
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9120/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді:Запотічного І.І.,
суддів:Довгої О.І., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання:Бедрій Х.П.,
з участю представника відповідача:ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-СПЕЦ-ТРАНС" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі № 803/922/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-СПЕЦ-ТРАНС" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Спец-Транс звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010361207 від 06 червня 2017 року та податкової вимоги від 26 червня 2017 року №278/-17.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з даною постановою суду Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-СПЕЦ-ТРАНС" подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного зясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Апелянт повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, явки представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі акту камеральної перевірки ТОВ Євро-Спец-Транс №1799/03-20-12-01/40327058 від 18.05.2017, яким встановлено порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість та розрахунків корегування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, 06.06.2017р. ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення №0010361207 від 06.06.2017, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 993 614, 65 грн. застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 99 361, 45 гр.
26.06.2017 ГУ ДФС у Волинській області видано податкову вимогу форми Ю №278-17, згідно якої станом на 25.06.2017 сума податкового боргу ТОВ Євро-Спец-Транс за узгодженим грошовим зобовязанням становить 99 361, 45 грн.
Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленнямрішенням та вимогою, Євро-Спец-Транс звернулося до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зробив висновок, що оскаржуване податкове повідомлення рішення та вимога прийняті згідно норм чинного законодавства.
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 19 податкових накладних складених у період з 08.02.2017 по 15.02.2017 було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 09.03.2017, тобто з порушенням визначеного чинним законодавством строку.
Підпунктом 201.1 ст.201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у визначеному цією статтею розмірі.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 №851-IV відносини, пов'язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України Про інформацію, Про захист інформації в автоматизованих системах, Про державну таємницю, Про телекомунікації, Про обов'язковий примірник документів, Про Національний архівний фонд та архівні установи, цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першою статті 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 №851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини субєктів електронного документообігу. Згідно із статтею 16 цього ж Закону суб'єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов'язки, які встановлено для них законодавством. Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов'язків суб'єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов'язки можуть встановлюватися цими суб'єктами на договірних засадах.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі Інструкція №233).
Відповідно до підпунктів 5.1- 5.5 пункту 5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
Підпунктами 6.1 6.5 пункту 6 цієї ж Інструкції передбачено, що орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: видає два примірники договору; записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
При цьому, за приписами підпунктів 6.1 6.5 пункту 6 Інструкції №233 орган ДФС зобовязаний або укласти договір про визнання електронних документів або повернути його платнику податків.
Згідно із пунктом 1 Інструкції №233 квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.
Відтак, доказом підписання (укладення) чи не укладення договору про визнання електронних документів є друга квитанція про його приймання (неприймання), надіслана платнику податків.
Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.08.2016р. між Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, в особі ОСОБА_2, та ТОВ Євро-Спец-Транс, в особі ОСОБА_3, було укладено договір №1 про визнання електронних документів.
Згодом 09.02.2017р. відбулася зміна керівника ТОВ Євро-Спец-Транс, а саме: попередній директор ОСОБА_3 був звільнений із займаної посади та на посаду керівника був призначений ОСОБА_4, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу ТОВ Євро-Спец-Транс №4 від 10.02.2017р. та повідомлення про прийняття працівника на роботу.
В подальшому 16.02.2017р. ТОВ Євро-Спец-Транс було подано до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в електронному форматі новий договір про визнання електронних документів за підписом нового керівника юридичної особи - ОСОБА_4, проте 23.02.2017р. позивачем отримано від Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області квитанцію №2 з відміткою документ не прийнято.
Також в подальшому 24.02.2017р. позивачем було повторно подано до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в електронному форматі договір про визнання електронних документів.
Проте 06.03.2017р. ТОВ Євро-Спец-Транс отримано від Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області квитанцію №2 з відміткою Документ не прийнято. Виявлені помилки: реєстраційні дані керівника не відповідають відомостям Єдиного державного реєстру.
Поряд з цим судом першої інстанції вірно встановлено, що 02.03.2017р. було звільнено з посади директора ТОВ Євро-Спец-Транс ОСОБА_4 та на його посаду призначено ОСОБА_5
Відтак 02.03.2017р. ТОВ Євро-Спец-Транс було подано до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в електронному форматі новий договір про визнання електронних документів за підписом нового керівника юридичної особи - ОСОБА_5, про що було отримано квитанцію №1 з відміткою документ не прийнято. Інформація розглядуваний договір присутній від 24.02.2017 №1.
07.03.2017р. позивачем було повторно направлено до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області в електронному форматі договір про визнання електронних документів.
09.03.2017 отримано квитанцію №2 з відповіддю документ прийнято.
Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою повернень договору про визнання електронних документів від 16.02.2017 та 24.02.2017 слугувала не відповідність реєстраційних даних керівника - ОСОБА_4 відомостям Єдиного державного реєстру.
Дані обставини також підтверджуються тим, що після зміни керівника ТОВ Євро-Спец-Транс з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 аналогічний договір про визнання електронних документів від 07.03.2017 був прийнятий Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області без повернень.
Крім того колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами Інструкції №233 не визначено строку, протягом якого орган ДФС повинен підписати (укласти) чи повернути платнику надісланий ним договір про визнання електронних документів.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що отримавши 16.02.2017р. та 24.02.2017р. від ТОВ Євро-Спец-Транс новий договір про визнання електронних документів, Луцька ОДПІ надіслала платнику податків квитанцію №2 про його неприйняття 23.02.2017 та 06.03.2017 відповідно, чим дотримала двадцятиденний строк розгляду договору.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що поданий 16.02.2017р. та 24.02.2017р. ТОВ Євро-Спец-Транс в електронному вигляді новий договір про визнання електронних документів було розглянуто відповідачем з дотриманням встановленого порядку та строків, відтак підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 06 червня 2017 року №0010361207 та податкової вимоги від 26.06.2017р. немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_6 апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції розглянув спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого обґрунтовано відмовив в задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-СПЕЦ-ТРАНС", у звязку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови Волинського окружного адміністративного суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-СПЕЦ-ТРАНС" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі № 803/922/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_6 ОСОБА_8
Повний текст ухвали складено 07.11.2017р.
Судове рішення № 70097387, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/922/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: