Рішення № 7012467, 17.11.2009, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

       Справа № 2-1997/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 листопада  2009 року                                                                                      м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.,

при секретарі Мушинській М.В.

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду у м. Димитров Донецької області справу за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 підприємство „Служба єдиного замовника” (далі КП “СЄЗ”) звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території, в обґрунтування якого вказав, що відповідачі на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого державним підприємством УЖКГ Міністерством вугільної промисловості України 25.03.1999 р. за реєстром  № 1/26-873 є власниками квартири № 43 в будинку № 19 на м-ні «Молодіжний» в м.Димитров, Донецької області і відповідно до вимог п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» повинні приймати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території у розмірі квартирної плати за затвердженим виконавчим комітетом Димитровської міської Ради тарифом для мешканців комунального житлового фонду, проте з 1 серпня 2006 року  по 1 червня 2009 року відповідачі плату за обслуговування та ремонт будинку не вносили, в результаті чого за ними утворилася заборгованість, що складає 1183 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів на його користь. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь понесені ним втрати від інфляційних процесів у сумі 422,23 грн,  3 % річних у сумі 73,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Представник позивача до суду не з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти розгляду справи в заочному судовому засіданні в разі неявки відповідача..

Відповідачі , які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, до судового засідання також не з’явилися,  про причини неявки суд не повідомили, клопотання про перенесення дати розгляду справи суду не надіслали.

    Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов’язки сторін і немає необхідності вислуховувати їх особисті пояснення. Зі згоди представника позивача суд розглядає справу у заочному  судовому засіданні відповідно до положень ст.224 ЦПК України.

    Судом встановлено, що будинок № 19 на м-ні «Молодіжний» місті Димитров,   Донецької області знаходиться на балансі комунального підприємства «Служба єдиного замовника», що підтверджується відповідною довідкою та рішенням Димитровської міської ради від 22.06.2002 року  (а.с.12).

Згідно довідки бюро технічної інвентаризації, відповідачі являються власниками  квартири № 43 в будинку № 19 на м-ні «Молодіжний»  в м. Димитров Донецької області на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого державним підприємством УЖКГ Міністерством вугільної промисловості України 25.03.1999 р., за реєстр. № 1/26-873 (а.с.4).

Відповідно до положень ст.10 Закону України “Про приватизацію державного жилого фонду”, п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.92, та у редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року, всі власники квартир зобов’язані приймати участь в загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно зі своєю долею у майні будинку.  

Судом встановлено, що позивачем на ім’я відповідача ОСОБА_1 на зазначену квартиру відкрито особовий рахунок № 009509 (а.с.7), що свідчить про фактичне укладення договору між  відповідачем і позивачем з надання послуг.

Згідно зі ст.162 ЖК України власники квартир сплачують плату за користування жилими приміщеннями і за комунальні послуги.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку плата за обслуговування будинку та прибудинкової території за період  з 1 серпня 2006 року по 1 червня 2009 року власниками  цієї квартири не сплачувалась, заборгованість становить 1183грн.(а.с. 9). Обставин про ненадання чи неякісне надання відповідачам послуг судом не встановлено, тому суд вважає, що відповідачі в односторонньому порядку порушили зобов’язання, що випливають з умов договору, і з них на користь позивача підлягає стягненню 1183 грн.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми в порядку ст.625 ЦК України не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам  місцевого самоврядування.  Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі, предметом якого є надання  комунальних послуг населенню.  Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов’язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24.06.2004року №1875-1У  «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання.  Не містить їх  і Закон України від 20 лютого 2003 р. № 554-1V "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".  Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Законом України від 13.11.1996 року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв’язку з невиконанням державою зобов’язання  по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нараховувати  по розрахунках з 1 жовтня 1996року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги. Закон України «Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» 10.01.2002року  з послідуючими змінами регулює договірні  правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.

Таким чином, на думку суду, положення ст.625 ЦК України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюються. Тому в частині вимог позивача щодо нарахування та стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів та 3% річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання,  задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також підлягають стягненню  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.2), та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнений від сплати цих витрат за рішенням Димитровської міської ради від 24.12.2008 року за № V/36-10 (а.с. 13).  

На підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.10 Закона України “Про приватизацію державного жилого фонду”, п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

      Позов Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на утримання будинку і при будинкової території задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь  Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” заборгованість з утримання будинку і прибудинкової території за період з 01.08.2006 року по 01.06.2009 року  по 591 (п’ятсот дев’яносто одну) грн. 50 коп. з кожного та  інформаційні витрати по 15 грн. з кожного, перерахувавши  зазначені суми на розрахунковий рахунок  26000980103842, МФО 335593, Код ОКПО 32062555 Донбаська філія Димитровське відділення ВАТ «Кредит промбанк».

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави судовий збір по 25,50 грн. з кожного.

В задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних відмовити.

Заочне рішення може бути  переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя