Постанова № 70097822, 24.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/26569/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Мойсюка М.І.,

Пасічник С.С.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Управління ПФУ) про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 20 травня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням посадових окладів державних службовців та зобов'язати здійснити на її користь перерахунок та виплату пенсії державного службовця, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області №145 від 12 березня 2016 року в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 1 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 20 травня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням посадових окладів державних службовців. Зобов'язано Управління ПФУ здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії державного службовця згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області №145 від 12 березня 2016 року в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 22 березня 2016 року з урахуванням виплачених сум. Стягнуто з Державного бюджету України в користь позивача 551,20 грн. сплаченого судового збору.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління ПФУ на користь позивача судові витрати у розмірі 551,20 грн. сплаченого судового збору. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги Управління ПФУ посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та ухвалення нового - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 у період з 11 лютого 1970 року по 3 вересня 2006 року працювала на різних посадах в Іваничівському районному суді Волинської області. 3 вересня 2006 року її звільнено з посади старшого секретаря Іваничівського районного суду Волинської області у зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби та виходом на пенсію, відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України. Стаж державної служби становить 36 років 6 місяців і 24 дні.

З вересня 2006 року ОСОБА_4 призначена пенсія державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 % від заробітної плати.

22 березня 2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, додавши довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області №145 від 12 березня 2016 року.

Листом від 24 березня 2016 року №1089/02 Управління ПФУ відмовило позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на розділ ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 2 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а тому дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючим працівникам апарату судів, що зазначені у довідці від 12 березня 2016 року №145 про заробітну плату, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправними.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції, однак змінив рішення в частині стягнення судових витрат, оскільки відповідно до положень статті 94 КАС України судові витрати на користь позивача необхідно стягувати за рахунок бюджетних асигнувань Управління ПФУ, а не з Державного бюджету України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

До 1 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульовано нормами Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу».

Відповідно до частин другої та п'ятої статті 37 Закону № 3723-XII (в редакції Закону України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу») пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій (стаття 37-1 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року)).

Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року) було також передбачено порядок перерахунку пенсії пенсіонерам у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набув чинності 1 січня 2015 року, положення статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» викладені у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013, норми якої набрали чинності з 15 грудня 2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, а саме, виключено пункт 4, яким визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

Таким чином, з 15 грудня 2015 року питання щодо умов і порядку перерахунку пенсій державних службовців визначається Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено умов і механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

З 1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», у зв'язку з чим положення Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», яка набрала чинності з 1 травня 2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 травня 2016 року Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням (як призначенням, так і перерахунком) державних службовців. При цьому, Закон України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до Управління ПФУ за перерахунком положення законодавства, що регулювало порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям втратили чинність, то правові підстави для здійснення такого перерахунку відсутні.

З огляду на наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені повно та правильно, але судами допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції скасовує ухвалені ними рішення та приймає нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 222, 229, 232 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити.

Постанову Горохівського районного суду Волинської області від 20 травня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Швець

М.І. Мойсюк

С.С.Пасічник