Постанова № 70185856, 13.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2017 року1 № 826/14085/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

(далі - також позивач)

до державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Буран»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Буран» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 19 657,89 грн. та пеню за порушення термінів сплати цих санкцій у розмірі 1 425,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2015 році у відповідача повинен працювати 1 інвалід, оскільки протягом 2015 року на підприємстві працювало 19 штатних працівників. Проте зазначене робоче місце інвалідом не було зайнято, звіти до центру зайнятості щодо наявності на підприємстві вакантної посади для працевлаштування інваліда протягом 2015 року не подавались. У зв’язку з цим порушенням відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 19 657,89 грн., тому ці санкції разом із пеню в розмірі 1 425,35 грн. за їх несвоєчасну сплату підлягають стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмових пояснень щодо позову до суду не надав.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Буран» 22.02.2016 подано до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, в якому в графі «Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» зазначено « 1 особа».

У графі звіту «Середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн.)» зазначено 19 658,00 грн.

У графі звіту «Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.)» зазначено - 19 658,00 грн.

Станом на 15.04.2016 відповідач самостійно визначену ним вищевказану суму адміністративно-господарських санкцій не сплатив, що зумовило звернення позивача до суду щодо стягнення цієї суми разом із пеню в розмірі 1 425,35 грн. за несвоєчасну сплату цих адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у т.ч. спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом положень статті 19 вищевказаного Закону для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» роботодавці звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з наказом Мінпраці від 15.05.2007 № 223 «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати» у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання. Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплачується у порядку і розмірах, передбачених цим Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, що залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 затверджено форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів». Згідно з пунктом 3.6 згаданої Інструкції у рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, що розраховується за формулою: фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн.) фактично за рік помножити на 1000 і розділити на середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу (осіб) фактично за рік. У рядку 06 відображається сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу.

Служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань та може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства зобов'язані щомісячно подавати центрам зайнятості за місцем їх реєстрації адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що покладення на підприємства, що використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що у 2015 році у державному підприємстві «Науково-дослідний інститут «Буран» повинен працювати 1 інвалід, оскільки на підприємстві відповідача за відповідний період працювало 19 штатних працівників (19 х 0,04 = 1), проте вказане одне робоче місце інвалідом не було зайнято, звіти до центру зайнятості щодо наявності на підприємстві вакантної посади для працевлаштування інваліда відповідачем у 2015 року не подавались, що підтверджується листом Печерського районного центру зайнятості від 25.03.2016 № 03-1309.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у 2015 відповідач не виконав свого обов'язку по створенню та атестації відповідного робочого місця для працевлаштування одного інваліда та не вжив усіх залежних від нього заходів для працевлаштування інваліда на це робоче місце шляхом подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 15.03.2016 № К/9991/62060/12 також зазначає, що саме неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів шляхом неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період є порушенням і підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Проаналізувавши в сукупності норми чинного законодавства, яке регулює питання працевлаштування інвалідів, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відповідачем дійсно порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в частині забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2015, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2015 році в сумі 19 657,89 грн. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 425,35 грн. - є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

У зв’язку із вищевикладеним позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Беручи до уваги наведене та керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Буран» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2015 році в розмірі 19 657,89 грн. (дев’ятнадцять тисяч шістсот п’ятдесят сім гривень 89 коп.) та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 425,35 грн. (одна тисяча чотириста двадцять п’ять гривень 35 коп.).

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені частиною першою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя О.О.Власенкова