Ухвала суду № 70162746, 08.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 листопада 2017 р. К/800/36828/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.

розглянувши матеріали касаційної скарги Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2017 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 р. у справі № 462/2513/17 за позовом ОСОБА_1 до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними щодо відмови у врахуванні його стажу роботи при обчисленні пенсії, зобов'язання відповідача обчислити йому розмір пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням стажу роботи та заробітної плати з 01 грудня 1994 року по 30 листопада 1999 року та всього періоду після 01 липня 2000 року, а також зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи з 12.07.1993 року по 16.06.1994 року та з 06.07.1994 року по 30.04.1996 року, та виплатити йому недораховані суми пенсії з 28.10.2016 року.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2017 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 р., позов задоволено.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 25.05.2016 року позивач перебуває на обліку в Залізничному об'єднаному управлінню Пенсійного Фонду України м. Львова, як одержувач пенсії за віком.

27.05.2016р. позивач звернувся до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Львова із заявою, в якій просив обчислити розмір пенсії з врахуванням стажу роботи та заробітної плати всього періоду після 01.07.2000 року та за період його роботи з 01 грудня 1994 року по 30 листопада 1999 року, оскільки з 12.07.1993р. по 16.06.1994 р. він працював в «Консалтинг-Консорціум» по будівництві житла в СНГ Російської Федерації, а з 06.07.1994 р. по 30.04.1996 р. в «Представництві фірми «ЦВУ Консалтинг-Консорціум Вонунгсбау» Російської Федерації.

Листом № 1/с-9/3113 від 28.04.2017р. відповідач повідомив позивача про те, що підстав для обчислення розміру пенсії з врахуванням стажу роботи та заробітної плати з 12.07.1993р. по 16.06.1994р., 06.07.1994р. по 30.04.1996р. немає, та відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» не було передбачено обчислення пенсії особам, які працювали за кордоном із заробітку, отриманого в іноземній валюті.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1, він з 12.07.1993 року по 16.06.1994 року працював по договору в «Консалтинг-Консорціум» по будівництві житла в СНГ Російської Федерації, з 06.07.1994 р. по 30.04.1996 р. в «Представництві фірми «ЦВУ Консалтинг-Консорціум Вонунгсбау» Російської Федерації.

З копії трудового договору від 12.07.1993 р. вбачається, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу адміністратора у Консалтинговий Консорціум по будівництву житла в СНГ на строк 12 місяців, з копії трудового договору від 06.06.1994 р., та 18.02.1996 р., що ОСОБА_1 був прийнятий по строковому договору на роботу інспектора по технічному обладнанню будинків у Консалтинговий Консорціум по будівництву житла в СНГ, а з копії трудового договору від 18.02.1996 р. працював інспектором по технічному обладнанню.

Також довідкою від 15.05.1994 р. «Консалтинг-Консорціум по будівництву житла в СНГ» підтверджується, що ОСОБА_1 працював у них з 12.07.1993 р. по 15.05.1994 р. та його зарплата становила до 31.12.1993 - 900 німецьких марок, з 01.01.1994 -1100 німецьких марок. З цієї суми сплачувався податковий податок і відрахування на соціальне страхування.

Відтак, у спірний період з 12.07.1993р. по 16.06.1994р., з 06.07.1994р. по 30.04.1996р. позивач працював та отримував зарплату на підприємстві, яке знаходиться на території Російської Федерації, а тому питання щодо можливості зарахування цих періодів роботи до стажу, слід розглядати у відповідності до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року (Угоди).

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 6 Угоди встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

За приписами статті 7 Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі (далі - Угода СНД), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якої вони проживають.

Призначення пенсій громадянам держав-учасниць угоди відбувається за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасниць угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих країн, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї угоди.

31.05.2016 року УПФУ в Залізничному районі м. Львова направило запит до Пенсійного фонду Російської Федерації щодо надання допомоги у витребуванні довідок про стаж роботи та заробітну плату ОСОБА_1 за період з 12.07.1993р. по 16.06.1994р., з 06.07.1994р. по 30.04.1996р.

У відповідь на запит Управління Пенсійного фонду Російської Федерації № 10 по м.Москві і Московській області від 01.09.2016 р. повідомило, що організацію Консалтинг Консорціум «Будівництво житла в СНГ» знято з реєстраційного обліку в ПФР по коду « 4-реорганізація», правонаступником являється представництво фірми ЦВУ «Консалтинг-Консорціум», яка теж знята з з реєстраційного обліку в ПФР з кодом «ліквідація», тому надати дані щодо застрахованої особи ОСОБА_1 неможливо.

Однак, суди вірно дійшли висновку, що неможливість відповідача отримати довідки про підтвердження стажу роботи та заробітної плати позивача за період з 12.07.1993р. по 16.06.1994р., з 06.07.1994р. по 30.04.1996р. не може бути підставою для відмови ОСОБА_1 у врахуванні спірного стажу за обставин, коли у трудовій книжці позивача чітко вказано періоди роботи, як за межами України, так і на території нашої держави, а довідками підтверджується його заробітна плата.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2017 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 р.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Т. Черпіцька