Ухвала суду № 70164752, 08.11.2017, Господарський суд Луганської області

У Х В А Л А

08 листопада 2017 року Справа № 913/814/17

Провадження №1/913/814/17

За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Харківської філії ПАТ “Укртелеком”, м. Харків

до відповідача ОСОБА_1 соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м. Старобільськ Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 111115 грн. 80 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання – Рвачов О.О.

В засіданні брали участь:

від позивача – ОСОБА_2, представник за довіреністю від 12.12.2016 № 743;

від відповідача – не викликався;

Суть спору: про стягнення 98685 грн. 56 коп. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання відповідачу послуг зв’язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, 10310 грн. 22 коп. інфляційних втрат та 2120 грн. 02 коп. 3% річних.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою від 25.10.2017 суд залучив до участі у справі третю особу - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, яке у заяві за листом від 07.11.2017 № 12-12/3659 повідомило суд, що відповідач у справі обслуговується в ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області, а тому просить суд виключити його зі складу учасників судового процесу по цій справі.

Господарський суд погоджується з вказаною заявою Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

У судовому засіданні 08.11.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Так, ст. 87 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються КМ України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно з п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (далі – Порядок № 256), в п. 2 якої визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг м. Старобільськ та Старобільського району Луганської області є ОСОБА_1 соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації (відповідач), а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню м. Старобільськ Старобільського району Луганської області послуг зв’язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.

Відповідач у відзиві за листом від 23.10.2017 № 01-10/48100 проти позову заперечує з посиланням на те що, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку не була передбачена. Тому договір на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги у 2016 році з позивачем не укладався. Про це позивач був повідомлений листом № 01-10/4965 від 29.11.2016. Також відповідач вважає, що посилання позивача на Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затв. постановою КМУ від 04.03.2002 № 256, є не коректним, оскільки цей Порядок в 2016 році не діяв через відсутність державних субвенцій і звіряння з позивачем за формою « 2 – пільга», що передбачене цим Порядком, не проводилося.

Лише 20 грудня 2016 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення та виконання бюджетів)», яким встановлено, що фінансування пільг на послуги зв’язку здійснюється з видатків місцевих бюджетів (а не за рахунок субвенцій з державного бюджету, як було до цього).

За таких обставин відповідач стверджує, що оскільки протягом 2016 року порядок відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг на послуги зв’язку був неврегульований законами або іншими актами цивільного законодавства, тому відповідний договір з позивачем не укладався та у 2016 році були відсутні підстави для виникнення будь-яких зобов’язань УСЗН перед позивачем.

У поясненнях за листом від 26.10.2017 № 26-15/775 позивач доводи відповідача відхиляє та посилається на те, що право позивача на отримання відшкодування витрат, пов‘язаних з наданням пільг, підлягає реалізації і захисту незважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатків на ці потреби не було передбачено, а за рішенням господарського суду, навіть при відсутності у відповідача на казначейських рахунках відповідних коштів, може бути виконано окремо за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, що визначаються при прийнятті Закону України про Бюджет на відповідний рік.

У ході розгляду справи судом досліджувався розрахунок додаткових вимог по справі, який позивачу слід уточнити щодо зазначення періодів нарахування інфляційних втрат. Також від відповідача слід витребувати відомості з питання, чи були ОСОБА_1 отримані від позивача розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов‘язаних з наданням пільг за період з січня по квітень 2016 року.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області слід виключити зі складу учасників судового процесу по цій справі, про що вказано вище.

За вказаних обставин слід розгляд справи відкласти.

Керуючись ст. ст. 27, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Розгляд справи відкласти на 22 листопада 2017 року, 10 год. 30 хв., засідання відбудеться за адресою: м. Харків, пр-т Науки, б. 5, 2-й поверх, зала № 204.

2. Виключити Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області зі складу учасників судового процесу по цій справі.

3. Зобов'язати: позивача – подати уточнений розрахунок інфляційних втрат із зазначенням періодів їх нарахування;

відповідача - подати відомості з питання, чи були ОСОБА_1 отримані від позивача розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов‘язаних з наданням пільг за період з січня по квітень 2016 року.

Явка в судове засідання представника позивача обов‘язкова.

Суддя Н.М.Зюбанова