Постанова № 70185100, 30.10.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2017 р. Справа № 814/1605/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс", доГоловного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, проскасування податкового повідомлення - рішення від 17.07.2017р. № 0015521407, В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Альянс» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївської області з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення №0015521407 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2168876 гривень та застосування штрафної санкції в сумі 1084438 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що в нього є всі первинні документи з приводу взаємовідносин з ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД», які підтверджують податковий кредит та сплачений на користь цього постачальника. Але, відповідачем за надуманими підставами не визнається право товариства на врахування у податковому обліку коштів, сплачених за договорами з ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД».

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» мало правовідносини з сумнівними підприємствами. Надані ТОВ «Альянс» під час перевірки документи по взаємовідносинам з ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД», містять суперечливі відомості та/або мають ознаки дефектності. Крім того, стосовно ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД», якою встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгах постачання; відсутність у зазначених вище контрагентів власних транспортних засобів; недостатня кількість трудових ресурсів (найманих працівників). Аналіз бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» не підтверджує отримання підприємствами тих послуг, які були продані позивачу від інших постачальників.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ «Альянс» зареєстровано 09.02.04 у виконавчому комітеті Миколаївської міської ради. Основним видом діяльності ТОВ «Альянс» є будівництво житлових і нежитлових будівель.

01.11.16 ТОВ «Альянс» уклало договір підряду з ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» №42/2016, відповідно до якого останнє зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи з реконструкції складу КОКС в с. Жовтневе.

24.11.16 ТОВ «Альянс» та ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» підписали акт виконаних робіт на загальну суму 395648,40 гривень, у т.ч. ПДВ 65941,40 гривень

24.11.16 ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» виписало на адресу ТОВ «Альянс» податкову накладну №9 на суму ПДВ 65941,40. Зазначена податкова накладна зареєстрована в ЕРПН за №922664468.

24.11.16 ТОВ «Альянс» перерахував на адресу ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» 395648,40 гривень.

01.11.16 ТОВ «Альянс» уклало з ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» договір поставки №44/2016.

За даним договором підряду ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» поставило на адресу позивача будівельних матеріалів на загальну суму 1332789,96 гривень.

ТОВ «Альянс» розрахувався з постачальником у повному обсязі.

Зазначені суми, сплачені на користь ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» позивач відобразив у власному податковому кредиті 370328 гривень за листопад 2016 року та 1882176 гривень за грудень 2016 року.

В період з 02.06.17 по 09.06.17 ГУ ДФС у Миколаївській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Альянс», за результатами якої складено Акт №610/14-29-14-07/32741433 від 16.06.17. Відповідно до висновків цього Акту, ТОВ «Альянс» в порушення вимог ст.ст.198, 200 ПК України занизив податок на додану вартість у сумі 2252504 гривень.

До таких висновків, відповідач дійшов на підставі того, що відповідно до актів приймання виконаних робіт (типової форми №КБ-2) за листопад 2016 року витрати праці робітників-будівельників на зазначеній у даних актах обсяг робіт становили 8638,98 людино-годин, витрати праці робітників-будівельників на зазначений у даних актах обсяг робіт становив при фактичній кількості 10 працівників ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» безпосередньо задіяних у виконанні таких робіт. Річна норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40-годинному робочому тижні становить 2003 людино-годин. Згідно наведеного розрахунку у листопаді 2016 року норма тривалості робочого часу на одну людину при 40-годинному робочому тижні повинна становити 176 людино-годин. Тобто, фактична наявність працівників у ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» не в змозі виконати задекларовані обсяги послуг. Аналізом інформаційних баз даних, які знаходяться у контролюючих органів, фінансово-господарські операції ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна. До перевірки не надано документи, які підтверджують транспортування товарів, тобто неможливо підтвердити рух товарно-матеріальних цінностей.

17.07.17 уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення №0015521407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2168876 гривень за основним зобов'язанням та 1084438 гривень за штрафними санкціями.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.

Досліджуючи реальність та товарність цих договорів, відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду Україн, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд вважає, що саме за цими господарськими операціям будь-яких інших документів, ніж ті, які були надані позивачем (договори, товарні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, Актів приймання робіт), бути не може.

У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України обов'язок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.

На думку суду, відповідачем таких доказів щодо правовідносин ТОВ «Альянс» з ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» не надано, а висновки, зроблені в Акті перевірки є бездоказовими.

ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» станом на листопад, грудень 2016 роки був зареєстрований в якості платника податку на додану вартість мав індивідуальний податковий номер, податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» мав необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебував на обліку у органах податкової служби та був зареєстрований як платник податку на додану вартість. У такому разі Державна фіскальна служба та її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цього підприємства, без достатніх для цього підстав

За рахунок яких саме трудових ресурсів (власних, залучених за цивільно-правовими договорами чи неоформленими працівниками), ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» виконували свої зобов'язання перед ТОВ «Альянс» не може впливати на можливість врахування позивачем цих коштів у власному податковому кредиті.

З приводу завищення у актах приймання-передачі людино-годин, то необхідно врахувати, що це умовна одиниця, яка використовується сторонами для визначення вартості робіт за договором. Оскільки, сторони за договором погодили саме таку ціну за виконану роботу, у податкового органу також немає підстав для її оспорювання. До того ж, підрядник мав можливість долучати до виконання підрядних робіт, субпідрядників або неоформлених належним чином найманих працівників. У якій спосіб, ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» виконував свої договірні зобов'язання перед позивачем є його відповідальністю, і разі порушення ним під час цього вимог трудового чи податкового законодавства, це не може впливати правомірність формування ТОВ «Альянс» податкового кредиту.

Ті обставини, що у постачальників позивача недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнані фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту та валових витрат.

Відповідач невиправдано спрощує процес доведення факту відсутності реальних господарських операцій та перебільшує юридичне значення власних Актів про неможливість проведення зустрічних перевірок.

Щодо підприємства-контрагента ТОВ «БРАВО ГРУП ЛІМІТЕД» відсутні вирок суду щодо засудження їх керівників чи засновників за діяльність пов'язану з ухиленням від сплати податків, створенням фіктивного підприємства та ін.

Всі претензії до зазначених контрагентів носять загальний та неконкретний характер.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового обліку покупцем та його зобов'язань зі сплати податків.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

За наявності всіх необхідних відповідно до Податкового кодексу України первинних документів (договори, акти приймання, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит, витрати і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит та витрати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, а спірні податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Судовий збір, сплачений позивачем, у відповідності зі ст. 94 КАС України, підлягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 17.07.2017 року №0015521407.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (код ЄДРПОУ 32741433) за рахунок бюджетних асигнувань Головного упраавління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 48799,71 гривень (сорок вісім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять грн. сімдесят одна коп.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 03.11.17

Суддя В.В. Біоносенко