Ухвала суду № 70101741, 08.11.2017, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/296/17

Провадження № 2/168/116/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

08 листопада 2017 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Назарука О.В.,

секретар с/з - ОСОБА_1,

з участю:

відповідача – ОСОБА_2,

представника селищної ради – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Старовижівської селищної ради Волинської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться справа за вказаним позовом.

В судове засідання, призначене на 08 листопада 2017 року позивач та його представник (представники) не з’явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення судової повістки. До початку судового засідання через канцелярію суду ОСОБА_5 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням на лікуванні його представника. До заяви позивачем не долучено жодного доказу на підтвердження зазначеної причини відкладення судового засідання. Крім того, в супереч вимогам статті 77 ЦПК України, ОСОБА_5 не повідомив суд про причини своєї неявки в судове засідання для продовження розгляду справи, в тому числі і для розгляду його клопотання.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі та з’явились в судове засідання, які просили відмовити в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та залишити позов без розгляду у зв’язку з повторною неявкою в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, суд прийшов до таких висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 04 травня 2017 року провадження у справі було відкрито та призначено попереднє судове засідання на 16 травня 2017 року. У попереднє судове засідання сторона позивача не з’явилась, ОСОБА_5 було подано клопотання про відкладення попереднього судового засідання у зв’язку з хворобою представника. Жодних підтверджень зазначеної причини відкладення не подав (в тому числі і на наступні судові засідання). У попередньому судовому засіданні, відкладеному з 16 травня 2017 року на 23 травня 2017 року, ОСОБА_5 заявлено клопотання про повторне відкладення попереднього судового засідання у зв’язку з хворобою представника. Після роз’яснення позивачу норми частини 8 статті 130 ЦПК України, про те, що попереднє судове засідання може бути відкладеним лише один раз, ОСОБА_5 заявив клопотання про оголошення перерви в попередньому судовому засідання та залишив приміщення суду, про що був складений відповідний акт та призначено справу до судового розгляду на 13 червня 2017 року. У зв’язку з неявкою сторін в судове засідання, призначене на 13 червня 2017 року, справу відкладено на 20 червня 2017 року. У судовому засіданні, призначеному на 20 червня 2017 року, до початку розгляду справи по суті позивачем було заявлено ряд клопотань. Після вирішення всіх заявлених клопотань, розгляд справи було відкладено на 30 червня 2017 року. 30 червня до початку розгляду справи по суті вирішувались клопотання позивача та вирішувалось питання про відвід головуючого судді. Справа була відкладена на 12 липня 2017 року. До початку розгляду справи по суті, 12 липня 2017 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, яку ухвалою суду залишено без руху. Після усунення недоліків, 18 липня 2017 року уточнена позовна заява прийнята до провадження та призначено судове засідання на 31 липня 2017 року, яке, у зв’язку з неявкою позивача, відкладено на 08 серпня 2017 року. У судовому засіданні, призначеному на 08 серпня 2017 року вирішувались питання доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи чи запереченя. Розгляд справи відкладено на 22 серпня 2017 року. 22 серпня 2017 року, за клопотаннями сторін справу відкладено до 19 вересня 2017 року. В судовому засіданні, призначеному на 19 вересня 2017 року розпочався розгляд справи по суті та оголошено перерву до 29 вересня 2017 року, у зв’язку з викликом свідків. За клопотанням позивача про необхідність повторного виклику свідка 29 вересня 2017 року була оголошена перерва до 17 жовтня 2017 року. В судове засідання, призначене на 17 жовтня 2017 року позивач та його представник (представники) не з’явились, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 26 жовтня 2017 року на 15 год. 30 хв. 26 жовтня 2017 року позивач о 14 год. 34 хв. через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням на лікуванні та залишив приміщення суду. О 15 год. 30 хв. 26 жовтня 2017 року судове засідання не відбулося, у зв’язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по кримінальній справі, про що було повідомлено осіб, які з’явились для розгляду справи, письмово. Судове засідання було відкладено на 08 листопада 2017 року на 09 год. 30 хв. 08 листопада 2017 року о 09 год. 24 хв. ОСОБА_5 через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою його представника – адвоката ОСОБА_6, однак жодних доказів на підтвердження даної обставини до заяви не додав, після чого залишив приміщення суду. Про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до вимог статей 57, 58, 60, 61 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи ті обставини, що в позивача ОСОБА_5 крім представника – адвоката ОСОБА_6, відповідно до доручення від 30 травня 2017 року (т.1, арк. справи 63), представником також є і ОСОБА_7 (жодних відомостей про анулювання довіреності суду не надано), судові засідання неодноразово відкладалися за заявами позивача, в яких він зазначав причиною відкладення хворобу свого представника – адвоката ОСОБА_6 (16 травня 2017 року, 23 травня 2017 року, 22 серпня 2017 року), однак жодних доказів на підтвердження даних обставин не надавалося ні під час подання заяв, ні в наступні судові засідання, що, в свою чергу, на глибоке переконання суду, свідчить про зловживання своїми процесуальними правами позивачем, а також з’ясувавши думку відповідачів у справі, які зазначили про відсутність належних доказів обставини хвороби адвоката, що є поважною причиною відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви позивача про відкладення судового засідання у зв’язку з хворобою представника позивача слід відмовити через недоведеність обставини, у зв’язку з якою позивач просить відкласти розгляд справи.

Відповідно до частини 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з частиною 1 статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов’язкова до застосування судами як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» констатував, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66, 69).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» констатував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду дає підстави зробити висновок, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Як зазначалось вище, провадження у справі було відкрито 04 травня 2017 року, судові засідання неодноразово відкладалися за заявами позивача, в яких він зазначав причиною відкладення хворобу свого представника (16 травня 2017 року, 23 травня 2017 року, 22 серпня 2017 року), однак жодних доказів на підтвердження даних обставин не надавалося ні під час подання заяв, ні в наступні судові засідання.

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання, призначене на 17 жовтня 2017 року не з’явився. В призначене судове засідання на 26 жовтня 2017 року, яке не відбулося у зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальній справі, позивач ОСОБА_5 завчасно через канцелярію суду подав клопотання про відкладення, однак на розгляд справи не прийшов. Особи, які з’явились у судове засідання, призначене на 15 год. 30 хв. 26 жовтня 2017 року, були письмово повідомлені про неможливість проведення судового засідання та із одночасним повідомленням про дату наступного судового засідання. Серед повідомлених осіб, у судовій розписці відсутнє прізвище ОСОБА_5 Про дату судового засідання, яке призначено на 08 листопада 2017 року ОСОБА_5 повідомлявся шляхом направлення судового повідомлення, яке він отримав особисто 02 листопада 2017 року, що стверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення. В судове засідання призначене на 09 год. 30 хв. 08 листопада 2017 року ОСОБА_5 нез’явився, о 09 год. 24 хв. 08 листопада 2017 року ОСОБА_5 через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою його представника – адвоката ОСОБА_6, однак жодних доказів на підтвердження даної обставини до заяви не додав, після чого залишив приміщення суду. Про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомив.

Згідно з вимогами статті 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини та норми закону, суд приходить до висновку, що належним чином повідомлений позивач ОСОБА_5 не з’явився в судове засідання без поважних причин, призначене на 08 листопада 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Пунктом 2 частини 1 статті 169 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі, зокрема, першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, як встановлено судом, позивач ОСОБА_5 будучи належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, нез’явився в судові засідання призначенні на 14 год. 30 хв. 17 жовтня 2017 року та на 09 год. 30 хв. 08 листопада 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Старовижівської селищної ради Волинської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, слід залишити без розгляду у зв’язку із повторною неявкою належним чином повідомленого позивача про дату, час та місце судового засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності.

Керуючись статтями 58, 59, 60, 61, 157, 169, 207, 294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Старовижівської селищної ради Волинської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, залишити без розгляду.

Позивач, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно з таким позовом.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.