Ухвала суду № 70160587, 08.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

08.11.2017р. №820/4077/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

суддів - Старосєльцевої О.В., Тітова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву третьої особи ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом

В С Т А Н О В И В:

31.10.2017р. третя особа ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз’яснення судового рішення в порядку ст.170 КАС України, в якій просив роз’яснити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017р. по справі №820/4077/17 з питання: яким чином назване судове рішення підлягає виконанню в частині поновлення полковника податкової міліції ОСОБА_2 на посаді начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області.

В обґрунтування поданої заяви вказав, що згідно зазначеної постанови полковника податкової міліції ОСОБА_2 було поновлено на посаді начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області. В той же час останній до звільнення обіймав іншу посаду – начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Харківській області. Також заявник посилається на п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 та ст.235 КЗпП України.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, у судове засідання прибув. Через канцелярію суду надав заяву, в якій вказав, що проти задоволення заяви про роз'яснення судового рішення заперечує, просить відмовити в задоволенні вказаної заяви. А також, враховуючи неявку заявника та представника відповідача, просить суд розглянути заяву про роз'яснення судового рішення в порядку письмового провадження.

Представник відповідача - Державної фіскальної служби України, та третя особа ОСОБА_1, у судове засідання не прибули, про причини неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд заяви без участі суду не надали.

За правилами, встановленими ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати заяву без присутності вказаних осіб на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Проаналізувавши доводи заявника щодо необхідності роз'яснення судового рішення, суд, враховуючи матеріали даної адміністративної справи, приходить до висновку, що підстави для роз'яснення судового рішення відсутні.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017р. по справі №820/4077/17 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, треті особи: Виконуючий обов'язки Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_3; ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді: визнано незаконним та скасовано наказ в.о. Голови ДФС України ОСОБА_3 від 07.09.2017р. №2093-о «По особовому складу» про звільнення 15 вересня 2017 року полковника податкової міліції ОСОБА_2 (А-026383) з посади начальника управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Харківській області, зарахувавши у розпорядження Головного управління ДФС у Харківській області; визнано незаконним та скасовано наказ В.о. Голови ДФС України ОСОБА_3 від 07.09.2017р. №2075-о «Про призначення ОСОБА_1П.» про призначення ОСОБА_1 (М-035389) на посаду начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області, звільнивши з посади заступника начальника відділу оперативних заходів управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Донецькій області, встановивши посадовий оклад згідно із штатним розписом; поновлено полковника податкової міліції ОСОБА_2 (А-026383) на посаду начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області ГУ ДФС у Харківській області.

Станом на день розгляду заяви вказана постанова суду не набрала законної сили, але постанову суду в частині поновлення полковника податкової міліції ОСОБА_2 (А-026383) на посаду начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області ГУ ДФС у Харківській області допущено до негайного виконання.

Правилами частини першої статті 138 КАС України встановлено, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо), та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Так, в мотивувальній частині судового рішення зазначено, що оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів, суд вважає за необхідне поновити позивача на посаді начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області, яку він на час звільнення не обіймав, і таке поновлення не може розцінюватись, як призначення особи на нове місце служби, адже мало місце фактичне перейменування Управління, а відтак і посади позивача.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно із Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Протоколу №1 та протоколів №2, №4, №7 та №11 до Конвенції» Україна повністю визнає обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких видана Верховною Радою, є частиною законодавства України.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», колишня друга секція (Заява №63566/00) Страсбург, 18 липня 2006 року, - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен аргумент заявника.

Відповідно до рекомендацій №R(2000)2, компетентні органи держави-відповідача можуть прийняти й інші міри, ніж ті, які визначив суд при постановленні рішення у відповідності до ст. 41 Конвенції, та/або загальні заходи чи індивідуальні заходи, наскільки це можливо, для поновлення тієї ситуації, в якій знаходилась особа до порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Шинкаренко проти України» п'ята секція (Заява №31105/02), Страсбург, 7 червня 2007 року, суд наголосив, що особлива сумлінність необхідна у трудових спорах (рішення у справі «Руотоло проти Італії», від 27 лютого 1992 року, Series A no. 230-D, р. 39, п. 17). Питання переважного права залишитись на роботі є звичайним питанням для спорів цього виду.

Відповідно до ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

З аналізу даної норми вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту. Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

При цьому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Так, питання, з приводу роз'яснення яких звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень, а як вбачається із постанови суду від 23.10.2017 р. резолютивна частина містить чіткий висновок суду за наслідками розгляду позовних вимог позивача.

Таким чином, з огляду на зміст поданої заяви суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про роз'яснення постанови суду фактично за своєю суттю є формою висловлення незгоди з мотивацією судового рішення, що суперечить принципам інституту роз'яснення судового рішення.

За таких обставин, розглянувши подану заяву, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні, оскільки постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017р. складено у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а її зміст є зрозумілим, як і зрозумілим є порядок виконання даної постанови в частині поновлення полковника податкової міліції ОСОБА_2 (А-026383) на посаді начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області ГУ ДФС у Харківській області.

Керуючись ст.ст.160,165,170,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви третьої особи ОСОБА_1 про роз’яснення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017р. по справі №820/4077/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, треті особи: Виконуючий обов'язки Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_3; ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді; – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Панченко О.В.

Судді Тітов О.М.

ОСОБА_5