Постанова № 70167234, 06.11.2017, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа № 285/2784/17

провадження в справі 2-а/0285/534/17

06 листопада 2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Заполовської Т. Г.

за секретаря Матвіюк Т.М.,

за участі представника відповідача Рибченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ПФУ в Житомирської області, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Житомирській області, вчинені на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2017 року по справі № 285/43/17 в частині невиплати йому пенсії за вислугу років у розмірі 14304,30 грн. та зобов'язати відповідача виплатити пенсію у вказаному розмірі з 01.12.2017 року.

Свої вимоги мотивує тим, що ГУ ПФУ в Житомирській області не у повному обсязі виконало рішення суду від 22.05.2017 року і незаконно обмежило розмір його пенсії сумою 10740 грн. Посилався на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016. Вважав такі дії відповідачів протиправними та з метою захисту своїх прав змушений звернутись до суду.

Позивач в судове засідання не прибув. В заяві просив проводити розгляд справи без його присутності, наполягав на задоволенні позову.

Представник ГУ ПФУ в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Представник фінансового управління Генерального штабу ЗСУ в судове засідання не прибув. В заяві просили розгляд справи провести без участі їх представника, оскільки ОСОБА_2 не заявляє будь-яких вимог до управління.

Доповівши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.05.2015 року наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 330 полковника ОСОБА_2 відповідно до пункту «б» ч. 6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року (далі - Закон № 2232-ХІІ) було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я. Вислуга років у Збройних Силах України становить 30 календарних років 09 місяців, пільгова вислуга - 31 рік 03 місяці.

З 30.05.2015 року ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону 2262-ХІІ. При обчисленні пенсії Пенсійний орган врахував грошове забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентну надбавку за вислугу років 40 %, середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці. Таким чином, для обчислення пенсії за основу розрахунку бралася сума грошового забезпечення у розмірі 7 827 грн.

Згідно постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі № 285/43/17 від 22.05.2017 року зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, починаючи з 01.12.2016 року з урахуванням при обчисленні розміру пенсії матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, винагороди за тривалість безперервної військової служби та премії згідно Дисциплінарного статуту із врахуванням раніше виплачених сум.

Звернувшись з запитом до відповідача про розмір перерахованої пенсії згідно постанови суду від 22.05.2017 року ОСОБА_2 отримав повідомлення, що станом на 01.07.2017 року загальний розмір його пенсії становить 14304,30 грн., однак згідно ч.7 ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» обмежено максимальний розмір пенсії і тому йому виплачується 10740 грн. щомісячно.

Частина 7 ст. 43 вказаного закону визначає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Суд не може погодитись з тим, що до нарахованої позивачу пенсії має застосовуватись обмеження сумою 10740 грн. з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, встановлено обмеження виплати пенсії максимальним її розміром.

Право на пенсію ОСОБА_2 набув 30.05.2015 року і на вказану дату діяли положення Закону № 2262-ХІІ та Закону № №3668-VI про обмеження максимальний розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так, зокрема, відповідно до ст.2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також у п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Тому суд вважає безпідставним обмеження максимального розміру пенсію позивача виходячи зі сталої суми 10740 грн., оскільки законодавець на момент виходу на пенсію передбачав такі обмеження, виходячи з десяти прожиткових мінімумів.

Також суд звертає увагу на судову практику Європейського суду, який визначає, що якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.

Оскільки ОСОБА_2 проходив військову службу і був звільнений за станом здоров'я, тобто належно виконав свій громадянський обов'язок перед державою, то можна сказати, що він мав якщо не право, то законні сподівання на отримання пенсії, обмеженої встановленим державою прожитковим мінімумом, тому відповідачем допущено порушення права заявника на власність, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини.

Суд приходить до переконання, що проводячи позивачу перерахунок пенсії, нараховуючи її у більшому розмірі та виправляючи свої помилки, відповідач мав керуватися нормами Конституції України, що є нормами прямої дії, і не допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, тому дії ГУ ПФУ в Житомирській області щодо обмеження максимального розміру пенсії 10740 грн. є неправомірними.

Стосовно ж зобов'язання відповідача виплачувати відповідачу пенсії у розмірі 14304,30 грн., то ГУ ПФУ в Житомирській області є органом, що призначає пенсію та здійснює її виплату.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

З огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати пенсії, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008року, постанові ВАСУ від 28.07.2015року справа №К/800/34016/14 відповідно до яких, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

За наведених обставин, адміністративний позов підлягає до задоволення частково про зобов'язання відповідача розглянути питання щодо виплати пенсії позивачу, обмежуючи її максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вимог до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України позивачем не пред'являлось.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України необхідно документально підтверджені судові витрати стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 6, 70, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, ст.ст. 8, 22 Конституції Україин, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Житомирської області щодо виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі № 285/43/17 від 22.05.2017 року в частині невиплати ОСОБА_2 пенсії за вислугу років в розмірі 14304,30 грн., починаючи з 01.12.2016 року.

Зобов'язати Головне управління ПФУ в Житомирської області на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі № 285/43/17 від 22.05.2017 року вирішити питання про виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років в розмірі 14304,30 грн., починаючи з 01.12.2016 року, з урахуванням того, що обмеження максимального розміру його пенсії становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ПФУ в Житомирської області - в дохід держави 640 грн. на оплату судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 10.11.2017 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10-ти днів з дня проголошення. У разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча Т.Г. Заполовська