Постанова № 70160597, 07.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" листопада 2017 р. № 820/4054/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Попова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 31.05.2017 р. за №80/2030-1303-17.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.05.2017 року заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №80/2030-1303-17, яким було визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у сумі 2083,33 грн.

Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає його незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі зазначивши, що податкове повідомлення-рішення 31.05.2017 року за №80/2030-1303-17 є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Mercedes-Benz модель S350 4Matic, рік випуску - 2013 р., номерний знак НОМЕР_1.

Відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 80/2030-1303-17 від 31.05.2017 року відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 2083,33 грн.

Також судом було встановлено, що 07.08.2017 року позивач - 03.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Харківській області зі скаргою про перегляд податкового повідомлення рішення № 80/2030-1303-17 від 31.05.2017 року та просив його скасувати.

17.08.2017 року ГУ ДФС у Харківській області було прийнято рішення № 10630/П/99-98-11-02-01-14, відповідно до якого до якого податкове повідомлення-рішення № 80/2030-1303-17 від 31.05.2017 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Суд зазначає, що транспортний податок був запроваджений Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 року та яким, зокрема, у новій редакції була викладена ст. 267 Податкового кодексу України.

Законом України від 24.12.2015 №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016 року.

У розумінні ст. 265 Податкового кодексу України транспортний податок є складовою частиною податку на майно.

Згідно з абз.1 п.267.2.1 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З приписів наведеної норми чітко слідує, що законодавцем запроваджено дві умови, за одночасної наявності яких у особи як потенційного платника податку на майно (транспортного податку) і виникає податковий обов'язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) вік автомобіля - існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п'ять років від року випуску автомобіля, 2) перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.

При цьому, пп.14.1.220 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отже, у разі можливості встановлення календарної дати випуску конкретного легкового автомобіля початок перебігу та завершення, згаданого у Податковому кодексі України п'ятирічного строку не може бути ототожнено з календарним роком (відлік якого розпочинається 1 січня і завершується 31 грудня кожного року), адже цей строк (вік автомобіля) починає свій перебіг на наступний день від дати випуску автомобілю і збігає у останній день п'ятого послідовного року.

Механізм справляння транспортного податку передбачає, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.267.5.1 ст.267 Податкового кодексу України), а податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.267.6.2 ст.267 Податкового кодексу України).

З приписів наведеної норми чітко слідує, що законодавцем запроваджено дві умови, за одночасної наявності яких у особи як потенційного платника податку на майно (транспортного податку) і виникає податковий обов'язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) вік автомобіля - існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п'ять років від року випуску автомобіля, 2) перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.

При цьому, пп.14.1.220 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачено, що з 01.01.2017 року мінімальний місячний розмір заробітної плати склав - 3200,00 грн., а отже середньоринкова вартість обєкта оподаткування згідно з абз.1 п.267.2.1 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) (із розрахунку 3200.00.00*750) має перевищувати 1 200 000,00 грн.

Судом встановлено, що згідно наданого позивачем з офіційного сайту Мінекономрозвитку України www.me.gov.ua розрахунків середньоринкова вартість Mercedes-Benz модель S350 4Matic з обємом циліндрів двигуна 3000 куб. см, дизель, 2013 року випуску станом на 04.01.2017 року становить 1 173 192, 41 грн., станом на 04.09.2017 року становить 1 186 783,71 грн., станом 07.11.2017 вартість становить 1 186 783,71 грн.

Суд наголошує, що під час розгляду справи представником відповідача також було надано до суду з офіційного сайту Мінекономрозвитку України www.me.gov.ua 4 розрахунки середньоринкової вартісті Mercedes-Benz модель S350 4Matic з обємом циліндрів двигуна 3000 куб. см, дизель, 2013 року, від 26.06.2017 року вартість становить 1 492 253,12 грн., від 27.10.2017 року вартість становить 1 373 934,66 грн..

Суд аналізуючи в сукупності вище зазначені докази в розрізі ст. 70 КАС України критично відносить до данних відповідача, оскільки як зазначало судом вище оскаржене податкове повідомлення рішення було винесено 31.05.2017 р. відповідачем згідно пложень ст. 71 КАС України не було надано довідку з офіційного сайту Мінекономрозвитку України станом як на час винесення оскарженого рішення так і на 1 січня податкового (звітного) року.

А тому суд приходить до висновку, що згідно наданого позивачем з офіційного сайту Мінекономрозвитку України www.me.gov.ua розрахунків середньоринкова вартість Mercedes-Benz модель S350 4Matic з обємом циліндрів двигуна 3000 куб. см, дизель, 2013 року випуску станом на 04.01.2017 року становить 1 173 192, 41 грн. фактична вартість автомобіля позивача, що належить йому на праві власності є нижчою за 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, проведені ГУ ДФС у Харківській області розрахунки у даному конкретному випадку є суперечливими, що має суттєве значення для кваліфікації спірного автомобіля як об'єкта оподаткування транспортним податком за 2017 рік.

За відсутності письмового розрахунку суми спірного зобов'язання, який був би складений ГУ ДФС до моменту прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд сприймає дану обставину як підставу для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги приписи ч. 2 ст.19 Конституції України і враховує, що порядок реалізації управлінської функції контролю у спірних правовідносинах має відповідати положенням ст.ст.54, 58, 267 Податкового кодексу України.

Водночас з цим суд зауважує, що згідно до абзацу 2 п.267.2.1 ст.267 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 24.12.2015 року № 909-VIII передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень за правилами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів юридичної правильності і фактичної обґрунтованості спірного рішення.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 31.05.2017 р. №80/2030-1303-17 винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а отже позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 31.05.2017 р. №80/2030-1303-17.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2017 року.

Суддя Спірідонов М.О.