Рішення № 70133091, 31.10.2017, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1835/17

Провадження № 2/493/945/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО – СУДДІ НАУМЧАК Л.І.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ШЕСТУН І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Як зазначено в позовній заяві, що відповідно до договору № б/н від 27.06.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 800.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позичальник зобов’язалася вчасно погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, та також інші витрати згідно умов договору.

Позичальник (відповідач) підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір, про що свідчить підпис відповідача ОСОБА_1 у заяві.

Оскільки відповідач неналежним чином виконувала умови договору, в зв’язку з чим, станом на 31.08.2017 року має заборгованість у розмірі 25873.56 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом – 1470.00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 19195.30 грн., заборгованість за пенею та комісією – 3500.00 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 1208.27 грн.

В добровільному порядку відповідач не погашає борг, тому позивач просить стягнути з неї вказану суму та понесені судові витрати.

Представник позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” до судового засідання не з’явився, від його імені на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та згоден на заочний розгляд справи. (а.с. 38)

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила клопотання та надала заяву про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, вказуючи на сплив строку позовної давності (а.с.53)

Суд, розглянувши позов в межах заявлених вимог, заслухавши відповідача, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

27.06.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б\н, що включає в себе заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правила користування платіжною картою» та «Тарифами Банку» (а.с.4-29), згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 800.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно наданого позивачем розрахунком заборгованості (а.с.3), станом на 31.08.2017 р. у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 25873.56 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом – 1470.00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 19195.30 грн., заборгованість за пенею та комісією – 3500.00 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 1208.27 грн.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частини перша, третя статті 264 ЦК України)

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п’ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.3) ОСОБА_1 з 27.06.2014 р. по 31.08.2017 р. не здійснювала погашення кредиту.

Враховуючи, що позовну заяву подано тільки 22.09.2017 року, то позивачем пропущено загальну позовну давність на звернення до суду з даним позовом, оскільки пройшло понад три роки.

За таких обставин, враховуючи, що позивач звернувся в суд із вимогою про захист свого порушеного права на стягнення заборгованість по відсотках за кредитним договором, які є щомісячними платежами, з пропуском трьохрічного строку позовної давності, не просить поновити даний строк та не вказує поважних причин його пропуску, в задоволенні його позову слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України в зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі.

Згідно ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки позивачу в позові відмовлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 257, 259, 261, 264, 267 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 74, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