Ухвала суду № 70193028, 06.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/ 1782/16 Слідчий суддя: Наумова С.М.

Справа № 638/15880/17 Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - Чопенка Я.В., Бездітка В.М.,

за участю секретаря - Леськів Е.П.,

прокурора - Ярового Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Ярового Р.О. на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт на майна у кримінальному провадженні № 12017220480005085 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12017220480005085 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про арешт ноутбуку марки НР модель 15-ас653ur, серійний номер CND115NCO, зарядного пристрою до нього, та сумки-чохла, ікі були вилучені 25.10.2017 року. Слідчий суддя вказав, що слідчим не доведена необхідність накладення арешту на це майно та існування ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Прокурор, не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року скасувати та постановити нову, якою накласти арешт на вилучене майно. В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що 25.10.2017 року вилучені предмети були оглянуті та визнані речовими доказами. Необхідність накладення арешту на це майно зумовлена запобіганням можливості його приховування, знищення. Повернення цих речей може негативно вплинути на встановлення всього кола осіб, проведення необхідних експертиз. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги прокурора. З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220480005085 були внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Органом досудового розслідування встановлено, що 18.10.2017, в період часу з 10 години до 11 години 40 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні ресторану «Салтус Ресторан», що розташований за адресою: м. Харків, пр. Науки, 64, звернув увагу на ноутбук марки «HP», модель «15-ac653ur », що лежав на столі, належний ОСОБА_5 Після чого у останнього виник раптовий намір на таємне заволодіння вищезазначеним чужим майном. Впевнившись та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе йому завадити, ОСОБА_6, заволодів вищезазначеним ноутбуком разом з зарядним пристроєм, вартість якого, згідно товарного чеку від 10.09.2016 становить 10579,10 гривень, при цьому заволодівши також сумкою від ноутбуку, бездротовою мишкою та флешкою, марки «Тошиба», об'ємом 8 Гб, що не становлять для потерпілої матеріальної цінності та покинув приміщення вказаного ресторану. Згідно а.с. 5, підозрюваний ОСОБА_6 18.10.2017 року був допитаний та надав пояснення щодо обставин викрадення ним ноутбуку. Після чого на підставі ухвали слідчого судді 25.10.2017 року про надання дозволу на тимчасовий доступ з можливістю вилучення вказаних в ухвалі предметів співробітниками поліції в приміщенні ломбарду «Свіжа копійка», куди ОСОБА_6 здав викрадені речі, були вилучені ноутбук марки «HP», модель «15-ac653ur», зарядний пристрій та сумка для вказаного ноутбука, які постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування,передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, і у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Пунктом 2 ч. 1 ст. 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучене за ухвалою слідчого судді, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна. Враховуючи, що викрадене майно було здано в ломбард, в результаті чого ОСОБА_6 отримав 4300 гривень, існують достатні підстави вважати, що у випадку подальшого перебування цього майна в ломбарді виникають ризики його втрати, зникнення чи відчуження іншим особам. Таким чином, посилання слідчого судді не недоведеність слідчим необхідності накладення арешту на це майно є невмотивованим. Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Однак, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання слідчого містить обгрунтовані докази того, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є предметом кримінального правопорушення, крім того, слідчим та прокурором доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, про що вказано вище, а тому існують достатні підстави для накладення арешту на майно, у зв'язку з чим рішення слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання слідчого - частковому задоволенню, так як при цьому колегія суддів застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а саме шляхом заборони його відчуження, що не перешкоджає його власнику володіти та користуватися ним. З урахуванням викладеного апеляційний суд доручає слідчому визначити місце зберігання арештованого майна.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Ярового Р.О. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт на майна у кримінальному провадженні № 12017220480005085 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, детально перелічене у клопотанні слідчого шляхом заборони його відчуження.

Визначення місця зберігання арештованого майна доручити слідчому.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді