Ухвала суду № 70097123, 06.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року справа №812/1009/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д.

секретар Терзі Д.А.

за участі представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі № 812/1009/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправними дій та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

17.07.2017 ОСОБА_3 (далі Позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії визнання протиправною дію відповідача щодо незаконної невиплати їй грошової компенсації у розмірі суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 по справі №812/624/16; визнання протиправною дію відповідача щодо незаконного оподаткування військовим збором винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період серпень-грудень 2014 року, яку стягнуто на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 по справі №812/624/16; стягнення з відповідача на її користь грошову компенсаційну виплату суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3834,91 грн., яку не було виплачено при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 по справі №812/624/16 щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період серпень-грудень 2014 року; стягнення з відповідача на її користь безпідставно утриману суму військового збору з грошового забезпечення (винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період серпень-грудень 2014 року) при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 по справі №812/624/16 у розмірі 319,57 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі № 812/1009/17 позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії щодо невиплати ОСОБА_3 компенсації втрат доходу у розмірі суми податку на доходи фізичних осіб при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 по справі № 812/624/16 в розмірі 3834,91 грн. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь позивача компенсацію втрат доходу в розмірі суми податку на доходи фізичних осіб, утриману з грошового забезпечення при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 по справі № 812/624/16, в сумі 3834,91 грн. Визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії щодо оподаткування військовим збором винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період серпень-грудень 2014 року, яку стягнуто на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 по справі № 812/624/16. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_3 безпідставно утриману суму військового збору з грошового забезпечення позивача (винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період серпень-грудень 2014 року) при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 по справі № 812/624/16 в розмірі 319,58 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного рішення Луганським окружним адміністративним судом 29.06.2016 по справі № 812/625/16 позивач не мала статусу особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, отже якщо б позивач не зволікала своїм правом звернення до суду та звернулась до суду під час проходження служби в ОВС останній була б виплачена грошова компенсація з суми винагороди за участь в АТО. Наголошує, що компенсація сум податку звільненим працівникам стало можливе лише з 03.06.2017 з дати набуття чинності змін до постанови Кабінету міністрів України від 31 травня 2017 року № 375.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач до суду не прибула.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач проходила службу в органах внутрішніх справ.

У період з 13.08.2014 по 07.11.2015 позивач брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Вказані обставини підтверджені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 у справі № 812/624/16 (арк. спр. 8-11).

Зазначеною постановою суду стягнуто з Головного управління МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період серпень - грудень 2014 року у загальному розмірі 21305,06 грн.

На виконання рішення суду 27.01.2017 Луганським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист № 812/624/16 (арк. спр. 13).

31.01.2017 позивач звернулася до ГУДКСУ у Луганській області з виконавчим листом № 812/624/16 щодо виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 (арк. спр. 12-13).

Відповідно до свідоцтва про шлюб 14 лютого 2017 року позивач змінила прізвище Чмихалова на ОСОБА_3. (арк.спр. 20).

На виконання рішення суду на картковий рахунок позивача 05.05.2017 було перераховано кошти в сумі 17150,57 грн, що підтверджується випискою по картковому рахунку (арк. спр. 15).

Згідно з письмовими поясненнями ГУНП в Луганській області від 28.07.2017 № 442/111/22-2017 за рішенням суду по справі № 812/624/16 позивачу було нараховано суму 21305,06 грн. З нарахованої суми утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 3834,19 грн. та військовий збір у розмірі 319,58 грн, у зв'язку з чим сума до виплати складає 17150,57 грн. (арк. спр. 29-30).

Грошова компенсація податку на доходи фізичних осіб не виплачена, проти чого не заперечує відповідач.

Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).

Пунктами 2-5 Порядку № 44 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в якому зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Тобто, така компенсація здійснюється у розмірі фактично сплаченого податку на доходи фізичних осіб, що утримується з доходів такої категорії громадян, та в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених основними розпорядниками коштів у Державному бюджеті України.

Таким чином, позивач відповідно до вказаної норми має право на повну компенсацію втрат доходів як особа начальницького складу органів внутрішніх справ, однак позивачу втрата її доходу компенсована не була.

Як встановлено, відповідач при виконанні рішення суду з нарахованої суми винагороди за безпосередню участь в АТО позивачу за період серпень-грудень 2014 року в розмірі 21305,06 грн. утримав суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3834,91 грн., при цьому в порушення вимог підпункту 5 Порядку № 44 та пункту 168.5 статті 168 ПК України не спрямував дану суму на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходу, чим допустив протиправну бездіяльність.

Позивач просив визнати протиправною дію відповідача щодо незаконної невиплати їй грошової компенсації у розмірі суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення при виконанні рішення суду.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд першої інстанції зазначив таке.

Під поняттям "дія" слід розуміти активну поведінку суб'єкта. Поняття "бездіяльність" передбачає пасивну поведінку, за якої суб'єкт утримується від вчинення дій, які він повинен вчинити.

В даному випадку відповідач допустив протиправну бездіяльність, порушивши свій обов'язок з виплати позивачу рівноцінної грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відтак, суд першої інстанції зробив висновок про необхідність визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрат доходу у розмірі суми податку на доходи фізичних осіб при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 по справі № 812/624/16 в розмірі 3834,91 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача рівноцінної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виконанні судового рішення, в розмірі 3834,91 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо утримання військового збору в розмірі 319,58 грн. із суми винагороди за безпосередню участь в АТО, визначеного за рішенням суду, та стягнення військового збору в розмірі 319,58 грн., вони також належать до задоволення з таких підстав.

Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України військовий збір встановлений тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 1.7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 "Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором" установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.

Як встановлено постановою суду від 29.06.2016 у справі № 812/624/16, на підставі наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158 позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення, з 13.08.2014. На підставі наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 17.11.2015 № 321 позивача з 07.11.2015 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення. Згідно довідок від 30.06.2015 № ВДЗ/6445/А та від 18.05.2016 № А-3327, в період з 13.08.2014 по 07.11.2015 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 9).

Таким чином, оскільки позивач брала безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції, як на час постановлення судом рішення про стягнення винагороди за участь в АТО, так і на час виконання судового рішення відповідно до вищезазначених положень Податкового кодексу України її грошове забезпечення не підлягало оподаткуванню військовим збором, відтак, відповідач протиправно утримував військовий збір з суми винагороди позивача, визначеної за рішенням суду.

Враховуючи вказане, дії відповідача щодо утримання військового збору в розмірі 319,58 грн із суми грошового забезпечення позивача, визначеного за рішенням суду, є протиправними, а зазначена сума належить до стягнення з відповідача на користь позивача.

При цьому безпідставними є доводи відповідача про те, що на час виплати позивачу грошового забезпечення вона втратила статус особи рядового і начальницького складу ОВС, а тому не мала права на отримання повної та рівноцінної компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб та утриманого військового збору, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день звільнення та проведення розрахунку) за період з серпень-грудень 2014 року сталася з вини самого відповідача, що встановлено рішенням суду, і в період, за який позивачу було нарахована винагороду за безпосередню участь в АТО, позивач мала відповідний статус.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у даній справі належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій та бездіяльності, а тому позовні вимоги належать до задоволення в повному обсязі.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Повний текст ухвали складений 07 листопада 2017 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі № 812/1009/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Л.В. Ястребова

Судді І.А. Васильєва

ОСОБА_4