Ухвала суду № 70158082, 06.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.

з участю секретаря Борщенка К.О.

прокурора Попадина Я.І.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «ДНІПРООЛІЯ ЛОГІСТИК» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Попадин Я.І. про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно ТОВ «Дніпрооліялогістік» код ЄДРПОУ 39530838 - грошові кошти, що зберігаються на рахунку №26000053515375 відкритому в Криворізькій філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Кривий Ріг (МФО 305750), яка входить до складу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Київ, вул.. Грушевського, будинок 1Д (МФО 305299).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор товариства подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2017 року арешт на майно.

Вказує на те, що вказане майно вже було предметом судового розгляду та ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 29.08.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно. За аналогічних підстав таке клопотання знову було внесено на розгляд слідчого судді, а відтак на думку апелянта, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Щодо пропущення строків на апеляційне оскарження, то враховуючи, що розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, апелянт просить поновити пропущений строк.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 01.09.2017 року було постановлено без виклику представника власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, слідчим відділом управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002519 від 16.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

30.08.2017 року постановою старшого слідчого в ОВС СВ управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Якубець О.С. вказане у клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні №42015000000002519 речовим доказом.

01.09.2017 року прокурор групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Попадин Я.І., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме грошові кошти, належні ТОВ «Дніпрооліялогістік» код ЄДРПОУ 39530838, що зберігаються на рахунку №26000053515375 відкритому в Криворізькій філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Кривий Ріг (МФО 305750), яка входить до складу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Київ, вул.. Грушевського, будинок 1Д (МФО 305299), посилаючись на те, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, тобто на наявність правових підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КК України.

01.09.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора задоволено.

Жодних підстав, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого/прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий/прокурор повинен неухильно їх дотримуватись.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого/прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод,відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження за №42015000000002519 про накладення арешту на зазначене в клопотанні прокурора майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення сторони обвинувачення та прийшов до правильного висновку, що зазначене клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним ч. 2 ст. 170 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене в клопотанні прокурора майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому доводи апелянта щодо незаконності ухвали слідчого судді та відсутність правових підстав для задоволення внесеного на розгляд слідчого судді клопотання про арешт майна, слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «ДНІПРООЛІЯ ЛОГІСТИК» ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Поновити директору ТОВ «ДНІПРООЛІЯ ЛОГІСТИК» ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2017 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Попадин Я.І. про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно ТОВ «Дніпрооліялогістік» код ЄДРПОУ 39530838 - грошові кошти, що зберігаються на рахунку №26000053515375 відкритому в Криворізькій філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Кривий Ріг (МФО 305750), яка входить до складу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Київ, вул.. Грушевського, будинок 1Д (МФО 305299), - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «ДНІПРООЛІЯ ЛОГІСТИК» ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. Дзюбін В.В. ЛашевичВ.М.

Справа № 11-сс/796/4849/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Білоцерківець О.А.

Доповідач: Рибак І.О.