Ухвала суду № 70132862, 06.11.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9656/17

н\п 2/490/5910/2017

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

06 листопада 2017 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Фактор», ОСОБА_3 про визнання договору недійсним , -

В С Т А Н О В И ЛА:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання договору недійсним.

Одночасно із подачею позову позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №2-4071/11, виданого 30.11.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва у справі за позовом ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. Заявник посилається на те, що нимподано позов про визнання договору недійсним,тому є процесуальні підставі для зупинення виконавчого провадження як вид забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1ст.151 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Статтею 152 ЦПК Українипередбачені види забезпечення позову.

Пунктом 6 ч.1ст.152 ЦПК Українипередбачено зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, однак вказане забезпечення можливе лише в разі оскарження боржником у судовому порядку виконавчого листа, за яким проводиться стягнення.

При цьому, заявник виконавчий лист № 2-4071/11, виданий 30.11.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 506856,42 грн., рішення по якому набрало законної сили, не оскаржує.

До того ж, по своїй правовій природі зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, призведе до зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Однак, у п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», наголошено, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Отже, суд не вправі вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання позивача є необґрунтованим, та вважає необхідним відмовити в його задоволенні.

Керуючисьст.151-153 ЦПК України, п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Фактор», ОСОБА_3 про визнання договору недійсним - відмовити.

Копію ухвали про відмову в забезпеченні позову направити заявнику - для відома.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя Н.П. Черенкова