Постанова № 70184837, 07.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 р. Справа №805/3289/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В.,

при секретарі судовому засіданні ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська нафтова компанія про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Азовська нафтова компанія, в рахунок погашення податкового боргу (з урахуванням уточнення позовних вимог) на загальну суму 791 499,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна податкова заборгованість з орендної плати юридичних осіб, податку на нерухоме майно, податку на прибуток підприємств, земельного податку в загальній сумі 791 499,99 грн. Позивачем надсилалась відповідачу податкова вимога, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. На підставі наведеного підлягає стягненню кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують позивача, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 791 499,99 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, на задоволенні наполягала з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача до суду не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Азовська нафтова компанія зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРОПУ 30661021 за адресою: 87503, Донецька обл., м. Маріуполь, Донецьке шосе, буд. 3, що вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Іллічевським відділенням Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності, за наслідком якої складено акт від 10 травня 2016 року № 80/12-1/30661021. Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі ПК України) в частині ненадання товариством податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення рішення від 16 червня 2016 року № НОМЕР_1 про зобовязання сплатити штраф у сумі 170,00 грн. за платежем податок на прибуток підприємств.

Податкове повідомлення-рішення фіскальним органом направлено відповідачу поштою за його зареєстрованим місцезнаходженням, однак, повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 03 серпня 2016 року.

Згідно з карткою особового рахунку відповідача на рахунках підприємства рахувалась переплата у розмірі 104,00 грн., таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафу складає 66,00 грн.

Іллічевським відділенням Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області також проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на нерухоме майно (відмінно від земельної ділянки) юридичних осіб, за наслідком якої складено акт від 09 червня 2016 року № 495/05-82-13-14-4-/30661021. Перевіркою встановлено порушення вимог п. 266.1 ст. 266 ПК України.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення рішення від 09 червня 2016 року № НОМЕР_2 про зобовязання сплатити штраф у сумі 93,35 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінно від земельної ділянки, яке отримано підприємством нарочно.

Відповідно до звітної податкової декларації з орендної плати за землю від 19 січня 2016 року (№ НОМЕР_3) за податковий період - 2016 рік, відповідачем визначено до сплати зобовязання з плати податку за землю за квітень-грудень 2016 року у загальній сумі 567 844,74 грн. (по 63 093,86 грн. у кожний місяць).

Згідно звітної податкової декларації з орендної плати за землю від 19 січня 2016 року (№ НОМЕР_4) за податковий період - 2016 рік, відповідачем також визначено до сплати зобовязання з плати податку за землю за 2016 рік у загальній сумі 204 241,50 грн.

Крім цього, відповідно до звітної податкової декларації з плати за землю від 19 січня 2016 року (№ НОМЕР_5) за податковий період - 2016 рік, відповідачем визначено до сплати зобовязання з плати податку за землю 2016 рік у загальній сумі 181,68 грн. Згідно з карткою особового рахунку відповідача на момент виникнення боргу у загальній сумі 181,68 грн. на рахунках підприємства рахувалась переплата у розмірі 2,6 грн., таким чином, сума заборгованості складає 179,08 грн.

Згідно до нової звітної податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 14 лютого 2016 року за податковий період - 2016 рік, відповідачем визначено до сплати зобовязання з плати податку на нерухоме майно за II-IV квартал 2016 року в сумах по 6 358,44 грн. у кожний квартал, в загальній сумі 19 075,32 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню, становить 791 499,99 грн.

13 серпня 2015 року відповідачем отримано податкову вимогу № 3214-25 від 03 серпня 2015 року, відповідно до якої станом на 02 серпня 2015 року загальна сума податкового боргу платника за узгодженими грошовими зобовязаннями складає 83 735,45 грн. Доказів оскарження такої вимоги відповідачем суду не надано.

11 листопада 2015 року відповідачем отримано податкову вимогу № 130-23 від 03 листопада 2015 року, відповідно до якої станом на 02 листопада 2015 року загальна сума податкового боргу платника за узгодженими грошовими зобовязаннями складає 47 488,36 грн. Доказів оскарження зазначеної вимоги відповідачем суду також не надано.

При прийняття рішенні у справі суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 10.1.1. п. 10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належать: податок на майно.

Згідно з пп.пп. 265.1.1., 265.1.3 п 265.1. ст. 265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками обєктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 288.2 ст. 288 цього Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп.пп. 266.7.5, 266.10.1 ст. 266 ПК України платники податку (на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням обєкта/обєктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) обєкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий обєкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий обєкт. Податкове зобовязання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації".

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Як визначено у п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем у визначені ПК України строки узгоджене податкове зобов'язання за поданими ним податковими деклараціями в повному обсязі не сплачено.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суду не надані докази оскарження відповідачем отриманого ним нарочно податкового-повідомлення рішення від 09 червня 2016 року № НОМЕР_2 про зобовязання сплатити штраф у сумі 93,35 грн. за платежем податок на нерухоме майно.

Направлене відповідачу податкове-повідомлення рішення від 16 червня 2016 року № НОМЕР_1 про зобовязання сплатити штраф у сумі 170,00 грн. за платежем податок на прибуток підприємств, яке повернуто відправнику за зворотною адресу за закінченням терміну зберігання, вважається врученим платнику податків 03 серпня 2016 року з огляду на наступне.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п. 58.3 ст. 53 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Доказів оскарження вказаного податкового-повідомлення рішення відповідачем суду також не надано.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження направленої йому податкової вимоги відповідачем суду не надано.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання вважаються податковим боргом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобовязань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобовязань, не призвели до їх погашення.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Азовська нафтова компанія про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Азовська нафтова компанія (код ЄДРПОУ 30661021), в рахунок погашення податкового боргу 791 499 (сімсот девяносто одну тисячу чотириста девяносто девять) гривень 99 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписаний 13 листопада 2017 року.

Суддя Арестова Л.В.