Постанова № 70185470, 26.10.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Департамент СЗН Рівненської ОДА) в якому просив: зобов'язати Департамент СЗН Рівненської ОДА повторно розглянути його заяву про викуп легкового автомобіля марки "ЗАЗ TF698К" д.р.н НОМЕР_1, 2012 року випуску, який належав до дня смерті інваліду І групи ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та надати ОСОБА_2 дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля для його викупу та перереєстрації, у відповідності до "Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено у наданні дозволу щодо переоформлення автомобіля, який був безкоштовно переданий органами соціального захисту населення покійному ОСОБА_3, як інваліду І групи. У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 позивач звернувся до Департаменту СЗН Рівненської ОДА із заявою щодо сплати залишкової вартості легкового автомобіля марки "ЗАЗ TF698К" д.р.н НОМЕР_1, 2012 року випуску та надання довідки-рахунку для викупу даного автомобіля. Проте, позивачу відмовлено у переоформленні вищевказаного автомобіля та повідомлено, що автомобіль, строк автоексплуатації якого менше 10 років, може бути залишений членам сім'ї померлого інваліда у разі сплати до державного бюджету протягом 6 місяців з дня його смерті відповідних сум податків і зборів, однак відсутні підстави для сплати вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля, оскільки пропущено визначений Порядком термін. Позивач вважає, що саме на відповідача покладений обов'язок незалежно від звернення особи визначити розрахункову суму для викупу автомобіля та скласти довідку-рахунок. Однак, таких дій відповідач не виконав і в такий спосіб позбавив позивача права викупу автомобіля, а тому вказана відмова є необґрунтованою і неправомірною.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши позивача та його представника, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, як інвалід І групи, через органи соціального захисту населення був забезпечений автомобілем марки "ЗАЗ TF698К" д.р.н НОМЕР_1, 2012 року випуску.

Згідно зі Свідоцтвом про смерть від 24.09.2016 серії НОМЕР_2, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 89 років (а.с.5).

18.01.2017 року від Управління праці та соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації на адресу ОСОБА_4 надійшов лист №171/07-34/17 в якому повідомлялось про необхідність повернення автомобіля Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації або його викупу (а.с.9). Як стверджує позивач його бабуся ОСОБА_4 є людиною похилого віку та за станом здоров'я не мала змоги займатись переоформленням автомобіля, однак ОСОБА_2, як член сім'ї померлого інваліда має право та виявив бажання здійснити викуп даного автомобіля.

Так, у 2017 році позивач звернувся із заявою до Департаменту СЗН Рівненської ОДА щодо сплати залишкової вартості легкового автомобіля марки та надання довідки-рахунку для викупу даного автомобіля.

Департамент СЗН Рівненської ОДА листом відмовив ОСОБА_2 у наданні такого дозволу, обґрунтовуючи це тим, що автомобіль, строк експлуатації якого менше 10 років, може бути залишений членам сім'ї померлого інваліда у разі сплати до державного бюджету протягом 6 місяців з дня його смерті відповідних сум податків і зборів. Оскільки у встановлений строк відповідні платежі позивачем не сплачені, то у відповідача відсутні підстави для надання зазначеного дозволу (а.с.10). Також позивачу було надано довідку-рахунок про результати розрахунку ступеня зношеності автомобіля, згідно якого вартість автомобіля з урахуванням ступеню зношення та суми сплаченої за нього інвалідом становить 35100 грн. (а.с.11).

Вважаючи таке рішення органу соціального захисту населення протиправним, ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначаються Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII).

Відповідно до ч.3 ст.38 Закону №875-XII, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями (далі - Порядок №999), який на час смерті ОСОБА_5 діяв в редакції від 20.04.2016 року.

Відповідно до абз.9 п.3 Порядку №999, до членів сім'ї інваліда належать особи, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, 1992 року народження, був членом сім'ї померлого інваліда І групи ОСОБА_3, та на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав разом з ним по АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Пунктом 16 Порядку №999 встановлено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда. Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Системний аналіз даної норми свідчить про те, що на відповідача покладено обов`язок складання довідки-рахунку щодо розрахункової суми для викупу автомобіля, наданого в безоплатне користування інваліду та строк експлуатації якого менший ніж 10 років, не залежно від того чи звертається член сім'ї померлого інваліда з відповідною заявою, та у разі, якщо такий член сім`ї не звернувся з відповідною заявою, обов`язок звертатися до суду з позовом про вилучення автомобіля, зареєстрованого за померлим інвалідом.

З матеріалів справи судом встановлено, що Департаментом СЗН Рівненської ОДА не надсилалсь довідка-рахунок щодо розрахункової суми для викупу автомобіля, однак згідно відповіді Департаментом СЗН Рівненської ОДА на запит позивача, вартість автомобіля з урахуванням ступеню зношеності становила 35100 грн. також ця довідка-розрахунок була долучена до вказаної відповіді.

При цьому, лист щодо вирішення питання залишення транспортного засобу у користуванні членів сім'ї померлого інваліда ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_2 не надсилався, та на час звернення позивача із заявою щодо надання дозволу для перереєстрації даного автомобіля відсутнє рішення суду щодо його вилучення.

Відтак, викладене свідчить про поважність пропуску позивачем шестимісячного терміну сплати відповідних сум податків і зборів, та про протиправність дій з боку Департамента СЗН Рівненської ОДА щодо відмови у наданні дозволу щодо переоформлення зазначеного автомобіля.

Згідно з ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, та на те, що відповідачем жодним чином не спростовано позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про викуп легкового автомобіля марки "ЗАЗ TF698К" д.р.н. НОМЕР_1, 2012 року випуску, який належав до дня смерті інваліду І групи Великої Вітчизняної війни ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та надати ОСОБА_2 дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля для його викупу та перереєстрації, у відповідності до "Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999.

Присудити на користь позивача ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір у розмірі 1280 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д.Є.