Ухвала суду № 70108588, 08.11.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Провадження №2/554/300/2017

УХВАЛА

Іменем України

08 листопада 2017 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

при секретарі Садошенко М.П.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.

До суду надійшло письмове заперечення проти вимог позивача представника відповідача ОСОБА_3, в якому він просить постановити ухвалу про залишення позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду, оскільки позивач передчасно, в порушення вимог кредитного договору, звернувся з вимогами до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, не скориставшись порядком вирішення цього спору у третейському суді, а відповідач заперечує проти вирішення спору в суді.

Суд, заслухавши думки осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали письмового заперечення, прийшов до наступного.

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Законом України «Про внесення змін до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», який набрав чинності 12 березня 2011 року, частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли з кредитного договору, який в силу його суб'єктного складу та цільового призначення використання грошових коштів, є споживчим.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2015 року у справі №6-1716цс15, правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Незалежно від предмета та підстав спору, а також незважаючи на те, хто звернувся з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

За змістом ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, суд вважає відмовити у задовленні клопотання про залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.207 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В заявленому представником відповідача клопотанні про залишення позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду - відмовити.

Розгляд справи продовжити.

Суддя: А.М.Чуванова