Ухвала суду № 70097126, 06.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року справа №805/1315/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Васильєвої І.А., Компанієць І.Д.

секретар Терзі Д.А.

за участі представника позивача ОСОБА_2 (діє за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі № 805/1315/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дмитрівський гранітний кар'єр-Астор" до Державної фіскальної служби України, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, треті особи: Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації ключів "Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімітед-люкс" про визнання протиправними дій та зобовязати вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитрівський гранітний карєр-Астор" (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі відповідач-1), Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі відповідач-2), третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області,з урахуванням заяви про зміну позовних вимог про визнання незаконними та протиправними дій відповідача-1 та відповідача-2 щодо реєстрації податкових накладних та зобовязання відповідача-1 та відповідача-2 виключити з ЄРПН зареєстровані податкові накладні, зареєстровані 11.11.2016 року на суму ПДВ 1 079 066,57 грн., визнання незаконними та протиправними дій відповідача-1 та відповідача-2 щодо врахування загальної суми податку за виданими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН 11.11.2016 року на суму ПДВ 1 079 066,57 грн., що призвело до зменшення на 1 079 066,57 грн. суми податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні (т. 1, а.с. 4-9, 80-81).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року залучено до участі в якості третіх осіб ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» та ТОВ «Лімітет-Люкс», які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (т.1, а.с. 106).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано недійсними та зобовязано Державну фіскальну службу України виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані податкові накладні ТОВ Дмитрівський гранітний кар'єр - ОСОБА_3 зареєстровані 11.11.2016 на суму ПДВ 1 079 066,57 грн., а саме: № 1 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 2 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 3 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 4 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 5 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 6 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 7 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 8 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 9 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 10 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 11 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 12 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 13 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 14 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 15 від 02.11.16 на суму ПДВ 29 074,97 грн.;

Визнано недійсними зареєстровані від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Дмитрівський гранітний кар'єр - ОСОБА_3 з дати їх незаконної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № 1 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 2 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 3 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 4 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; '№ 5 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № б від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 7 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 8 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 9 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 10 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 11 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 12 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 13 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 14 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.; № 15 від 02.11.16 на суму ПДВ 29 074,97 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (т. 2, а.с. 33-37).

Відповідач-1 вважаючи таку постанову незаконною, необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що жодним нормативним документом на ДФС України не покладено обовязок перевіряти законність видачі вказаних електронних цифрових підписів, а лише перевіряти їх наявність та чинність відповідних сертифікатів підписів. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що на момент отримання ДФС України виписаних від імені позивача податкових накладних сертифікат електронного цифрового підпису посадової особи позивача, яким були підписані такі накладні, мав статус чинного, були заповнені всі реквізити податкових накладних, а відтак ДФС України не мала передбачених законодавством підстав для відмови в реєстрації надісланих податкових накладних (т. 2, а.с. 46-47).

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитрівський гранітний кар"єр-Астор" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 34209628, місцезнаходження юридичної особи: 08300, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ Привокзальна, будинок 54, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідачі - Державна фіскальна служба України та Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Донецькій області, є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Відповідно до матеріалів справи, станом на 17.10.2016 року, сума податку, на яку платник податків ТОВ "Дмитрівський гранітний кар'єр-Астор" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складала 1 079 066,59 грн., що підтверджується відповідним витягом з системи електронного адміністрування ПДВ № 17306017 (т. 1, а.с. 18).

10 листопада до ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» подано заявку на формування посилених сертифікатів підписувала ЕЦП (ключ печатки), до якої додано паспорт та картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_4 (директор ТОВ "Дмитрівський гранітний карєр-Астор"), а також довіреність про надання послуг з обробки даних, видачі та обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП (т. 1, а.с. 86-98).

Актом виконаних робіт про визнання сертифікатів від 11 листопада 2016 року підтверджено отримання посилених сертифікатів відкритих ключів, сформованих відповідно до заявки № 34209628U-161110141741 та визнано отримані сертифікати відповідних ключів (т.1, а.с. 94).

11 листопада 2016 року від імені позивача зареєстровано наступні податкові накладні:

№ 1 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 2 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 3 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 4 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 5 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 6 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 7 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 8 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 9 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 10 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 11 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 12 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 13 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 14 від 02.11.16 на суму ПДВ 74 999,40 грн.;

№ 15 від 02.11.16 на суму ПДВ 29 074,97 грн.

Зазначене підтверджується також квитанціями про реєстрацію податкової накладної (рахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1, а.с. 46-61, 124-140).

Зясувавши, наявність незаконно зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від імені ТОВ "Дмитрівський гранітний карєр-Астор", останній, 17.11.2016 року звернувся до ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» із новою заявкою на формування посилених сертифікатів підписувача ЕЦП (ключ печатки), надавши, при цьому, необхідний пакет документів та отримав відповідні сертифікати 24.11.2017 року.

На виконання приписів абз.2 п.49.4 ст. 49 Податкового кодексу України та Наказу ДПА України від 10.04.2008 року №233, 16 грудня 2016 року між Західно-Донецьким відділенням Маріупольської ГУ ДФС у Донецькій області та ОСОБА_4 (директор ТОВ "Дмитрівський гранітний карєр-Астор") укладено договір № 241120161 від 16.12.2016 року про визнання електронних документів

Відповідно до п.1 розділу 1 цього Договору, його предметом є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

19.12.2016 року позивач звертався до Західно-Донецького відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та ДФС із листом, в якому зазначив, що згідно з витягом з системи електронного адміністрування ПДВ від 19.12.2016 року № 19306260, сума податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується витягом, де зазначено, що сума відповідного податку складає 1 090,88 грн., загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі складає 1 080 316,57 грн. (дата реєстрації 02.11.2016 року) (т.1, а.с. 19), звернувши, при цьому увагу контролюючого органу, що господарські операції в цей період не здійснювались, 3уповноважені особи підприємства податкові накладні не складали та у системі ЄРПН не реєстрували.

