Ухвала суду № 70126054, 09.11.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12094/17

Провадження № 1-кс/428/5235/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Дьоміна О.П., при секретарі судового засідання Циганок А.В., за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області Ткачука А.В., старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Прахова С.В., підозрюваного ОСОБА_3, захисника Шурхна К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Прахова С.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Ткачуком А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за №12017130000000293 від 07.08.2017 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гірське, Попаснянського району, Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 01.06.1998 року Первомайським міським судом Луганської області за ст. ст. 101 ч.3, 142 ч.3, 145 ч.1, 42 КК України 1960 року до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією ? частки майна. 10.09.2005 року постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 02.09.2005 року на підставі ст. 85 КК України змінена не відбута частина покарання на виправні роботи. Невідбутий строк: 1 рік 9 місяців 9 днів, з утриманням 20 % в доход держави;

- 19.03.2008 року Первомайським міським судом Луганської області за ст.ст. 309 ч.3, 389 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ст. 71 КК України приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 01.06.1998.року. Остаточний строк: 5 років 1 місяць позбавлення волі. Зараховано у строк час з 04.07.2007 року по 14.07.2007 року. Начало строку з 08.10.2007 року. 21.08.2008 року прибув до Брянківської ВК Луганської області №11, звідки звільнений 29.10.2012 року по відбиттю покарання;

- 30.09.2017 року обвинувальний акт за ч. 3 ст. 190 КК України спрямовано до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, станом на момент подання клопотання рішення не прийняте, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим СУ ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12017130000000293 від 07.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, при наступних обставина:

Приблизно на початку серпня 2017 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_3, який був обізнаний в тому, що канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, виник умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, раніше вчинивши злочин,

передбачений ст. 309 КК України, судимість за який у встановленому законом порядку не знята та не погашена. Так, приблизно 15 вересня 2017 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, при невстановлених обставинах незаконно придбав та став зберігати з метою збуту наркотичний засіб - канабіс.

15 вересня 2017 року, ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, запропонував особі, стосовно якої прийняті заходи безпеки, під псевдонімом ОСОБА_6, придбати у нього наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, та домовився з ним про зустріч. Цього ж дня, в період часу з 18 години 20 хвилин до 18 години 30 хвилин, ОСОБА_6 були вручені грошові кошти, призначені для закупки наркотичного засобу - канабісу у ОСОБА_3, після чого ОСОБА_6 направився в заздалегідьобумовлене з ОСОБА_3 місце, а самедо будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де зареєстрований та мешкає ОСОБА_3 ОСОБА_3, не відмовляючись від свого злочинного умислу, 15 вересня 2017 року о 18 годині 45 хвилині, знаходячись поряд із своїм будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, отримавши грошові кошти від ОСОБА_6 у сумі 150 (сто п'ятдесят) гривень, незаконно збув ОСОБА_6 речовину рослинного походження у сухому подрібненому стані, зеленого кольору, яка знаходилася у паперовому носії.

15 вересня 2017 року, в період часу з 18 години 55 хвилини до 19 години 10 хвилини, в ході проведення огляду місця події біля будинку №82 по вул. Першотравнева у м. Гірське Луганської області у ОСОБА_6виявлено та вилучено речовину рослинного походження у сухому подрібненому стані, зеленого кольору, яка знаходилась у паперовому носії та яка, відповідно до висновку експерта за №19/113/8-2/1012е від 02.10.2017 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 2,01 грама.

Крім того, приблизно 07 листопада 2017 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_3, який був обізнаний в тому, що канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, повторно виник умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, раніше вчинивши злочин, передбачений ст. 309 КК України, судимість за який у встановленому законом порядку не знята та не погашена.Так, приблизно, 07 листопада 2017 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, у невстановленому в ході слідства місці при невстановлених обставинах незаконно придбав та став зберігати з метою збуту наркотичний засіб - канабіс. 07 листопада 2017 року ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, запропонував особі, стосовно якої прийняті заходи безпеки, під псевдонімом ОСОБА_6, придбати у нього наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, та домовився з ним про зустріч. Цього ж дня, в період часу з 14 години 03 хвилин до 14 години 14 хвилини, ОСОБА_6 були вручені грошові кошти, призначені для закупки наркотичного засобу - канабісу у ОСОБА_3, в сумі 150 гривень, після чого ОСОБА_6 направився в заздалегідьобумовлене з ОСОБА_3 місце, а самев район вулиці О. Гаруса у м. Гірське Луганської області. ОСОБА_3, не відмовляючись від свого злочинного умислу, 07 листопада 2017 року, приблизно о 14 годині 25 хвилині, знаходячись по вул. О. Гаруса у м. Гірське Луганської області, отримавши грошові кошти від ОСОБА_6 у сумі 150 (сто п'ятдесят) гривень, незаконно збув ОСОБА_6 речовину рослинного походження у сухому подрібненому стані, зеленого кольору (за попередніми даними наркотичний засіб - канабіс), яка знаходилася у полімерному прозорому пакеті.

