Рішення № 70111329, 08.11.2017, Оболонський районний суд міста Києва

08.11.2017 Справа № 756/14916/17

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

______________

Унікальний 756/14916/17

Провадження №2/756/5619/17

УХВАЛА

08 листопада 2017 року суддя Оболонського районного суду м. Києва О.В.Диба, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання кредитного договору та інших договорів що виходять із нього, поруки, іпотеки недійсними , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання кредитного договору та інших договорів що виходять із нього, поруки, іпотеки недійсними, однак, в порушення вимог ст.119 ЦПК України позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі, а саме:

- позивачем не в повній мірі сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Постановою Верховного Суду України від 27.04.2017 року №6-1153цс16 визначено, що віднесення правовідносин до того чи іншого виду в теорії цивільного права відбувається за ознаками суб'єктів цих правовідносин та змісту цих правовідносин. Суб'єктами правовідносин споживчого кредитування є споживач послуг з надання кредиту та банк. Разом з тим порука є способом забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з кредитного договору.

Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі споживчого кредиту, тобто споживача. Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов'язку найманого працівника, або як договір про намір здійснити такі дії.

Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Як убачається з позовної заяви, позивачем заявлено у тому числі чотири вимоги немайнового характеру, які стосуються визнання недійсними договорів поруки, а саме: б/н від 06.03.2014 року, б/н від 08.04.2015 року, б/н від 02.03.2016 року та б/н від 03.06.2016 року. тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в загальному розмірі 2560,00 грн. (640 грн. *4). Однак позивачем не додано до позову оригінал квитанції про сплату судового збору у визначеному розмірі, що свідчить про несплату судового збору.

Таким чином, позивачу слід надати доказ про сплату ним судового збору в розмірі, який визначений нормами чинного законодавства України, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 2560,00 грн. за пред'явлення вимог немайнового характеру.

Окрім цього суд звертає увагу на те, що поручителем по вищенаведеним оскаржуваним договорам поруки є ОСОБА_2, який до участі у справі позивачем не залучений та для нього не надано примірника позовних матеріалів, хоча можливе рішення суду може вплинути на його права і обов'язки.

Таким чином, позивачу слід визначити процесуальний статус ОСОБА_2 та надати для нього примірник позовних матеріалів.

Згідно ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач (заявник, скаржник), відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачам надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання кредитного договору та інших договорів що виходять із нього, поруки, іпотеки недійсними - залишити без руху;

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали;

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Диба