагон у технічному стані справний люка, двері зачинені, просипання вантажу немає.

Згідно ст. 2 Правил складання актів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002) комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Статтею 920 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вказаних вагонах, проведений відповідно до Правил видачі вантажів та становить 12 846,70 грн.

Згідно з частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (статті 114 Статуту).

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано суду копію рахунка-фактури №91640243 від 19.08.2017, який складено, як це і передбачено ст. 115 Статуту залізниць України, відправником - Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод".

Заперечення відповідача про те, що позивачем не було доведено дійсного розміру вартості втраченого вантажу (оскільки не надано довідки, підписаної головним (старшим) бухгалтером підприємства та копії податкової накладеної), є безпідставними, оскільки положення пункту 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати вартість вантажу. Відтак, вказані обставини можуть бути встановлені судом за допомогою наданих позивачем доказів.

За висновками суду, рахунок, який складений саме відправником, є належним та допустимим доказом, що підтверджує вартість відправленого вантажу.

Позивачем вірно розраховано, що згідно з рахунком-фактурою вантажовідправника №91640243 від 19.08.2017 вартість 1 тонни вантажу становить 8 029,19 грн.

При цьому, позивачем також правомірно враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п. "г" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

З урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, враховуючи, що втраченим вантажем був кокс домінний, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 2% від маси вантажу.

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, господарським судом встановлено, що такий розрахунок є вірним, а сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат, становить 12 846,70 грн, з яких:

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 12 846,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на Відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код: 00191129) 12 846 грн 70 коп. вартості втраченого вантажу та 1 600 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.2017

Суддя М.О. Лиськов