07 листопада 2017 року, в період часу з 14 години 42 хвилини до 15 години 01 хвилини, в ході проведення огляду місця події біля будинку №82 по вул. Першотравневій у м. Гірське Луганської області у ОСОБА_6виявлено та вилучено речовину рослинного походження у сухому подрібненому стані, зеленого кольору (за попередніми даними наркотичний засіб - канабіс), яка знаходилась у полімерному прозорому пакеті, вагою приблизно2-3 грама.

08 листопада 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду предмета від 15.09.2017 року; протоколом огляду місця події від 15.09.2017 року; висновком експерта за №19/113/8-2/1012е від 02.10.2017 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 15.09.2017 року щодо ходу проведення оперативної закупки наркотичного засобу канабісу у ОСОБА_3; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_3 та додатком до нього - оптичним диском із відеозаписом, на якому зафіксовано факт вчинення злочину ОСОБА_3; протоколом огляду предмета від 07.11.2017 року; протоколом огляду місця події від 07.11.2017 рок.

Згідно пунктів 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Про наявність ризиків, передбачених п. п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190, справа розглядається в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова, раніше судимий за вчинення умисних злочинів, в тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що свідчить про відсутність бажання підозрюваного стати на шлях виправлення, у період з 09.08.2007 року по 18.10.2007 року перебував у розшуку, тобто фактично переховувався від органів досудового розслідування (суду), оскільки йому загрожувало реальне покарання за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, тривалий час не має джерела доходу, не має постійного місця роботи, суспільно корисною діяльністю не займається, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Таким чином, знаходячись на свободі, ОСОБА_3 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, чи вчинити інше корисне кримінальне правопорушення.

Той факт, що злочин в якому підозрюється ОСОБА_3 15.09.2017 року вчинено ним за місцем свого проживання та реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1, а 07.11.2017 року вчинено ОСОБА_3 неподалік від місяця свого проживання та реєстрації, а також те, що по іншому кримінальному провадженню за №12016130590000004 від 04.01.2016 року стосовно ОСОБА_3 вже обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та 07.09.2017 року продовжено його дію, але це не забезпечило його належної поведінки та не запобігло вчиненню ним нового злочину, - свідчить про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважали, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_3 та захисник проти клопотання заперечували, посилаючись на те, що є всі підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті - зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Частина 2 цієї статті наголошує на тому, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований зокрема, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Встановлено, що СУ ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12017130000000293 від 07.08.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, про що до ЄРДР внесено відповідну інформацію.

08.11.2017 року старшим слідчим у кримінальному провадженні Праховим С.В. за погодженням з процесуальним керівником Ткачуком А.В. в порядку ст. 277,278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_3, яке йому вручене в цей же день.

Про обґрунтованість підозри свідчать вище зазначені протоколи огляду, здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколи за результатами контролю за вчиненням злочину, висновки експерта.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків, передбачених п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, свідчать: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень у вчиненні яких ОСОБА_3 підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчинених кримінальних правопорушень - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, а також те, що ОСОБА_3 з 09.08.2007 року по 18.10.2007 рік перебував у розшуку, вчинив вказані злочини перебуваючи під обраним стосовно нього запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту за кримінальним провадження №12016130590000004 від 04.01.2016 року внесеного до ЄҐРДР за ст. 190 ч. 3 КК України.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за які передбачене покарання у виді від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та які згідно статті 12 цього кодексу класифікуються як тяжкі злочини. Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного запобіжного заходу, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, оскільки останній не одружений, не має утриманців, його репутацію та майновий стан, той факт, що він раніше неодноразово засуджений.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 підлягає задоволенню. В той же час, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Таким чином відповідно до вище перелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, а саме 50 520 грн. (30*1684) грн., яку він має право у будь -який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183,184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Прахова С.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Ткачуком А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 в кримінальному провадженні за №12017130000000293 від 07.08.2017 року задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 17 год. 55 хв. 07.11.2017 року по 17 год.55 хв. по 05.01.2018 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України встановити ОСОБА_3 заставу в розмірі 50 520 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особт із встановленою періодичнистю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В разі внесення застави, вище перелічені обов'язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз'яснюється положення п.п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

На дану ухвалу у п'ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна