Постанова № 70173986, 13.11.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 469/1036/17 13.11.2017 13.11.2017 13.11.2017

Номер провадження: 33/784/451/17

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

захисника ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Білгород-Дністровська Одеської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн, з конфіскацією предметів торгівлі: 50 л пива «Жигулівське світле», 30 л пива «Zibert біле не фільтроване», яке знаходиться на зберіганні у Березанському ВП Очаківського ВП ГУ НП у Миколаївській області.

Згідно постанови судді, 19 липня 2017 р. о 12 годині в «TIC BAR BUNGALO» за адресою: зона відпочинку «Коблеве» Березанського району Миколаївської області, пр. Курортний, 1, ОСОБА_2 здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями - пивом, без ліцензії, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Апелянт вважає, що постанова є незаконною та такою, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_2, винесена з порушенням норм КУпАП та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На думку апелянта, ОСОБА_2 не є суб'єктом правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП, оскільки суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення є працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності в цих галузях.

Апелянт зазначає, що постановою судді від 31.07.2017 р. в даному провадженні суддя повертав матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП. Своє рішення мотивував тим, що особа, яка склала протокол, не надала доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_2 є суб'єктом вказаного правопорушення, не конкретизовано суть правопорушення, а саме: відсутні дані про вид торгівлі, покупця, кількість і склад товару, його ціну, отриманий дохід. Крім того, санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає конфіскацію предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, однак протокол вилучення товару та виручки до протоколу про адміністративне правопорушення не додано. Просить врахувати, що в подальшому, за тим самим протоколом знову поновлено провадження по справі, та без виклику ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 156 КУпАП.

На думку апелянта, ОСОБА_2 не є суб'єктом підприємницької діяльності, не зареєстрований як ФОП та не є працівником будь-якого СПД, а на день здійснення торгівлі алкоголем та по теперішній час є безробітнім.

Вважає, що контролюючий орган повинен був скласти протокол за ознаками адміністративного правопорушення щодо провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, тобто за ст. 164 КУпАП, а не за ст. 156 КУпАП.

Тому вважає, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, яка просила скасувати постанову судді та закрити провадження по справі, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні правил торгівлі пивом без наявності ліцензії, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, є правильними.

Ці висновки суду ґрунтуються на належних та допустимих доказах, яким суддею надана вірна оцінка.

Встановлені суддею обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №894511 від 19.07.2017 року, з якого вбачається, що 19.07.2017 року в «TIC BAR BUNGALO» в зоні відпочинку «Коблеве» ОСОБА_2 здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями - пивом, без ліцензії.

Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення дані не заперечував ОСОБА_2, який під час складання протоколу погодився з обставини, викладеними у протоколі, та пояснив, що дійсно здійснював торгівлю пивом без наявності ліцензії.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт продажу пива на розлив біля бару «TIC BAR BUNGALO».

Відповідно до протоколу огляду та вилучення продукції, в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у ОСОБА_2 вилучено 50 л пива «Жигулівське світле», та 30 л пива «Zibert біле не фільтроване», загальною вартістю 5600 грн. Зазначений товар опечатаний та переданий до Березанського відділення поліції на зберігання. Виручка не вилучалася.

Зазначені у протоколі обставини підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про що свідчать їх письмові пояснення.

Як слідує з витягу з книги обліку вилученої продукції та реєстрації речових доказів, вилучена у ОСОБА_2 продукція дійсно передана на зберігання до відділення поліції, про що у зазначеній книзі за № 11 від 19.07.2017 р. містяться відповідні відомості.

Таким чином, досліджені докази вказують на те, що ОСОБА_2 здійснював роздрібну торгівлю алкогольним напоєм - пивом, без наявності ліцензії.

Тому суддя, розглянувши надані докази, врахувавши обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який складений у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст. 156 КУпАП, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Хоча ОСОБА_2 не є суб'єктом підприємницької діяльності, але ця обставина не виключає його відповідальності за ч.1 ст. 156 КУпАП, як вважає апелянт.

Апелянт вважає, що в діях ОСОБА_2 наявний склад іншого адміністративного правопорушення за ст. 164 КУпАП, за яке передбачене більш суворе стягнення. Але, протокол про адміністративне правопорушення за цією статтею у відношенні ОСОБА_2 контролюючим органом не складався.

Та обставина, що відповідно до постанови судді від 31.07.2017 р. матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 поверталися до відділення поліції, не є підставою для закриття провадження у справі про адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення повертався, оскільки до нього не було додано протоколу вилучення товару та виручки, але ж цей протокол додано до матеріалів справи.

Також у постанові судді зазначалося про неконкретність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин. Але, як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також пояснень самого ОСОБА_2, останній здійснював роздрібну торгівлю пивом без наявності ліцензії.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення, який є доказом у справі, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить посилання на місце, час і суть адміністративного правопорушення, посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Тому не є слушними доводи апелянта про неконкретність викладення обставин вчиненого адміністративного правопорушення.

На думку апеляційного суду, прийняте суддею рішення є законним та обґрунтованим. Стягнення накладено суддею в межах санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Підстав для скасування постанови судді, про що просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП - залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча: