Ухвала суду № 70154372, 10.11.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2321/16-к

Номер провадження 1-кп/623/201/2017

У Х В А Л А

іменем України

10 листопада 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю прокурора Красиля І.І.,

секретаря Лисенко О.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню №12016220000000764 за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_2

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що у невстановлений час та місці, без передбаченого законом дозволу незаконно придбав вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме дві реактивні протитанкові гранати РПГ-22, дві реактивні протитанкові гранати РПГ-26, два корпуси ручної осколкової гранати Ф-1, один підривач ручних гранат типу УЗРГМ-2, 148 патронів, які є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45 мм (5,45x39) до нарізної бойової зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (автомати, кулемети системи Калашникова та іншої зброї), 65 патронів, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - бойовими пістолетними патронами калібру 9 мм (9x18ПМ), в подальшому незаконно зберігав вказані предмети за місцем свого фактичного мешкання в орендованому ним з сім'єю будинку.

Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи умисел, направлений на незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, реалізуючи його, у невстановлений судом час та обставинах придбав рослину, яку висушив, та з якої незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, що знаходився у картонних упаковках з-під яєць, газетних згортках з- під газет, металевих банках, скляних банках, полімерних пляшках з соскою, скляних банках з металевими кришками, скляних прозорих баночках, полімерних коробочках, паперових згортках, загальною кількістю 2167, 4553 грама.

Так 23 жовтня 2017 року до Ізюмського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою у звязку з порушенням його виконанням обвинуваченим та вчиненням ним нового злочину за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Захисник та обвинувачений проти цього клопотання заперечували.

Згідно ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця увязнення.

До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що обвинуваченому 18 жовтня 2017 року в присутності захисника ОСОБА_3 була предявлена підозра у вчиненні нового злочину під час існування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Згідно нової підозри ОСОБА_2 25.09.2017 року приблизно о 12 годині, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, проник до погребу, розташованого на території домоволодіння №100/2 по вул. Ентузіастів в місті Ізюм, Харківської області, де намагався таємно викрасти банки з домашньою консервацією у кількості 12 штук, а саме: дві банки обємом 3 л з вишнево- яблучним компотом вартістю 70 грн, чотири банки обємом 2 л з курячим топленим жиром вартістю 100 грн, дві банки обємом 2 л з білими грибами вартістю 600 грн та чотири банки обємом 2 л з яблучним варенням вартістю 400 грн, загальною вартістю згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи № 18913 від 12.10.2017 - 1170 грн., але з причин, що не залежали від його, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був затриманий власником будинку ОСОБА_4 на місці вчинення злочину.

Дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше є також однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу відповідно до п. 9 ч.1 ст.178 КПК України.

Відповідно п.1,2 ст.178 КПК України суд враховує, наявні докази про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Відповідно до листа від ВССУ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.07.2016 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 27.10.2016 ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено на цілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло (місце постійного проживання), яке розташоване за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Московська, буд. 14А - без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року запобіжний захід у вигляді цілодобовий домашнього арешту із забороною залишати житло був продовжений.

Крім наявної нової підозри й очевидного невиконання цілодобового домашнього арешту про що й підтверджує сам обвинувачений, він також не прибув до судового засідання призначеного на 09 жовтня 2017 року, посилаючись на те, що він був у лікаря. Однак суд про своє неприбуття не повідомив, госпіталізований не був.

Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З практики ЄСПЛ вбачаються підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд - рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя - рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року.

Також суд звертає увагу на той факт, що всі свідки за даним кримінальним провадженням не допитані, докази сторони обвинувачення та захисту в повному обємі не досліджені.

Відповідно до п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Жодних доказів наявності у обвинуваченого будь яких міцних соціальних звязків суду надано не було.

Таким чином судом встановлено, що в порушення вимог ухвал суду щодо заборони залишати вказане місце постійного проживання ОСОБА_2 25.09.2017 без дозволу слідчого, прокурора або суду перебував за адресою: вул. Ентузаізтів 100/2 м. Ізюм, Харківської області, що підтверджується листом Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області №10960/119-81/02-07-2017 від 25.09.2017.

Крім того, 18.10.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 15, ч. З ст. 185 КК України, який мав місце 25.09.2017.

Одночасно беручи до уваги те, що ОСОБА_2 порушив умови запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, встановленого ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 27.10.2016, вчинив нове кримінальне порушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, що віднесено до категорії тяжких злочинів, обвинувачується у вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, однин з яких є тяжким злочином, у звязку з чим наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_2 буде переховуватися від суду; вчинить інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Керуючись ст. 29 Конституції України, п.5 ч.1 ст.7, ст. ст.8, 12, 177, 197, 331, 372 КПК України ст. 5, 6 Європейської конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченомуОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - змінити на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 обвинуваченому ОСОБА_2, 1975 року визначити до 09 січня 2018 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, остаточна й оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

СУДДЯ: М.О. Гуренко