Ухвала суду № 70162436, 09.11.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1796/17

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

09 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в червні 2017 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: стягнути з ПАТ "Красилівський машинобудівний завод", заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2017 року в сумі 47528, 44 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2017 адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з ПАТ "Красилівський машинобудівний завод", заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2017 року в сумі 47528, 44 грн. на користь Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відповідно до п.6.4 Інструкції направило на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме:

- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2017 року на суму 18055,00 грн.;

- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2017 року на суму 29473,44 грн.

Відповідно до карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та Списком №2 непогашена заборгованість відповідача за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 становить 47528,44грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, та сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) вказано, що Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV вказано, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підпунктом 6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 вказано, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції).

Підпунктом 6.7 п.6 вищевказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно абз. 1 пп. 6.8 п. 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п.6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Таким чином, обов'язок щодо визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи Пенсійного фонду України, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування сум є розрахунок цих витрат, який надсилається відповідачу.

Оскільки ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні Закону № 1058-IV, використовує працю найманих працівників, то відповідно зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону № 1058-IV.

Зазначені розрахунки надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи, вказані розрахунки відповідачем не оскаржувались та не скасовані, докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "а", "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 47528,44 грн. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивач діяв в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства що підтверджується матеріалами справи.

Посилання відповідача в апеляції на те, що позивач не має повноважень в спірних правовідносинах, а також те, що судом першої інстанції не досліджено питання прибутковості господарської діяльності відповідача, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі не базуються на вимогах закону та не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин.

Крім того, 03.10.2017 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд даної справи за загальними правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч.8 ст. 183-2 КАС України апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Згідно матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув дану справу в порядку скороченого провадження з урахуванням усіх наявних обставин по справі, та не вбачав підстав для переходу у відкрите судове засідання.

Колегія суддів зазначає, що до Вінницького апеляційного адміністративного суду позивачем не було надано належної аргументації щодо підстав розгляду справи за загальними правилами адміністративного судочинства у відкритому судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції зазначається, що справа розглянута згідно матеріалів справи, які надані суду сторонами.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку що клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року - без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.