Постанова № 7018415, 16.09.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року Справа №2а-4151/09/0870

(12 год.45 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Малиш Н.І.,

при секретарі Шатан О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за зверненням Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області до відповідача 1 підприємства Мелітопольської виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області, до відповідача 2 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове пенсійне страхування,

за участю представників сторін:

від прокуратури: не зявився;

від позивача: Бузинник В.О., довіреність №4776/12 від 21.07.2009 р.;

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України), звернувся з адміністративним позовом Мелітопольський міжрайонний прокурор (далі прокурор) в інтересах держави в особі позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області (надалі - позивач) до підприємства Мелітопольської виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (далі відповідач 1) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (далі відповідач 2) про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове пенсійне страхування в сумі 124157 грн.03 коп.

Свої вимоги прокурор виклав в позовній заяві, в якості нормативних підстав позову посилається на Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про прокуратуру» та КАС України, просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позові.

Ухвалою суду від 20.07.2009 р. судом відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-4151/09/0870.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги. Пояснив суду, що за період з 01.12.2007 р. по 01.06.2009 р. відповідач повинен був сплатити до Пенсійного фонду суму страхових внесків, яка складає 119989 грн.35 коп. За несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків до нього були застосовані фінансові санкції.

За несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків до нього були застосовані фінансові санкції. Сума заборгованості по фінансових санкціях станом на 01.06.2009 р. складає 2573 грн.24 коп.. Сума заборгованості по пені складає 1594 грн.44 коп.

Таким чином, станом на 01.06.2009 року відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України в загальній сумі 124157 грн. 03 коп., що підтверджується розрахунками зобов'язання зі сплати сум страхових внесків та іншими документами.

На підставі викладеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обємі.

Прокурор в судове засідання не зявився пояснень по суті заявлених вимог суду не надав.

Відповідачі будучи повідомленими судом про дату, місце і час судового засідання ухвалою суду та судовою повісткою про виклик до суду в судове засідання не зявились.

Від відповідача 1 надійшло клопотання (від 20.08.2009 р.) про розгляд справи без участі представника відповідача 1. Позовні вимоги визнають в повному обсязі.

З підстав наведених вище та приймаючи до уваги норми ч. 1 ст. 122 КАС України, на підставі ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме звукозаписуючого пристрою «Камертон».

У судовому засіданні 16.09.2009 р, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд приходить до наступних висновків.

Відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 400/97-ВР) зазначено, що платниками збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до вимог ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці, інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Частиною 3 ст. 15 зазначеного вище Закону (платники страхових внесків) передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.

У ч. 2. ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п. п. 1.3 пункту 1 та пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція), страхувальники є платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 11.11. ст. 11 Інструкції, зазначеної вище, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків. Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника. Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства (установи чи організації) та завіряються печаткою. Розрахунки подаються платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 ст. 20 Закону (№ 1058-IV) передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та ін. документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону (№ 1058-IV), обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фону України у випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та ін. документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 Закону (№ 1058-IV) передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону (№ 1058-IV), страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з нормами абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону (№ 1058-IV), у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Управлінням Пенсійного фонду в м. Мелітополь 30.03.2006 р. було подано до Господарського суду Запорізької області позовну заяву про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України. Постановою господарського суду Запорізької області від 14.09.2006 р. по адміністративній справі №4/278/06-АП позов задоволено повністю.

10.06.2006 р. виконавчий лист був направлений до виконання у відділ Державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

За період з 2006 р. по теперішній час ВДВС Мелітопольського МУЮ повертало виконавчі документи з причини відсутності майна, на яке можливо було звернути стягнення, про що свідчать постанови державного виконавця від 25.07.2007 р. та від 20.02.2009 р. про повернення виконавчих документів без виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу в Україні», підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.

Відповідач є казенним підприємством.

Відповідно до ч. 7 ст.77 Господарського кодексу України, Казенне підприємство відповідає за своїми зобовязаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобовязаннями казенного підприємства. Тобто, держава в особі управління Державного департаменту України несе повну субсидіарну відповідальність за борг перед Пенсійним фондом України по страховим внескам відповідача 1.

12.08.2008 р. УПФУ в м. Мелітополь направило листа до управління Державного департаменту України з питань виконання покарань з вимогами негайно прийняти дієві заходи щодо погашення заборгованості і з попередженням подання позовної заяви в суд.

Листом №8/4161/ВС від 12.09.2008 р. Державний департамент України з питань виконання покарань надало відповідь, якою пояснює підстави виникнення боргу (фактично погоджуясь з сумою боргу) та зобовязується вжити необхідних заходів щодо погашення заборгованості.

На час розгляду справи по суті заборгованість не погашена, документальних доказів іншого в матеріалах справи немає. Це також підтверджується листом відповідача 1, яким він визнає за собою заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 124157 грн.03 коп., тобто ту суму боргу яка зазначена в позові.

У звязку із наведеним вище суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 124157 грн.03 коп. є обґрунтованими, заснованими на законі, підтверджені зібраними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В звязку з тим, що відповідач 1 є казенним підприємством і на його рахунках відсутні в достатній кількості грошові кошти для погашення даної заборгованості, а звернення стягнення на майно проводити неможливо, оскільки майно підприємства є державною власністю то суму боргу необхідно стягнути з відповідача 2.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 5, 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 77 Господарського кодексу України, ст.ст.2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Адміністративний позов за зверненням Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області до підприємства Мелітопольської виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області, Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове пенсійне страхування задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області 124157 (сто двадцять чотири тисячі сто пятдесят сім) грн.03 (три) коп. заборгованості по платежам до Пенсійного фонду на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополь на р/р 25606301001085, ЄДРПОУ 20508663 філія ЗОУ ВАТ «Держощадбанк», МФО 313957.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2009 р.

Суддя (копія) Н.І.Малиш

Постанова набрала законної сили 02 жовтня 2009 р.

Суддя Н.І.Малиш