Ухвала суду № 70156899, 02.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження апел.суду №11-кп/790/1456/17 Головуючий 1 інстанції: Вікторов В.В.

Справа суду 1-ї інстанції № 642/7202/16

Категорія: ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Савченка І.Б., Ємця О.П.,

за участю секретаря Боровської О.В.,

прокурора Кочетова В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12016220060000588 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора на вирок Ленінського районного суду міста Харкова від 29 березня 2017 року, ухвалений стосовно ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який працює старшим спеціалістом з ОКР ПАТ «Альфа Банк», зареєстрований та мешкає за адресою: м. Харків, вул. Пономаренківська, буд. 53/37, раніше судимого: 15.11.2016 року вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ст.ст. 366 ч. 2, 191 ч. 4, 15 ч. 3, п.п. 6, 9 ч.2 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна з позбавленням права обіймати посади строком на 3 роки та зі штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 гривень,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч.4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки;

- за ч.2 ст. 366 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та зі штрафом в дохід держави у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у сумі 8500 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та зі штрафом в дохід держави у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у сумі 8500 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2016 року, за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч.2, 191 ч.4, 15 ч.3, 115 ч.2 п.п.6,9 КК України та ст.ст. 191 ч.4, 366 ч.2 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1Ю остаточне покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього майна, що є власністю засудженого, з позбавленням права обіймати посади,повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та зі штрафом в дохід держави у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян- у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.

По даному кримінальному провадженню у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з 01.03.2016 року.

Зараховано ОСОБА_1, на підставі ст. 72 ч. 5 КК України, в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 01.03.2016 року по 29.03.2017 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1Ю на користь потерпілого - Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди - 193998 грн. 39 коп.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у звязку з проведенням судово-почеркознавчої експертизи № 318 від 02.09.2016 р. в розмірі 6603 грн.

Долю речових доказів суд вирішив відповідно до вимоги ст. 100 КПК України.

Згідно вироку, наказом директора з управління персоналом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Альфа-Банк» (далі Банк) №2532-К від 30.07.2012 ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду спеціаліста групи забезпечення продажів в Харківському регіоні відділу забезпечення продажів Управління продажів продуктів споживчого кредитування. Далі наказом начальника відділу кадрів від 17.06.2014 №2634-К він був переведений на посаду спеціаліста з операційно-касової роботи ПАТ «Альфа-Банк» Відділення «Харківського №1», та наказом від 01.09.2015 №3316-К переведений на посаду старшого спеціаліста з операційно-касової роботи ПАТ «Альфа-Банк» Відділення «Харківського №1», на якій фактично працював до 19.02.2016.

ОСОБА_1, працюючи на посадах спеціаліста та старшого спеціаліста з операційно-касової роботи Відділення «Харківського №1» ПАТ «Альфа-Банк», будучи добре обізнаним у банківській справі та маючи досвід у даній галузі, будучи матеріально відповідальною особою, згідно з п.1.2 Посадової інструкції, затвердженої розпорядженням №1561 від 20.11.2009 директора з управління персоналом ПАТ «Альфа-Банк», відповідно до вказаної інструкції здійснював у тому числі такі повноваження, функції та обовязки:

-п.3.1.8 забезпечення контролю за належним обліком та зберіганням наявних готівкових грошових коштів та інших цінностей;

-п.3.1.10 - забезпечення цілісності наявних грошових коштів та інших цінностей;

-п.3.1.11 - організація касової роботи відділення по прийому, перерахуванню та видачі готівкових грошових коштів та цінностей;

-п.3.1.12 - безпосереднє здійснення касових операцій по прийому, перерахуванню та видачі готівкових грошових коштів та цінностей;

-п.3.1.13 здійснення контролю за дотриманням Порядку ведення касових операцій;

-п.3.1.15 проводить, відповідно до внутрішніх регулятивних документів банку, що визначають ідентифікацію та вивчення клієнтів з точки зору вимог фінансового моніторингу, ідентифікацію субєктів, у супроводі фінансових операцій яких бере участь;

-п.3.2.4. здійснює відкриття/закриття та обслуговування карткових рахунків в національній та іноземній валюті. Відповідає за правильність заповнення документів, в тому числі прийом та формування необхідного пакету документів для відкриття рахунку та отримання картки клієнтом, передбачених чинним законодавством і організаційно-розпорядчими документами банку;