На підставі зазначеного, просив надати розяснення щодо підстав зменшення підприємству суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, вказуючи, при цьому, що такі дії могли відбутися внаслідок несанкціонованого доступу до системи сторонніми особами, що може завдати шкоди як інтересам підприємства, так і державного бюджету внаслідок безпідставного відшкодування ПДВ.

27 грудня 2016 року позивач звертався до Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області із листом за вих. № 102, в якому зазначив, що зменшення суми ПДВ відбулось, на його думку, внаслідок реєстрації в ЄРПН податкових накладних, нібито здійснених ТОВ "Дмитрівський гранітний Карєр-Астор" по господарським операціям з невідомими субєктами підприємницької діяльності, яка відбулася внаслідок злочинних дій невідомих осіб, які внаслідок шахрайства та підробки документів заволоділи несанкціонованим доступом до сертифікатів електронного підпису підприємства.

За таких обставин, просив провести перевірку викладених фактів та у разі виявлення ознак злочину у діях осіб, що здійснили несанкціонований доступ до електронного підпису та печатки підприємства порушити кримінальне провадження та здійснити заходи щодо розшуку винних осіб та притягнути їх до відповідальності.

Позивач не отримав відповіді на його лист від 19.12.2016 року та 27 лютого 2017 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому зазначив, що відповідачами не вчинено жодних дій по відновленню на рахунку підприємства безпідставно зменшених сум ПДВ, що є неправомірним, та таким, що порушує права підприємства.

Вже під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач отримав відповідь Головного управління ДФС у Донецькій області від 20.03.2017 року № 3697/10/05-99-12-01-13, в якій контролюючий орган зазначив, серед іншого, що нормами ПКУ та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 року № 569 не передбачено внесення змін до розрахунку ліміту, на яку платник податків має зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до них у ЄРПН на підставі листа підприємства. Контролюючий орган також зазначив, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою про проведення контролюючими органами документальної позапланової перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг і вилучення даних з ЄРПН законодавством не передбачено, а можливе лише виправлення помилки при дотриманні ст. 192 ПК України.

Головне управління національної поліції в Донецькій області, листом від 16.03.2017 року за № 2301/20/02-2017 повідомила позивача, що відомості, зазначені позивачем у зверненні, СВ Покровського ВП ГУНП 04.01.2017 року внесено до ЄРДР № 12017050410000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

У зазначеному листі ГУНП також повідомила позивача, що з метою отримання інформації, яка стосується вищезазначеного кримінального провадження, позивач має право звернутися до слідчого відділу Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що хоча порушення права позивача відбулось не внаслідок протиправних дії суб'єкта владних повноважень, а лише за наявності прогалин в чинному законодавстві, порушене право підлягає відновленню та захисту, оскільки відсутність належного механізму правового регулювання окремих питань електронного адміністрування податку на додану вартість не може покладати на добросовісного платника податків тягар несприятливих наслідків, що стались внаслідок настання обставин, які не врегульовані чинним законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України,

Приписами ст. 200-1 ПК України встановлено основи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, згідно п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

-суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

-суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

-суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами абз.1, 3 п.200-1.2 ст.200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

У пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України наведена формула, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до п.200-1.4 ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

За положеннями абз.1, 3 п.200-1.5 ст.200-1 з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (п.200-1.7 ст.200-1 ПК України).

Наведене, свідчить про те, що будь-які дії в системі електронного адміністрування податку на додану вартість призводять до формування податкових зобов'язань, чи то виникнення права на формування податкового кредиту та в подальшому бюджетне відшкодування, що, в свою чергу, веде до руху коштів на електронному рахунку платника податків та зміні його майнового стану.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.60. п. 14.6 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок).

Так, відповідно до пункту 2 цього Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п. 6 Порядку).

Згідно із пунктом 7 Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідну квитанцію, на яку накладається електронно-цифровий підпис ТОВ "Дмитрівський гранітний кар"єр-Астор" до відповідача-2 не надсилав, адже жодних господарських операцій у період, коли зареєстровано податкові накладні в ЄРПН (11.11.2016 року) підприємство не здійснювало, види діяльності не відповідають діяльності підприємства, податкові накладні відповідно не складались та до ЄРПН не вносились.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що права позивача дійсно порушені.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що на момент отримання ДФС України виписаних від імені позивача податкових накладних сертифікат електронного цифрового підпису посадової особи позивача, яким були підписані такі накладні, мав статус чинного, були заповнені всі реквізити податкових накладних, а відтак ДФС України не мала передбачених законодавством підстав для відмови в реєстрації надісланих податкових накладних.

Так, дійсно, порушення прав позивача відбулось не внаслідок протиправних дії ДФС, як суб'єкта владних повноважень, а лише за наявності прогалин в чинному законодавстві.

Разом з тим, колегія суддів, в даному випадку, дійшла до висновку, що порушене право позивача підлягає відновленню та захисту, тому що відсутність належного механізму правового регулювання окремих питань електронного адміністрування податку на додану вартість не може покладати на добросовісного платника податків тягар несприятливих наслідків, що стались внаслідок настання обставин, які не врегульовані чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що викладені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст ухвали складений 07 листопада 2017 року.

На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі № 805/1315/17-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.А. Васильєва

ОСОБА_5