Ухвала суду № 70160303, 09.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5684/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 листопада 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до Державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення від 21.06.2017 року №35800639 та внесення запису про скасування державної реєстрації прав, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до Державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення від 21.06.2017 року №35800639 та внесення запису про скасування державної реєстрації прав.

За приписами ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

Вимоги до позовної заяви визначені правовими нормами ст.106 цього ж Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Адміністративний процес ініціюється через подання адміністративного позову. Адміністративний позов, згідно з пунктом 6 коментованої статті, є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно – правових відносинах. Тільки адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, може бути підставою для відкриття провадження у адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 106 КАС України у позовні заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати; позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Поряд з позовною заявою, позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цього позову у звязку з необхідністю додаткового часу на перерахування коштів.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до Прикінцевих положеннях Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” № 484-VIII від 22.05.2015 року, Кабінет Міністрів України зобов’язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов’язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення від його сплати є неприпустимим.

Крім того, невмотивоване відстрочення сплати судового збору суб’єктів владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб’єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання, зажаючи на відсутність доказів неналежного майнового стану позивача, суддя приходить до висновку, що наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

В порушення вимог ч.3 ст. 106 КАС України та ЗУ «Про судовий збір» позивачем судовий збір не сплачено.

Поряд з цим, згідно з ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

При цьому, позивачем даний адміністративний позов подано не в якості суб’єкта владних повноважень у відповідності до приписів ч.4 ст.50 КАС України, а тому позивачу слід до позовної заяви додати її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

З урахуванням положень зазначених норм закону, суддею встановлено, що заявлений адміністративний позов даним вимогам не відповідає.

Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду документу про сплату судового збору, копії позовної заяви та доданих до неї документів у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб.

На підставі вищевикладеного, адміністративний позов слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 94, 105, 106, 108 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову - відмовити.

Адміністративний позов Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до Державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення від 21.06.2017 року №35800639 та внесення запису про скасування державної реєстрації прав - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п’яти днів з моменту отримання копії ухвали суду та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ч. 3 ст. 186 КАС України.

Суддя П.П.Марин