-п.3.2.5 здійснює реєстрації надходження пластикових карт, видачі карт Клієнту, прийняття заяв від Клієнта на блокування, анулювання, розблокування, зміну параметрів картки, заяв на продовження картки (оформлення її на новий строк), а також на перевипуск картки та інш., при цьому контролювання виконання функцій підрозділів Банку, що здійснюють емісію пластикових карток та технічний супровід операцій по них;

-п 3.2.8 відкриття в програмних комплексах, призначених для виконання обслуговування операцій з пластиковими картками (в т.ч. «IS-Card») карткових рахунків для гарантійного забезпечення карти клієнту;

-п.3.2.12 здійснення відкриття/закриття і обслуговування поточних, вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб в національній валюті України та іноземній валюті (в тому числі, прийом і формування необхідного пакету документів для відкриття рахунку, передбачених діючим законодавством та організаційно-розпорядчими документами банку, оформлення договорів, додаткових угод і т.д);

-п.3.2.13 - формування та ведення юридичної справи по рахункам фізичних осіб;

-п.3.2.16 здійснення введення платіжних документів по операціях, здійснюваних фізичними особами а АВС, в т.ч. введення валютних платіжних документів в підсистему SWIFT АВС Western Union з подальшою передачею їх економісту відділу розрахунків Банку для авторизації валютних вихідних платежів, керівнику відділу для авторизації меморіальних внутрішніх документів по рахункам фізичних осіб та вихідних платежів в національній валюті з подальшою передачею документів, проведених по поточним (депозитним) рахункам клієнтів, для підшивки в документи дня;

- п.3.2.16 - зарахування/відрахування в національній валюті України та в іноземній валюті на рахунки клієнтів/з рахунків клієнтів Банку та оформлення меморіальних ордерів, платіжних доручень і документів, необхідні для здійснення операцій;

-п. 3.2.17 здійснення зарахування/списання в національній валюті України та в іноземній валюті на рахунки клієнтів/з рахунків клієнтів Банка і оформлення меморіальних ордерів, платіжних доручень і документів, необхідних для здійснення операцій;

-п.3.2.19 оформлення документів по касових операціях, введення касових документів по операціях, здійснюваних фізичними особами, з подальшою передачею їх іншому відповідальному співробітникові Банку для проведення авторизації;

-п.3.2.20 забезпечення цілісності наявних грошових коштів та інших цінностей;

-п.3.2.23 здійснення прийому довготриваючих (оформлення додаткових угод) і разових доручень на здійснення переводів в іноземній валюті та в національній валюті України, доручень на конвертацію, доручень на купівлю цінних паперів, доручень на купівлю/продаж іноземної валюти, інших доручень, які не суперечать діючому законодавству України, нормативно-правовим актам НБУ і внутрішнім нормативним документам Банку;

-п.3.2.25 здійснення операцій грошових переводів в національній та іноземній валюті без відкриття рахунку та з відкриттям рахунку;

-п.3.2.27 - здійснення операцій з поповнення карткових рахунків та видачі грошових коштів з карткових рахунків;

-п.3.2.32 обслуговування клієнтів по прийому та видачі готівкових грошових коштів на підставі касових документів;

-п.3.2.33 - проведення валютно-обмінних операцій через касу банку;

-п. 3.2.43 візування документів та кореспонденції з питань діяльності каси відділу;

- п.4.1.3 - своєчасне інформування утримувача Карти про стан його карткового рахунку, заборгованості перед банком, виникнення овердрафта;

-п.4.1.4 відкриття на початку робочого дня приміщення та сховища цінностей, виконання інших дій, які необхідні для роботи з додатковим касовим обладнанням;

-п.4.1.5 дотримання порядку передачі цінностей між співробітниками каси;

-п.4.1.6 дотримання порядку формування готівкових грошових коштів;

-п.4.1.7 - дотримання порядку ведення Книг обліку прийнятих та виданих коштів в національній та іноземній валюті;

-п.4.1.8 заповнення звідної довідки про касові обороти за день, звірення її відомостей з даними бухгалтерського обліку, підписання її у керівника відділення;

-п.4.1.15 зберігання таємниці про операції, рахунках і вкладах клієнтів і кореспондентів банку, також інших відомостей, які являють собою комерційну таємницю Банку у відповідності з його внутрішніми нормативними документами;

-п.5.1 здійснення прав, наданих йому чинним законодавством України та організаційно-розпорядчими документами Банку;

-п.5.2. здійснення прав: у відповідності з правилами, встановленими внутрішніми документами Банку, взаємодіяти з іншими структурними підрозділами; отримувати від підрозділів Банку документи та інформацію, які необхідні для виконання покладених на нього функцій;

-п.6.1. - відповідальність за невиконання, або неналежне виконання своїх обовязків, покладених на нього інструкцією та іншими внутрішніми нормативними документами Банку у відповідності з діючим законодавством України;

-п.6.2. - матеріальна відповідальність за завданий Банку збиток відповідно до чинного законодавства України;

-п.6.3 - повна індивідуальна матеріальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, ОСОБА_1, працюючи на зазначених посадах, відповідно до вказаних службових повноважень і обовязків здійснюючи адміністративно-господарські функції, являвся службовою особою.

