Постанова № 70184770, 08.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 р. Справа № 805/3283/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Установи охорони здоров’я – санаторій “Святі Гори” про стягнення з платника податків податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнення коштів в сумі 395 304,06 грн. з рахунків у банківських установах, які обслуговують Установи охорони здоров’я – санаторій “Святі Гори”, в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна податкова заборгованість з орендної плати юридичних осіб. Позивачем надсилалась відповідачу податкова вимога, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. На підставі наведеного необхідним є стягнення податкового боргу з рахунків у банківських установах, які обслуговують позивача.

Представник позивача надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України немає, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Установа охорони здоров’я – санаторій “Святі Гори” зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРОПУ 30354113 за адресою: 84130, Донецька обл., місто Слов'янськ, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, буд. 9, що вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Відповідно до звітної податкової декларації з плати за землю від 12 лютого 2016 року за 2016 рік відповідачем визначено до сплати грошові зобов’язання з плати за землю за грудень 2016 року в сумі 63 607,13 грн. (з яких сплачено 5 414,12 грн., що вбачається з картки особового рахунку).

Згідно звітної податкової декларації з плати за землю від 14 лютого 2017 року за 2017 рік відповідачем визначено до сплати грошові зобов’язання з плати за землю за січень-травень 2017 року в сумі по 67 422,21 грн. у кожний місяць.

Головним бухгалтером ОСОБА_1 12 січня 2017 року отримано податкову вимогу № 5-17 від 06 січня 2017 року, відповідно до якої станом на 05 січня 2017 року загальна сума податкового боргу платника за узгодженими грошовими зобов’язаннями складає 62 126,09 грн.

Доказів сплати боргу або оскарження такої вимоги відповідачем суду не надано.

Таким чином, станом на теперішній час загальна сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню, становить 395 304,06 грн.

При прийняття рішенні у справі суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п. 14.1.136 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 288.2 ст. 288 цього Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Як визначено у п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем у визначені ПК України строки узгоджене податкове зобов'язання за поданими ним податковими деклараціями в повному обсязі не сплачено.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів повної сплати заборгованості платником або доказів оскарження направленої йому вимоги відповідачем суду не надано.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання вважаються податковим боргом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу на суму 395 304,06 грн.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов’язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення зобов’язань, не призвели до їх погашення.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Установи охорони здоров’я – санаторій “Святі Гори” про стягнення з платника податків податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують Установу охорони здоров’я – санаторій “Святі Гори” (код ЄДРПОУ 30354113), в рахунок погашення податкового боргу 395 304 (триста дев’яносто п’ять тисяч триста чотири) гривні 06 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Арестова Л.В.