ОСОБА_1 у період часу з 01.11.2015 по 17.02.2016, будучи службовою особою та здійснюючи вищевказані повноваження та функції, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення шляхом зловживання своїм службовим становищем, маючи доступ до банківської інформації та рахунків клієнтів банку, маючи повноваження на проведення банківських операцій по обслуговуванню клієнтів, в тому числі: укладання депозитних та кредитних договорів, проведення операцій по рахунках клієнтів, реалізуючи виниклий у нього злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном грошовими коштами клієнтів банку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розміщеними ними на рахунках у вказаному відділенні банку, з використанням службового підроблення, знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПАТ «Альфа-Банк» Відділення Харківське №1 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд.14, провівши ряд банківських операцій та оформивши для цього відповідні завідомо неправдиві документи від імені вказаних клієнтів банку, незаконно заволодів та розпорядився грошовими коштами клієнтів банку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 розміщеними на рахунках Банку, за наступних обставин.

Так, 14.05.2015 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ПАТ «Альфа Банк» було укладено депозитний договір №TDRM000091324 на суму 56000,00грн., та відкрито депозитний рахунок №26301601368602. Даний депозитний договір було укладено строком на три місяці з щомісячним нарахуванням відсотків і їх виплатою в кінці строку на картковий рахунок №26259002692643, відкритий в ПАТ «АльфаБанк» 14.11.2015 року.

ОСОБА_1 з метою реалізації вищевказаного злочинного умислу на заволодіння чужими грошовими коштами, а саме коштами клієнтів банку, у тому числі ОСОБА_2, у період з 13.02.2016 по 17.02.2016, не повідомляючи клієнтку банку ОСОБА_2 про проведення від її імені банківських операцій, про оформлення документів щодо зазначених операцій, та без фактичного підписання нею відповідних офіційних документів щодо вказаних операцій та без її згоди, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, з використанням підроблених офіційних документів від імені ОСОБА_2, а саме:

-заяви, датованої 13.02.2016, про відмову від пролонгації депозитного договору №TDRM000091324 від 14.05.2015 .

-заяви, датованої 15.02.2016, №694219 про видачу грошових коштів в сумі 63956,12 грн. з карткового рахунку клієнта №26259002692643, у якій згідно з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;

-заяви, датованої 15.02.2016, №724975 на переказ готівки в сумі 63956,00 грн., у якій згідно з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;

-заяви, датованої 15.02.2015, №604713 на видачу готівки в сумі 50000 грн., в якій, згідно з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;

-заяви, датованої 16.02.2015, №607334 на видачу готівки в сумі 8000 грн., в якій, згідно з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;

-заяви, датованої 17.02.2015, №609283 на видачу готівки в сумі 4000 грн., в якій, згідно з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою, -

використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами клієнтки банку ОСОБА_2, а також приховання своїх злочинних дій від керівництва відділення банку, без відому та згоди клієнта банку незаконно провів та оформив з коштами клієнта ОСОБА_2 ряд банківських операцій, в результаті яких відбулися такі дії:

1)15.02.2016 кошти в сумі 63956,12 грн., перераховані з депозитного рахунку клієнта ОСОБА_2 №26301601368602 на картковий рахунок клієнта №26259002692643;

2)15.02.2016 укладення депозитного договору №ДФЛ-608285/49 на суму 63956,12 грн. на імя ОСОБА_2 та переміщення коштів з карткового рахунку №26259002692643 на депозитний рахунок №26205601368601;

3)видача 15.02.2016 готівкових грошових коштів на суму 50000,00 грн. з депозитного рахунку клієнта №26205601368601, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

4)видача 16.02.2016 готівкових грошових коштів на суму 8000,00 грн. з депозитного рахунку клієнта №26205601368601, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

5)видача 17.02.2016 готівкових грошових коштів на суму 4000,00 грн. з депозитного рахунку клієнта №26205601368601, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 на загальну суму 62 тисячі гривень.

Так, 05.11.2012 між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ПАТ «АльфаБанк» було укладено депозитний договір №ДФЛ-291150/49 на суму 30000 грн., відкрито депозитний рахунок №26306319903901. Даний депозитний договір було укладено строком на один рік (з пролонгацією), зі щомісячною капіталізацією відсотків 05 числа кожного місяця.

ОСОБА_1 з метою реалізації вищевказаного злочинного умислу на заволодіння чужими грошовими коштами, а саме коштами клієнтів банку, у тому числі ОСОБА_3, у період з 21.01.2016 по 02.02.2016, не повідомляючи клієнта банку ОСОБА_3 про проведення від його імені банківський операцій, про оформлення документів щодо зазначених операцій та без фактичного підписання ним відповідних офіційних документів щодо вказаних операцій та без його згоди, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, з використанням підроблених офіційних документів від його імені, а саме:

- заяви від імені ОСОБА_3, датованої 21.01.2016, на дострокове розірвання депозитного договору №ДФЛ 291150/49 від 05.11.2012;

- заяви від імені ОСОБА_3, датованої 01.02.2016, №677623 на видачу готівки в сумі 50000 грн., в якій, згідно з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою;

- заяви від імені ОСОБА_3, датованої 02.02.2016, №155015 на видачу готівки в сумі 3550 грн., в якій, згідно з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, -

використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами клієнта банку ОСОБА_3, а також приховання своїх злочинних дій від керівництва відділення банку, без відому та згоди клієнта банку незаконно провів та оформив з коштами клієнта ОСОБА_3 ряд банківських операцій, в результаті яких відбулися такі дії:

1)01.02.2016 - дострокове розірвання депозитного договору №ДФЛ-291150/49 від 05.11.2012, внаслідок чого грошові кошти в сумі 53557,90 грн., з депозитного рахунку клієнта №26306319903901 були перераховані на поточний рахунок клієнта №26209319903901

2)видача 01.02.2016 готівкових грошових коштів на суму 50000,00 грн. з поточного рахунку клієнта №26209319903901, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

3)видача 02.02.2016 готівкових грошових коштів на суму 3550,00 грн. з поточного рахунку клієнта №26209319903901, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

Таким чином, ОСОБА_1 заволодів коштами ОСОБА_3 на загальну суму 53550,00 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Так, 21.12.2010 між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ПАТ «АльфаБанк» було укладено депозитний договір №ДФЛ-205489/49 на суму 1137,35 доларів США, строком на один рік (з пролонгацією), зі щомісячним нарахуванням відсотків і виплатою відсотків в кінці строку на поточний рахунок №26209253645701 відкритий 17.12.2009 року в ПАТ «АльфаБанк».

ОСОБА_1 з метою реалізації вищевказаного єдиного злочинного умислу на заволодіння чужими грошовими коштами, а саме коштами клієнтів банку, у тому числі - ОСОБА_4, у період з 12.01.2016 по 12.02.2016, не повідомляючи клієнта банку ОСОБА_4 про проведення від його імені банківських операцій, про оформлення документів щодо зазначених операцій та без фактичного підписання ним відповідних офіційних документів щодо вказаних операцій та без його згоди, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, з використанням підроблених офіційних документів від імені ОСОБА_4, а саме:

- заяви №101154 від 12.01.2016 на видачу готівки в сумі 400 доларів США (еквівалент у гривнях 9401,75 грн.), в якій, згідно з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_4 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою,

- заяви №70158 від 11.02.2016 на видачу готівки в сумі 700 доларів США (еквівалент у гривнях 18158,83 грн.) в якій, згідно висновку з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_4 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою,

- заяви №47561 від 12.02.2016 на видачу готівки в сумі 520 доларів США (еквівалент у гривнях 13563,51 грн.) в якій, згідно висновку з висновком експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_4 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою - використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами клієнтки банку ОСОБА_4, а також приховання своїх злочинних дій від керівництва відділення банку, без відому та згоди клієнта банку незаконно провів та оформив з коштами клієнта ОСОБА_4 ряд банківських операцій, в результаті яких відбулися такі дії:

1)видача 12.01.2016 готівкових грошових коштів на суму 400 доларів США, (що згідно курсу НБУ еквівалентно 9401,75 грн., на час скоєння злочину) з поточного рахунку ОСОБА_4 №26209253645701, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

2)видача 11.02.2016 готівкових грошових коштів на суму 700 доларів США, (що згідно курсу НБУ еквівалентно 18 158,83 грн., на час скоєння злочину) з поточного рахунку ОСОБА_4 №26209253645701, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

3)видача 12.02.2016 готівкових грошових коштів на суму 520 доларів США (що згідно курсу НБУ еквівалентно 13 563,51 грн., на час скоєння злочину) з поточного рахунку ОСОБА_4 №26209253645701, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

Таким чином, ОСОБА_1 заволодів коштами ОСОБА_4 на загальну суму 41 124,09 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Так, 19.08.2015 між гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ПАТ «АльфаБанк» було укладено депозитний договір №ДФЛ 554802/49 на суму 18402,00 грн., відкрито депозитний рахунок №26201384551201. Даний депозитний договір було укладено на невизначений строк, до запитання, зі щомісячним нарахуванням і виплатою відсотків шляхом їх перерахування в перший робочий день на депозитний рахунок.

Крім того, 21.08.2015 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7, та ПАТ «АльфаБанк» було укладено депозитний договір №ДФЛ-555391/49 на суму 1001,00 доларів США, відкрито депозитний рахунок №26307364551202.

ОСОБА_1 з метою реалізації вищевказаного єдиного злочинного умислу на заволодіння чужими грошовими коштами, а саме коштами клієнтів банку, у тому числі ОСОБА_5, у період з 20.11.2015 по 28.12.2016, не повідомляючи клієнта банку ОСОБА_5 про проведення від її імені банківський операцій, про оформлення документів щодо зазначених операцій та без фактичного підписання нею відповідних офіційних документів щодо вказаних операцій, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, з використанням підроблених офіційних документів від її імені, а саме:

- заяви на видачу готівки №412468 від 25.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою;

- заяви на видачу готівки №419068 від 27.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою;

- заяви на видачу готівки №496383 від 28.12.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою;

- заяви на видачу готівки №612747 від 23.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою;

- заяви на видачу готівки №84614 від 27.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою - використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами клієнтки банку ОСОБА_5, а також приховання своїх злочинних дій від керівництва відділення банку, без відому та згоди клієнта банку незаконно провів та оформив з коштами клієнтки ОСОБА_5 ряд банківських операцій, в результаті яких відбулися такі дії:

1)видача 23.11.2015 готівкових грошових коштів на суму 800 доларів США, (що згідно курсу НБУ еквівалентно 19 187,66 грн., на час скоєння злочину) з карткового рахунку ОСОБА_5 №26250001885654, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

2)видача 24.11.2015 готівкових грошових коштів на суму 220 доларів США, (що згідно курсу НБУ еквівалентно 5 294,00 грн., на час скоєння злочину) з карткового рахунку ОСОБА_5 №26250001885654, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

3)видача 25.11.2015 готівкових грошових коштів на суму 3000,00 грн., з депозитного рахунку ОСОБА_5 №26201384551201, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

4)переказ 26.11.2015 готівкових грошових коштів на суму 3000,00 грн., на депозитний рахунок ОСОБА_5 №26201384551201;

5)видача 27.11.2015 готівкових грошових коштів на суму 3000,00 грн., з депозитного рахунку ОСОБА_5 №26201384551201, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

6)видача 27.11.2015 готівкових грошових коштів на суму 2 долари США (що згідно курсу НБУ еквівалентно 47,19 грн., на час скоєння злочину) з карткового рахунку ОСОБА_5 №26250001885654, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

7)видача 27.11.2015 готівкових грошових коштів на суму 3000,00 грн., з депозитного рахунку ОСОБА_5 №26201384551201, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

8)видача 28.12.2015 готівкових грошових коштів на суму 170,00 грн., з депозитного рахунку ОСОБА_5 №26201384551201, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 на загальну суму 27698,85 грн.

Так, 20.05.2009 між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ПАТ «АльфаБанк» укладено депозитний договір №ДФЛ-094614/49 на суму 80160,00 доларів США, відкрито депозитний рахунок №26207030526001. Депозитний договір укладено на невизначений термін, до запитання, зі щомісячним нарахуванням відсотків шляхом їх перерахування в перший робочий день на депозитний рахунок.

ОСОБА_1 з метою реалізації вищевказаного єдиного злочинного умислу на заволодіння чужими грошовими коштами, а саме коштами клієнтів банку, у тому числі - ОСОБА_6, 24.11.2015, не повідомляючи клієнта банку ОСОБА_6 про проведення від його імені банківський операцій, про оформлення документів щодо зазначених операцій та без фактичного підписання ним відповідних офіційних документів щодо вказаних операцій, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, з використанням підроблених офіційних документів від його імені, а саме:

- заяви на видачу готівки №409281 від 24.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_6 виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою - використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами клієнта банку ОСОБА_6, а також приховання своїх злочинних дій від керівництва відділення банку, без відому та згоди клієнта банку незаконно провів та оформив з коштами клієнтки ОСОБА_6 ряд банківських операцій, в результаті яких відбулися такі дії:

1)видача 24.11.2015 готівкових грошових коштів на суму 400 доларів США, (що згідно курсу НБУ еквівалентно 9625,45 грн., на час скоєння злочину) з депозитного рахунку ОСОБА_6 №26207030526001, якими ОСОБА_1 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

Таким чином, ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 на загальну суму 400 доларів США ( що згідно курсу НБУ еквівалентно 9625,45 грн. на час скоєння злочину)

В подальшому ПАТ «АльфаБанк» у повному обсязі було відшкодовано матеріальну шкоду клієнтам банку: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Таким чином, з використанням вищевказаних складених ним завідомо неправдивих документів ОСОБА_1, будучи службовою особою, в період з 01.11.2015 по 17.02.2016 шляхом зловживання своїм службовим становищем незаконно заволодів на розпорядився на власний розсуд коштами ПАТ «Альфа Банк» на загальну суму 193998,39 грн., таким чином спричинивши матеріальні збитки на вказану суму, розмір якої є великим, оскільки більш ніж в 250 разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_1 працюючи з на посадах спеціаліста та старшого спеціаліста з операційно-касової роботи Відділення «Харківського №1» ПАТ «Альфа-Банк» з 17.06.2014 до 19.02.2016, будучи службовою особою та здійснюючи вищевказані адміністративно-господарські повноваження і функції, у період часу з 01.11.2015 по 17.02.2016 року, знаходячись на своєму робочому місці у приміщення ПАТ «Альфа-Банк» Відділення Харківське №1 за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 14, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужими грошовими коштами клієнтів ПАТ «АльфаБанк», у тому числі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, для оформлення та проведення банківських операцій, спрямованих на незаконне заволодіння ним грошовими коштами, не повідомляючи клієнтів банку про відкриття на їх імя у зазначеному відділенні банку рахунків та без згоди останніх на проведення від їх імені вказаних операцій, не повідомивши ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про оформлення документів щодо зазначених операцій та без фактичного підписання ними відповідних офіційних документів щодо вказаних операцій, склав завідомо неправдиві офіційні документи від імені клієнтів ПАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які долучив до банківських справ вказаних клієнтів Банку та надав до відповідних підрозділів банку, замаскувавши проведення незаконних операцій з коштами вищевказаних клієнтів, а саме такі офіційні документи:

-заяву від імені ОСОБА_2, датовану 15.02.2015, № 604713 на видачу готівки в сумі 50000 грн., в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;

-заяву від імені ОСОБА_2, датовану 15.02.2016, № 724975 на переказ готівки в сумі 63956,00 грн., у якій згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;

-заяву від імені ОСОБА_2, датовану 16.02.2015, № 607334 на видачу готівки в сумі 8000 грн., в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;

-заяву від імені ОСОБА_2, датовану 17.02.2015, № 609283 на видачу готівки в сумі 4000 грн., в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою;

-заяву від імені ОСОБА_3, датовану 01.02.2016, № 677623 на видачу готівки в сумі 50000 грн., в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою;

-заяву від імені ОСОБА_3, датовану 02.02.2016, №155015 на видачу готівки в сумі 3550 грн., в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою;

-заяви від імені ОСОБА_4 на видачу готівки №101154 від 12.01.2016 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_4 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

-заяву від імені ОСОБА_4 на видачу готівки №70158 від 11.02.2016 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_4 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- заяву від імені ОСОБА_4 на видачу готівки №47561 від 12.02.2016 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_4 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- заяву від імені ОСОБА_5 на видачу готівки №412468 від 25.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою;

- заяву від імені ОСОБА_5 на видачу готівки №419068 від 27.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою;

- заяву від імені ОСОБА_5 на видачу готівки №496383 від 28.12.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою;

- заяву від імені ОСОБА_5 на видачу готівки №612747 від 23.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою;

- заяву від імені ОСОБА_5 на видачу готівки №84614 від 27.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою;

- заяву від імені ОСОБА_6 на видачу готівки №409281 від 24.11.2015 в якій, згідно висновку експерта №318 від 02.09.2016, підпис від імені ОСОБА_6 виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

В подальшому ПАТ «АльфаБанк» у повному обсязі було відшкодовано матеріальну шкоду клієнтам банку: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Таким чином, з використанням вищевказаних складених ним завідомо неправдивих документів ОСОБА_1, будучи службовою особою, в період з 01.11.2015 по 17.02.2016 шляхом зловживання своїм службовим становищем незаконно заволодів на розпорядився на власний розсуд коштами ПАТ «Альфа Банк» на загальну суму 193998,39 грн., таким чином спричинивши тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на вказану суму, розмір якої більш ніж в 250 разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В апеляційних скаргах:

- прокурор просить вирок скасувати в звязку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням закону, який не підлягає застосуванню та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок мякості; перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України; ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання за ч. 1 ст.366 КК України у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарчих функцій строком на 2 роки; за ч. 4 ст. 191 КК України у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарчих функцій строком на 3 роки; на підставі ч.1 ст.70, ст.72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання покарань призначити ОСОБА_1 покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є власністю засудженого, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарчих функцій строком на 3 роки; на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.11.2016 та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є власністю засудженого, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарчих функцій строком на 3 роки. Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу прокурор вказує на те, що судом, в порушення вимог до ч.1 ст.458 КПК України, не дотримано правових висновків Верховного Суду України, викладені у його ухвалах, внаслідок чого невірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 366 КК України. Крім того, на думку апелянта, судом при призначенні покарання ОСОБА_1 не враховано, що злочини, за які засуджено останнього відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкі, за які передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, матеріальні збитки не відшкодовані, у звязку з чим призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочинів та особі обвинуваченого;

- обвинувачений просить вирок районного суду змінити, помякшити призначене покарання за ч.4 ст.191 КК України із застосуванням норм ст..69 КК України. В своїх апеляційних доводах апелянт вказує на те, що під час судового розгляду він визнав вину в повному обсязі, у звязку з чим вважає призначене покарання є занадто суворим.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, а також доводи обвинуваченого щодо необхідності задоволення його апеляційної скарги, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження, та перевіривши вирок у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого належить задовольнити частково, з наступних підстав.

Переглядаючи оскаржуваний вирок суду першої інстанції в межах поданих апеляційних скарги, колегія суддів погоджується з апеляційними доводами та вимогами лише в частині, повязаних з необхідністю скасування оскаржуваного судового рішення.

При цьому колегія суддів виходить з того, що суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в спрощеному порядку дослідження доказів, який передбачений ч.3 ст.349 КПК України. В апеляційних доводах прокурор висловлює свою незгоду з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч.2 ст.366 КК України, вказуючи на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме закону, який підлягає застосуванню, повязуючи такі істотні порушення з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого.

З урахуванням того, що законодавцем встановлений вичерпний перелік підстав ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції, що міститься в ч.1 ст.420 КПК України, колегія суддів не може погодитися з доводами прокурора, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, - є підставою для ухвалення судом апеляційної інстанції свого вироку.

Зазначені обставини унеможливлюють ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції, а та обставина, що суд першої інстанції провадив спрощений порядок дослідження доказів у звязку із застосуванням норм ч.3 ст.349 КПК України, внаслідок не оспорювання сторонами судового провадження фактичних обставин і кваліфікації дій обвинуваченого, позбавляє суд апеляційної інстанції здійснити перекваліфікацію дій ОСОБА_1

Разом з цим, апеляційні доводи прокурора щодо застосування належної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст.366 КК України вказує на передчасність процесуального рішення суду щодо спрощеного порядку дослідження доказів і таке помилкове рішення впливає на реалізацію процесуального права і обовязку прокурора, передбаченого ст.ст. 91, 92 КПК України, через що такі порушення належить вважати істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Досліджуючи апеляційні доводи прокурора колегія суддів погоджується з їх слушністю в частині того, що згідно з формулюванням обвинувачення, зазначеним в обвинувальному акті, обєктивно вбачається, що засуджений з корисливого мотиву з метою незаконного заволодіння чужим майном вчинив службове підроблення офіційних документів, а потім, зловживаючи службовим становищем, використав їх за призначенням і таким чином реалізував злочинний намір, наслідком якого стало спричинення майнової шкоди.

Виходячи із послідовності дій засудженого, його задум на заволодіння чужим майном передбачав вчинення сукупності злочинів, одним з яких було службове підроблення. У часі це діяння фактично передувало заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, кримінальна відповідальність за яке передбачена статтею 191 КК України. Підроблені документи засуджений використав особисто як засіб вчинення іншого злочину, який за способом, місцем, часом та характером дій, метою та умислом утворював зі службовим підробленням не єдиний злочин, а сукупність злочинів. Отже, наслідки не перебували у прямому причинному зв'язку із службовим підробленням.

Підроблення ОСОБА_1 документів було способом приховання вчиненого злочину - привласнення чужого майна у великих розмірах, а наслідки, що проявилися, настали не в результаті службового підроблення.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо подібних кримінальних правовідносин, зокрема у постановах від 19 грудня 2011 року в справі № 5-18кс 11 щодо ОСОБА_7, від 7 лютого 2012 року в справі щодо ОСОБА_8, від 21 березня 2013 року в справі № 5-2кс13 щодо ОСОБА_9, від 20 червня 2013 року в справі № 5-18кс13 щодо ОСОБА_10, від 17 жовтня 2013 року у справі № 5-27к13 щодо ОСОБА_11 Вона полягає у тому, що у разі, коли службове підроблення вчиняється службовою особою, яка потім сама використовує підроблені нею офіційні документи як засіб для вчинення іншого злочину, коли суспільно-небезпечні наслідки настають після вчинення діяння, в якому службове підроблення було засобом його вчинення, інкримінувати спричинення таких наслідків водночас і як результат службового підроблення є неправильним, оскільки ці наслідки не перебувають у прямому причинному зв'язку зі службовим підробленням.

Відповідно до ч.1 ст.458 КПК України, висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах, у випадках, передбачених у частині другій статті 455 і частині другій статті 456 цього Кодексу, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України.

За таких обставин оскаржуваний вирок підлягає скасуванню внаслідок низки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, в тому числі недотримання судом вимог ч.1 ст.458 КПК України щодо обовязковості висновків Верховного суду України, що унеможливлює ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції, а також перевірки інших апеляційних доводів і вимог обвинуваченого та прокурора. Крім того, прокурором на взято до уваги те, що наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Одночасно, колегія суддів вбачає, що вказані порушення свідчать про неналежне дотримання судом вимог ст.370 КПК України щодо вмотивованості та обґрунтованості судового рішення, що є істотними порушеннями, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Про наявність зазначених порушень також вказував в своїх поясненнях прокурор, які він надавав при апеляційному розгляді.

Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені істотні порушення - є процесуально неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушується загальні засади безпосередності дослідження документів, законності та одночасно обґрунтованості судового рішення, що передбачено як обовязкова умова у ст.370 КПК України, а також містяться у ст.7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати. Ці вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.Оскільки прокурор в апеляційній скарзі ставить питання про скасування вироку з постановленням обвинувального вироку судом апеляційної інстанції, подана апеляційна скарга задовольняється частково, тобто лише в частині скасування судового рішення з наведених вище підстав.

Вирішуючи питання про подальший рух провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції низки основних засад кримінального провадження, а також вимог п.2 ч.3 ст.374, ст. 370 КПК України про зміст мотивувальної частини обвинувального вироку - не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК Українипереліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК Українине регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п.1,2,15,16 ч.1 ст.7 КПК України - верховенство права, законність, безпосередність дослідження документів, забезпечення змагальності сторін та одночасно норми щодо обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обовязкові вимоги у ст. 370 КПК України. Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства.

З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржуваний вирок належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції .

Разом з цим, переглядаючи кримінальне провадження в межах апеляційної скарги прокурора та оцінюючи його доводи щодо мякості призначеного обвинуваченому покарання, колегія суддів вважає, що тяжкість злочину та фактичні обставини їх вчинення, якщо вони, згідно предявленого обвинувачення, будуть встановлені при новому судовому розгляді - може свідчити про необхідність призначення більш суворого покарання.

Враховуючи обставину, що по даному кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості щодо вирішення цього питання під час апеляційного розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407 ч. 1 п. 6; ст. 409 ч. 1 п.п.1,3,4; 410 ч.1 п.2; ст. 412 ч. 1; 413 ч.1 п.п.1,2; 418; 419; 458 та главою 2 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_1 задоволити частково.

Вирок Ленінського районного суду міста Харкова від 29 березня 2017 року, ухвалений стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді

______ ______ ______

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14